МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
23 березня 2015 року Справа № 814/668/15
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом
Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області, вул. Дзержинського, 18, м. Первомайськ,
Миколаївська область, 55213
до
товариства з обмеженою відповідальністю "Атон Агро",
вул. Київська, 135, м. Первомайськ, Миколаївська область,55210
про
накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку, стягнення податкового боргу в сумі 37996,53 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Первомайська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області звернулася з адміністративним позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Атон Агро" заборгованості в сумі 37996,53 грн. з податку на додану вартість і накладення арешту на кошти в межах суми боргу.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем не сплачено податковий борг, визначений у поданій ним уточнюючій декларації. Відсутність майна, на яке може бути джерелом погашення боргу, є підставою для накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку.
Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом. У п. 49.7 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у податковій декларації, протягом строків, установлених цим кодексом.
На виконання вимог Податкового кодексу України 27.10.2014 р. відповідачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій самостійно відображене податкове зобов’язання в сумі 132070,00 грн. і нараховано штраф у розмірі 3962,00 грн.
Позивачем сформовано податкову вимогу від 29.10.2014 р. № 1104-25 на суму 140855,97 грн., яка надіслана відповідачу та не оскаржена.
Позивач надав довідку, згідно якої станом на 19.01.2015 р. за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість у сумі 37996,53 грн.
Відповідач надав суду копію квитанції про часткову сплату боргу на суму 3000,00 грн., з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 34996,53 грн.
Відповідно до ст. 14 п.14.1 п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з ст. 20 п.п. 20.1.18 Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Як слідує з листів управління Держземагентства у Первомайському районі Миколаївської області від 17.11.2014 р., відділення УДАІ від 19.11.2014 р. і довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.11.2014 р. у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення боргу.
Підпунктом 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Як слідує з наведеної норми, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.
Пунктом 94.6 ст. 94 ПК України встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність передумов для накладення арешту на кошти відповідача, а тому позов підлягає задоволенню в частині накладення арешту на кошти в частині 34996,53 грн.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи, що сума податкового зобов’язання, що є предметом судового розгляду, є узгодженою в розумінні Податкового кодексу України та станом на день розгляду справи заборгованість залишилась несплаченою в повному обсязі, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з рахунків у банках товариства з обмеженою відповідальністю "Атон Агро" (вул. Київська, 135, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55210, ідентифікаційний код 35964792) податковий борг у сумі 34996,53 грн.
3. Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, товариства з обмеженою відповідальністю "Атон Агро" (вул. Київська, 135, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55210, ідентифікаційний код 35964792) на суму 34996,53 грн.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська
Судове рішення № 43285363, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 23.03.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/668/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: