Рішення № 43284941, 17.03.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №759/21433/14-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/2821/2015 /2014Головуючий у суді першої інстанції: Борденюк В.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І. 17 березня 2015 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.

суддів Пікуль А.А., Невідомої Т.О. при секретарі Бугаю О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року по справі за позовом заступника прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства культури України, Державної акціонерної компанії «Україна туристична», Публічного акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок» до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним і витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2014 року заступник прокурора Святошинського району м. Києва звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства культури України, Державної акціонерної компанії «Україна туристична», Публічного акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок» до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі ресторану «Ярославів Двір» (літ. К), загальною площею 952,20 кв.м., що складає 9/100 частин від готельного комплексу, площею 10564,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 24.03.2010 року між юридичними особами - ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» та ТОВ «Берег Компані», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Громовою О.П. та зареєстрований в Реєстрі за №1127. Також просив витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ПАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» вищезазначене нерухоме майно. Зазначав, що Голова правління ОСОБА_6 не погодив свої дії із загальними зборами акціонерів, наглядовою радою, чим порушив інтереси держави. В подальшому 20.05.2010 року було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого право власності на будівлю ресторану «Ярославав Двір» перейшло від ТОВ «Берег компані» до сина ОСОБА_6 - ОСОБА_3 . Посилався на те, що у Голови правління Туристичного комплексу «Пролісок» ОСОБА_6 не було наданих ні законом, ні установчими документами підприємства повноважень на відчуження спірного майна, а його власне волевиявлення при підписанні оспорюваних договорів не може ототожнюватися з волевиявленням підприємства та відображати його волю як сторони зазначених правочинів.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року позов заступника прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства культури України, Державної акціонерної компанії «Україна туристична», Публічного акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок» до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним і витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено. Визнано недійсним договір купівлі - продажу будівлі ресторану «Ярославів Двір» (літ. К), загальною площею 952,20 кв.м., що складають 9/100 частин від готельного комплексу, площею 10 564,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 24.03.2010 року між ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» та ТОВ «Берег Компані» та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу

Громовою О.П., зареєстрований в реєстрі за № 1127. Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ПАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» нерухоме майно, а саме: будівлю ресторану «Ярославів Двір» (літ. К), загальною площею 952,20 кв.м, вартістю 7 723 294 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 3 654 грн..

В апеляційній скарзіпредставник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить рішення скасувати та ухвалити нове, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неналежне дослідження доказів. Зазначає, що у жовтні 2010 року позивачу стала відома оціночна вартість будівлі та його доводи про те, що «дійсна» вартість стала відома у 2012 році є хибними, що не може бути підставою для відновлення строку позовної давності. Судом не була взята до уваги кризова ситуація ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок», яке знаходилося на межі банкрутства та те, що своїми діями колишній Голова правління ОСОБА_6 в межах своїх повноважень врятував підприємство від банкрутства. Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва доведена правомірність дій колишнього Голови правління ПАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» при відчуженні будівлі ресторану «Ярославів Двір». Позивачем не вказано та не надано доказів порушення сторонами спірного договору норм Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а також моральних засад суспільства.

Зазначали, що 10 лютого 2010 року на засіданні правління «Туристичного комплексу «Пролісок» було розглянуто питання щодо ситуації, яка склалася в товаристві за 2009 рік. За інформацією головного бухгалтера ОСОБА_7 станом на 01.02.2010 року товариство мало заборгованість в обсязі 2306000 грн., а саме: по податку доходів з фізичних осіб - 65000 грн., перед Пенсійним фондом - 120052,24 грн., по податку на землю - 143772,35 грн., по податку на додану вартість - 225026,33 грн., за продукти харчування - 238031,16 грн. та по виплаті заробітної плати - 668022,66 грн. На засіданні було наголошено, що податковими органами за результатами проведеної перевірки на ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» накладено штрафні санкції на суму 833000 грн., що є реальною можливістю визнати підприємство банкрутом. З урахуванням ситуації всіма присутніми членами правління була підтримана пропозиція щодо уповноваження Голови правління провести необхідні рішення по розпорядженню майном товариства на суму, що не перевищує 10% балансової вартості активів підприємства на останню звітну дату, у відповідності з п.8.4.7.2. Статуту, відповідно до якого Голова правління уповноважений приймати рішення щодо розпорядження майном товариства. В подальшому на адресу наглядової ради товариства та Фонду державного майна України правлінням товариства направлялися листи - звернення щодо розгляду питання про можливість продажу майна товариства, яке не задіяне у виробничому процесі з метою погашення існуючої заборгованості перед Державним бюджетом та заборгованості по заробітній платі, зокрема: будівлі гуртожитку, залишкова балансова вартість якого складала 15711,50 грн., станції ТО - 714,29 грн., ресторану «Ярославів Двір» - 328161,84 грн., ресторану «Хата карася» - 269227,68 грн., сауни - 22806,92 грн., готельного корпусу №2 - 488222,28 грн. тощо. За наслідком розгляду вказаного звернення Фонд державного майна України за №10-17-2571 від 05 березня 2010 року повідомив, що розпорядження та використання майна, яке є власністю ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок», повинно здійснюватися відповідно до чинного законодавства України та норм Статуту товариства. Згідно протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» №1 від 12 січня 2010 року, акту планової виїзної податкової перевірки товариства №265/23-50/02573510 від 11 грудня 2009 року, складеного ДШ у Святошинському районі м. Києва, висновку незалежного аудитора - аудиторської фірми «Баррістер АГЕНС Груп» від 10 лютого 2010 року - в першому кварталі 2010 року фінансово-економічний стан ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» був незадовільний, а відповідно фінансовий результат діяльності товариства за 11 місяців 2009 року становив збиток у розмірі 1205 тис. грн.. . Відповідно цього висновку, за останній період річної звітності балансова вартість активів товариства становить 4017000,00 грн.. Отримані від ТОВ «Берег компані» грошові кошти були використані на виплату заробітної плати, погашення боргів по сплаті податків та ін..

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, представника прокуратури Олійника А.Д., представника ПАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» ОСОБА_10, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25 жовтня 2010 року у справі №35/530 відмовлено у задоволенні позову акціонера ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» ОСОБА_8 до ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» та ТОВ «Берег компані» про визнання недійсним вищезазначеного договору купівлі-продажу, яке набрало законної сили.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року задоволено позов ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок» про виділ у натурі частки із нерухомого майна. Виділено ОСОБА_3, як окремий об'єкт нерухомого майна, - розміром 9/100 із нерухомого майна готельного комплексу по АДРЕСА_1, а саме: нежитлові приміщення, загальною площею 952,20 кв.м.: умивальник №1 - 7,5 кв.м.; тамбур №2 - 2,3 кв.м.; вбиральня №3 - 1,2 кв.м.; умивальник №4 - 6,9 кв.м., тамбур №5 - 2,7 кв.м.;вбиральня №6 - 0,9 кв.м., вбиральня №7 - 0,9 кв.м.. Всього по групі приміщень №1 загальна площа складає 22,4 кв.м.. Крім того, місця спільного користування: сходи №1 - 24,3 кв.м.. Всього по підвалу загальна площа складає 46,7 кв.м.; вестибюль №1 - 48,9 кв.м.; кладова №29 - 8,5 кв.м.; кладова №30 - 11,7 кв.м.; коридор №31 - 46,7 кв.м.; кабінет №32 - 7,0 кв.м.; кабінет №33 - 10,0 кв.м.; тамбур №34 - 3,6 кв.м.; кладова №35 - 2,8 кв.м.; кладова №36 - 16,4 кв.м.. Всього по групі приміщень №2 складає 387,6 кв.м. Крім того місця спільного користування сходи №11 - 24,3 кв.м., сходи №111 - 14,1 кв.м.. Всього по місцях спільного користування площа складає 38,4 кв.м.. Всього по 11 поверху площа складає 479,5 кв.м. Всього по літері «К» площа складає 952,2 кв.м., які знаходяться у будівлі ресторану «Ярославів Двір» під літерою «К», що складають 9/100 частин від готельного комплексу, площею 10564,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення набрало законної сили.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 05 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 29 січня 2014 року, відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок» до ОСОБА_3, 3-і особи: Міністерство культури України, Державна акціонерна компанія «Україна туристична» про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна. Рішення набрало законної сили.

Вказаними рішеннями, які набрали законної сили, встановлено обставини, факти та правовідносини сторін, які не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини, оскільки відповідно до ч.2 ст.223 ЦПК України, після набрання рішенням законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Задовольняючи позовні вимоги заступника прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства культури України, Державної акціонерної компанії «Україна туристична», Публічного акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок» до ОСОБА_3 та визнаючи спірний договір недійсним, витребовуючи спірний ресторан з незаконного володіння ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що суб'єктний склад даного позовного провадження і судових проваджень у межах яких було ухвалено наведені судові рішення, предмет і підстави позовів є різними, а тому обставини, встановлені цими рішеннями можуть бути оспорені.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки суб'єктний склад, предмет і підстави позовів ті ж самі. Прокурор приймає участь в інтересах держави в особі Міністерства культури України, Державної акціонерної компанії «Україна туристична» та Публічного акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок», які раніше були сторонами судових проваджень при розгляді того ж предмету спору з тих же підстав.

Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 25 жовтня 2010 року встановлено, що 24 березня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Туристичний комплекс «Пролісок» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Берег компані» було укладено договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Громовою О.П. та зареєстрований в реєстрі за №1127.

Згідно п.1.1. договору, ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» в особі голови правління ОСОБА_6 зобов'язався передати майно (продати), а саме будівлю ресторану «Ярославів Двір» (літ. К), загальною площею 952,20 кв.м., що складають 9/100 частин від готельного комплексу, площею 10564,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у власність ТОВ «Берег компані», а ТОВ «Берег компані» в особі директора ПроняєвоїЛюдмили Павлівни зобов'язалося прийняти майно (купити) і сплатити за нього обговорену грошову суму.

Відповідно до п.2.1. договору, продаж будівлі ресторану за домовленістю сторін вчиняється за 400000 грн., які будуть отримані продавцем від покупця одразу після підписання та посвідчення цього договору.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначав, що зазначений договір купівлі-продажу укладено виконавчим органом ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» без наявності на це повноважень, тобто з порушенням встановлених ст. 203 ЦК України вимог, а тому згідно з п.1 ст. 215 ЦК України, даний договір має бути визнаний судом недійсним.

Позивач також стверджував, що ціна відчуженого майна перевищує зазначену у Статуті товариства «Пролісок» максимальну суму, на яку виконавчий орган товариства вправі укладати угоди без рішення загальних зборів.

Відповідно до п.п. 8.4.7.2., 8.4.7.3. Статуту товариства «Пролісок», Голова правління вправі розпоряджатися майном товариства на суму до 10% балансової вартості товариства та укладати угоди на суму, що перевищує 20% балансової вартості товариства за результатами останньої річної звітності товариства.

На момент укладання договору купівлі-продажу, балансова вартість активів товариства «Пролісок» становила 4017000,00 грн., що підтверджується висновком від 10 лютого 2010 року аудиторської фірми «Баррістер АГЕНС Груп», а вартість відчуженої будівлі відповідно висновку експертної оцінки від 09.03.2010 року становить 399000,00 грн..

Таким чином, вказаним рішенням встановлено, що Голова правління товариства «Пролісок» діяв в межах повноважень, визначених Статутом, затвердженим акціонерами, та відповідно до закону.

Вказаним рішенням в частині позовних вимог до ТОВ «Берег компані» судом припинено провадження у справі на підставі п.6 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з проведенням державної реєстрації припинення підприємства.

Крім того, рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 05 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 29 січня 2014 року відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» до ОСОБА_3 , 3-і особи: Міністерство культури України, Державна акціонерна компанія «Україна туристична» про витребування майна та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.05.2010 року, укладеного між ТОВ «Берег компані» та ОСОБА_3, яким ОСОБА_3 придбав спірну будівлю. Вказаним рішенням не встановлено порушень вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи, в грудні 2010 року прокурор Святошинського району м.Києва звертався до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства культури України, Державної акціонерної компанії «Україна туристична», Публічного акціонерного товариства «Туристична компанія «Пролісок» до ОСОБА_3 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння в порядку ст.. 45 ЦПК України. 24 квітня 2013 року прокурор Святошинського району м. Києва надіслав на адресу суду заяву про залишення даного позову без розгляду, яку в судовому засіданні представник прокурора підтримав та просив задовольнити. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 24 квітня 2013 року позовна заява була залишена без розгляду з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України. Ухвалою колегії суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 05 червня 2013 року ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 24 квітня 2013 року залишена без змін.

Як пояснив представник прокуратури, відносно ОСОБА_3 порушено кримінальне провадження за економічні злочини щодо вищезазначених подій, судом надано дозвіл на його затримання та оголошено в розшук. Вироку щодо нього немає.

Таким чином, заступник прокурора Святошинського району м. Києва звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства культури України, Державної акціонерної компанії «Україна туристична», Публічного акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок» до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між двома юридичними особами, який вже був предметом розгляду Господарського суду м. Києва за участю «Туристичного комплексу «Пролісок» та у задоволенні якого було відмовлено, а рішенням встановлені обставини, які не доказуються при розгляді інших справ.

За таких обставин посилання на висновок експертного будівельно-технічного дослідження Київського НДІ судових експертиз МЮ України від 27.03.2012 року щодо можливої ринкової вартості спірного ресторану на день укладення спірного договору купівлі-продажу в сумі 7723294 грн. не впливає на законність вищенаведених рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Крім того, в матеріалах справи є інший висновок ретроспективної оцінки, виконаний ТОВ «Стоун Брідж» 2-17 листопада 2014 року, відповідно до якого станом на 24 березня 2010 року ринкова вартість об'єкта оцінки становить 818000 грн. з урахуванням витрат на облаштування ресторану після цієї дати в сумі 1153989 грн.. Цей висновок також не впливає на законність рішень судів, що набрали законну силу і є обов'язковими до виконання. Повторний розгляд тих самих вимог, щодо яких вирішено спір за участю тих же осіб, неможливий.

Керуючись ст.ст.307,309,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства культури України, Державної акціонерної компанії «Україна туристична», Публічного акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок» до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним і витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

В касаційному порядку може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-

Судді-