Ухвала суду № 43285641, 18.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/3654/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Новокаховське управління комунального господарства» до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014 року Комунальне підприємство «Новокаховське управління комунального господарства» (далі КП «Новокаховське УКГ») звернулось до суду з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2014 року № 0001372200.

В обґрунтування позову зазначалось, що з 13 по 19 травня 2014 року посадовою особою Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань підтвердження формування податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року, за результатами якої складено акт від 26 травня 2014 року за № 668/220-36227223, в якому зазначено про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість на 115931 грн.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2014 року № 0001372200, яким КП «Новокаховське УКГ» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 115931 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 57966 грн.. За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення відповідача від 10 червня 2014 року № 0001372200 залишено без змін. На думку позивача, висновки акта перевірки щодо порушення КП «Новокаховське УКГ» вимог податкового законодавства не є обґрунтованими, а тому прийняте на підставі акта перевірки податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року позовні вимоги КП «Новокаховське УКГ» задоволено. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 10 червня 2014 року № 0001372200. Стягнуто з Державного бюджету України на користь КП «Новокаховське УКГ» судовий збір в розмірі 347 грн. 80 коп..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області в апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального права, а саме п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо обов'язковості реєстрації продавцями податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації таких податкових накладних позбавляє покупця товару (КП «Новокаховське УКГ») права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити оскаржене судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що з 13 по 19 травня 2014 року посадовою особою Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань підтвердження формування податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 26 травня 2014 року за № 668/220-36227223, в якому зазначено про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість на 115931 грн..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2014 року № 0001372200, яким КП «Новокаховське УКГ» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 115931 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 57966 грн..

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення відповідача від 10 червня 2014 року залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги КП «Новокаховське УКГ», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з включенням до нього податку на додану вартість на загальну суму 115931 грн., сплаченого у складі вартості товарів, придбаних у НАК «Нафтогаз України».

Так, відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 названого Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пункту 198.6 статті 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Як встановлено матеріалами справи, податковий кредит за січень 2014 року позивач формував на підставі податкової накладної, виданої його контрагентом НАК «Нафтогаз України».

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Як встановлено матеріалами справи, 19 лютого 2014 року КП «Новокаховське УКГ» було подано до Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року з Додатком № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», в якій зазначено про порушення контрагентом НАК «Нафтогаз України» вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме не включення до Єдиного реєстру податкових накладних податкової накладної від 31 березня 2013 року № 7623 на суму ПДВ 115931 грн. (а. с. 38-41, 30).

Із врахуванням викладеного, у відповідача відсутні підстави для визначення позивачу зобов'язань з податку на додану вартість за основним платежем та застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст. 123 ПК України.

Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що право на формування податкового кредиту протягом 60 днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний період, стосуються виключно податкових накладних, які складені після 01 січня 2014 року, що пов'язані з набранням чинності законом, яким внесено зміни до п. 201.10 ст. 201 ПК України, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин абзацом 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України було передбачене право платника податків на декларування податкового кредиту на підставі не зареєстрованих податкових накладних у тому звітному періоді, до податкової звітності за який було додано заяву зі скаргою на відповідного платника податків, а не лише в тому періоді, в якому видано податкову накладну.

Крім того, положеннями абзаців 3 та 4 п. 198.6 ст. 198 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачалось, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника податку.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: