Рішення № 43279838, 25.03.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/915/2015 Головуючий в І інстанції: Гонтар Д.О.

Категорія:27 Доповідач: Капітан І.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року березня місяця 25 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Капітан І.А.Суддів:Колісниченка А.Г. Радченка С.В.При секретарі:Грицак А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 02 лютого 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Воєводіна Н.М., про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх вимог Банк зазначав, що 01 жовтня 2008 року між Акціонерним комерційним Банком «Форум», правонаступником якого є Банк, та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №0040/08/79/CLNv, згідно умов якого Банк відкрив останньому відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 40 000,00 доларів США з кінцевим строком погашення до 28 вересня 2018 року зі сплатою відсотків 13,5% річних за користування кредитними коштами. За кредитним договором позичальником було отримано кредитні кошти на загальну суму 30 000,00 доларів США, з яких повернуто 4 006,31 доларів США.

З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_5 умов укладеного кредитного договору між Банком та ОСОБА_6 01 жовтня 2008 року було укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_6 взяла на себе зобов'язання перед Банком відповідати по зобов'язанням, що виникають з умов кредитного договору в повному обсязі цих зобов'язань.

Оскільки ОСОБА_5 неналежним чином виконував зобов'язання по поверненню кредитних коштів, у зв'язку з чим станом на 29 вересня 2014 року утворилася заборгованість в загальному розмірі 27 658,03 доларів США та 2 287,30 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту - 25 993,69 доларів США; заборгованості по відсотках - 1 664,34 доларів США; пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 21 травня 2014 року по 28 вересня 2014 року - 2 287,30 грн., Банк просив суд стягнути достроково та солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на його користь заборгованість в зазначеному розмірі.

У грудні 2014 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду із зустрічними позовними вимогами до Банку про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки. В обґрунтування своїх вимог зазначали, що 01 жовтня 2008 року між Банком та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №0040/08/79/CLNv, згідно умов якого Банк відкрив останньому відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 40 000,00 доларів США з кінцевим строком погашення до 28 вересня 2018 року зі сплатою відсотків 13,5% річних за користування кредитними коштами. В забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором 01 жовтня 2008 року між Банком та ОСОБА_6 було укладено договір поруки та іпотечний договір. Посилаючись на те, що укладений кредитний договір за своїм змістом та текстом не відповідає законодавству України, інтересам та волі позичальника і поручителя, чим порушуються їх законні права та інтереси, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили суд:

- визнати недійсним кредитний договір №0040/08/79/CLNv від 01 жовтня 2008 року, укладений між Банком та ОСОБА_5;

- визнати недійсним договір поруки від 01 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_6 та Банком;

- визнати недійсним іпотечний договір, укладений 01 жовтня 2008 року між ОСОБА_6 та Банком;

- скасувати в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборону на нерухоме майно, яке знаходиться в іпотеці Банку;

- скасувати обтяження в Державному реєстрі іпотек.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 02 лютого 2015 року позовні вимоги Банку залишено без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено. Вирішено:

- визнати недійсним кредитний договір укладений між Банком та ОСОБА_5 № 0040/08/79/CLNv від 01 жовтня 2008 року;

- визнати недійсним договір поруки від 01 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_6 та Банком;

- визнати недійсним договір іпотеки, укладений 01 жовтня 2008 року між ОСОБА_6 і Банком та посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводіною Н.М. за реєстр. № 2203;

- скасувати в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборону на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер обтяження 8004052, що зареєстроване 01 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводіною Н.М. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі договору іпотеки № 2203, укладеного 01 жовтня 2008 року між ОСОБА_6 і Банком;

- скасувати обтяження в Державному реєстрі іпотек на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер обтяження 8004094, що зареєстроване 01 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводіною Н.М. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі договору іпотеки № 2203, укладеного 01 жовтня 2008 року між ОСОБА_6 і Банком;

- застосувати наслідки недійсності кредитного договору № 0040/08/79/CLNv від 01 жовтня 2008 року укладеного між Банком і ОСОБА_5;

- стягнути з ОСОБА_5 на користь Банка 6 054,70 доларів США, що еквівалентно 97 783,40 грн., відповідно до курсу НБУ станом на 02 лютого 2015 року;

- до моменту виконання ОСОБА_5 своїх зобов'язань перед Банком за кредитним договором № 0040/08/79/CLNv від 01 жовтня 2008 року накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6 та яка була предметом договору іпотеки від 01 жовтня 2008 року;

- стягнути з Банку на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі Банк, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, а також на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги Банку задовольнити в повному обсязі, а у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Письмових заперечень на скаргу до апеляційного суду не надходило.

Заслухавши доповідача, пояснення представника Банку, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову Банку та задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що умови кредитного договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, і тому наявні всі підстави для визнання кредитного договору, а також договорів поруки та іпотеки, які є похідними від кредитного договору, недійсними, та застосування наслідків недійсності правочину.

Проте колегія суддів вважає, що такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до положень п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення з ухваленням по справі нового рішення.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є Банк, та ОСОБА_5 був укладений Кредитний договір №0040/08/79/CLNv, згідно умов п.п. 1.1.-1.3. якого Банк відкрив останньому відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 40 000,00 доларів США з кінцевим строком погашення до 28 вересня 2018 року зі сплатою відсотків 13,5% річних за користування кредитними коштами (а.с.5-6,7).

Відповідно до умов п. 2.1. Кредитного договору забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штраф, пеня) є договір іпотеки двокімнатної квартири АДРЕСА_1, який буде укладено між Банком та ОСОБА_6 та договір поруки, який буде укладений між Банком та ОСОБА_6

Згідно умов п. 2.2. Кредитного договору кредитні кошти надаються Банком Позичальнику за умови: набуття чинності цим Договором; набуття чинності правочинами щодо забезпечення виконання зобов'язань, зазначеними в п. 2.1. цього Договору; отримання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на дату набуття чинності правочинами щодо забезпечення виконання зобов'язань; при наявності пріоритету інших обтяжувачів на предмет застави згідно з витягом, отриманим після реєстрації Банком предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, кредитні кошти надаються після виключення предмету застави з відповідних реєстрів іншими обтяжувачами.

Пунктом 2.3. Кредитного договору визначено, що ліміт кредитування за кредитною лінією зменшується згідно з графіком (Додаток 1 до Договору), який є невід'ємною частиною цього Договору. Повернення кредитних коштів здійснюється шляхом сплати Позичальником коштів на відкритий йому позичковий рахунок НОМЕР_1 в АКБ «Форум», МФО342252.

Відповідно до умов п. п. 2.4. - 2.5. Кредитного договору проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником згідно п. 2.6. цього Договору. Несплата Позичальником процентів у терміни, встановлені в п. 2.6. цього Договору, є підставою для вимоги Банку про дострокове повернення кредитних коштів, стягнення процентів за користування кредитними коштами, неустойки, та є підставою для звернення Банком стягнення на заставлене майно. Сплата процентів Позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. При розрахунку плати за користування кредитом приймається місяць, рівний календарній кількості днів, та рік, рівний 360 днів.

Відповідно до пункту 2.6. - проценти за користування кредитними коштами Позичальник сплачує самостійно в валюті кредиту на рахунок НОМЕР_1 в АКБ «Форум», МФО342252 щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами, якщо цей день випадає на вихідні або святкові дні, проценти за користування кредитом Позичальник сплачує у перший робочий банківський день після вихідних або святкових днів.

Згідно умов п. 2.7. Кредитного договору у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання зобов'язань Позичальника по цьому Кредитному договору у повному обсязі, вимоги Банку погашаються у черговості: в першу чергу - сплачуються прострочені проценти та комісії, в другу - строкові проценти та комісії, заборгованість за кредитом, в третю - можливі неустойка, штраф та пеня, потім - інші вимоги Банку.

Відповідно до умов п. п. 3.2.2., 3.2.4, 3.2.5., 3.2.6 Кредитного договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором, а також у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником та/або Поручителем зобов'язань за договорами, які є забезпеченням виконання зобов'язань. У разі несвоєчасного погашення кредиту або несвоєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами здійснювати договірне списання заборгованості з будь-яких рахунків, відкритих Позичальникові. Ініціювати зміну умов цього Договору. Стягувати з Позичальника неустойку. штраф, пеню за невиконання чи неналежне виконання умов цього Договору.

Відповідно до умов п. п. 4.1., 4.4. Кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів Позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє Позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості. За кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених п. 3.3. (крім п. 3.3.2.) цього Договору, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 5 000,00 грн.

Згідно умов п. п. 5.1.-5.2. Кредитного договору Банк має право відмовитися від подальшого кредитування Позичальника за цим Договором частково або в повному обсязі у разі використання кредиту не за цільовим призначенням або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий Позичальнику кредит своєчасно не буде повернутий. Зміна процентної ставки за користування кредитними коштами за ініціативою Банку здійснюється шляхом направлення Позичальнику повідомлення, де зазначається новий розмір процентної ставки та дата, з якої вона вводиться. Позичальник протягом 10 днів з моменту відправлення Банком такого повідомлення повідомляє про свою згоду із запропонованими змінами процентної ставки. У випадку незгоди із запропонованою процентною ставкою, Позичальник повідомляє про це Банк та повертає кредитні кошти не пізніше ніж до настання дати з якої вона вводиться та сплачує нараховані проценти.

Відповідно до умов п. 7.3. Кредитного договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 01 жовтня 2008 року між Банком та ОСОБА_6 укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_6 виступила поручителем ОСОБА_5 і взяла на себе зобов'язання перед Банком відповідати по зобов'язанням ОСОБА_5, що виникають з умов вищевказаного Кредитного договору в повному обсязі цих зобов'язань (а.с.14).

Також в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 01 жовтня 2008 року між Банком та ОСОБА_6 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводіною Н.М., згідно з яким в іпотеку Банку було передано нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 (а.с.46-50).

27 вересня 2010 року між Банком та ОСОБА_5 було укладено Додатковий договір №1 до Кредитного договору №0040/08/79/CLNv від 01 жовтня 2008 року, відповідно до умов п. 1 якого були змінені пункти 2.3. та 2.6. Кредитного договору, а саме зазначено новий відкритий Позичальнику позичковий рахунок для повернення кредитних коштів та сплати процентів. ОСОБА_6 не заперечувала проти внесення вищезазначених змін до Кредитного договору, що підтверджується відповідною заявою (а.с.8).

За укладеним Кредитним договором Банком було надано ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 30 000,00 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки № 693734 від 01 жовтня 2008 року (а.с.9).

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку, наданого Банком, внаслідок неналежного виконання ОСОБА_5 своїх зобов'язань по своєчасному і повному погашенню кредитних коштів виникла заборгованість, загальний розмір якої станом на 29 вересня 2014 року становить 27 658,03 доларів США та 2 287,30 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту - 25 993,69 доларів США; заборгованості по відсотках - 1 664,34 доларів США; пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 21 травня 2014 року по 28 вересня 2014 року - 2 287,30 грн. (а.с.67-68).

У зв'язку з порушенням умов Кредитного договору Банк 23 вересня 2014 року надіслав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором та договором поруки (а.с.11,12).

Згідно вимог ст.ст. 525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно вимог ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ст.ст.553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч.1 ст.543 ЦК України в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників), що має місце в даному випадку, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, оскільки на день звернення Банку до суду зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_5 та за договором поруки поручитель ОСОБА_6 не виконали, тому Банк на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості за кредитним договором від обох відповідачів як солідарних боржників.

Розміри та вид складових частин заборгованості обраховані Банком у відповідності до умов кредитного договору.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог Банку та дострокового солідарного стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суми заборгованості за кредитним договором.

У зустрічному позові ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили визнати недійсними Кредитний договір №0040/08/79/CLNv від 01 жовтня 2008 року, який укладено між ОСОБА_5 та Банком посилаючись на те, що кредитний договір містить умови, які суттєво порушують права позичальника-споживача фінансових послуг та є несправедливими, протиправними, оскільки суперечать вимогам закону, а тому на підставі вимог ст. ст. 203, 215, 227, 229, 230 ЦК України просили визнати його недійсним. Також відповідно до вимог ч.2 ст. 548 ЦК України недійсність основного зобов'язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, а тому підлягає також визнанню недійсними Іпотечний договір та договір поруки від 01 жовтня 2008 року, які були укладені між ОСОБА_6 та Банком.

При цьому вказують на те, що оспорюваним правочином порушені їх права, як споживача фінансових послуг, оскільки при укладанні кредитного договору відповідачем не дотримані вимоги частин 2, 4, 5 ст. 11; частини 5 п.3 ст.18; ч.6 ст.19; ст.21; Закону України «Про захист прав споживачів», а також вимоги п.п.3.2, 3.4 розділу 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту (далі - Правила) та порушено п.9 ч.1 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Зокрема, у письмовій формі перед укладанням Кредитного договору Банк не надав повної інформації про умови кредитування, детальний розпис орієнтованої сукупної вартості кредиту; умови кредитного договору є несправедливими, ними порушується принцип рівності сторін договору, який містить дискримінаційні умови, що регулюють внесення змін (доповнень) та розірвання договору лише в односторонньому порядку і лише в інтересах та з боку Банку; договір не містить порядок його припинення, а також зміни умов, які враховували б інтереси споживача, у ньому не передбачено відповідальності з боку Банка за невиконання або неналежне виконання умов правочину; договір надає право Банку змінювати процентну ставку за користування кредитом у разі зміни чинного законодавства України, а також з власної ініціативи; договором встановлено вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад50% вартості послуг) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.

Однак, з такими доводами позивачів за зустрічним позовом погодитись неможливо з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно вимог ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правилами п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених законом, на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача, тип відсоткової ставки, суму, на яку кредит може бути виданий, орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги, можливість дострокового повернення кредиту та його умови, необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється, податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Доводи позивачів за зустрічним позовом про те, що перед укладенням кредитного договору позичальник не отримував від Банку інформацію про умови кредитування не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються письмовими доказами. Так, відповідно до пункту 7.7 підписаного позичальником кредитного договору, «Умови кредитування відповідно до п. 2 ст. 11 «Про захист прав споживачів» Позичальником отримано до укладення цього договору» (а.с.6 зв.).

Крім того, вимоги про повідомлення кредитодавцем споживача у письмовій формі перед укладенням договору про надання споживчого кредиту щодо орієнтовної сукупної вартості кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг набрали чинності лише з 16 жовтня 2011 року, оскільки в цій частині ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» була доповнена на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», тобто вже після підписання позичальником спірного правочину.

Слід також зазначити, що пунктом 1.1. Кредитного договору чітко зазначено, що Банк відкриває Позичальнику ОСОБА_5 відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 40 000,00 доларів США та зазначено розмір річних процентів - 13,5% ( п. 1.3 договору).

З врахуванням того, що одержання конкретної суми із вказаного ліміту кредиту залежало від звернення із заявою позичальника і розмір цієї суми та дата звернення визначались самим позичальником довільно, тому відповідно, від конкретної одержаної суми визначались усі подальші фінансові зобов'язання ОСОБА_5, у зв'язку з чим повна сукупна вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним та інших фінансових зобов'язань споживача, пов'язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту не могла бути визначена в кредитному договорі з врахуванням особливостей кредитування шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Також в підтвердження вимог позивачі за зустрічним позовом посилаються на те, що кредитний договір містить несправедливі умови, а саме те, що Банк в односторонньому порядку та в своїх інтересах залишив за собою право в будь-який час підвищувати процентну ставку за користування кредитними коштами та вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.

Однак дані доводи також не заслуговують на увагу, оскільки, як зазначено вище, кредитний договір сторонами укладений 01 жовтня 2008 року, а Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною, був прийнятий 12 грудня 2008 року та набрав чинності з 10 січня 2009 року.

Отже, виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58), всі рішення банку в будь-якій формі щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10 січня 2009 року.

Право кредитора вимагати дострокового повернення коштів передбачена законом, а саме відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману.

Позивачами за зустрічним позовом не надано суду доказів того, що на дату підписання Кредитного договору існували обставини щодо яких Банк навмисно ввів позичальника в оману, які мали істотне значення і обізнаність щодо яких могла вплинути на вчинення позичальником спірного правочину.

Згідно ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, яка полягає у визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори (або утримуватись від укладення договорів) і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

На момент укладення оспорюваного договору ОСОБА_5 погодився з усіма його умовами, самостійно обрав валюту кредитування та валюту виконання зобов'язання, що підтверджується його підписом.

Також, згідно п. 7.2 Кредитного договору, сторони фіксують свою згоду з тим, що ними узгоджені усі істотні умови, і зобов'язуються надалі ніяких претензій одна до одної з цього приводу не мати. Цей Договір відображає повне розуміння сторонами його предмету та інших питань, зазначених в цьому Договорі. Всі попередні заяви, домовленості чи угоди між Сторонами з предмету цього договору анулюються з моменту набрання чинності цим Договором в частині, що суперечить умовам цього договору.

Крім того, фактом укладення між Банком та ОСОБА_5 27 вересня 2010 року додаткового договору № 1 до Кредитного договору, яким погоджено додаткові умови договору, також підтверджується волевиявлення позичальника щодо наміру укладання Кредитного договору, за яким ним були отримані кредитні кошти на споживчі цілі.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що при укладенні Кредитного договору №0040/08/79/CLNv від 01 жовтня 2008 року ОСОБА_5 діяв вільно, виходячи з власних інтересів, прийняв рішення про вибір контрагента та про вступ з ним в договірні відносини, на власний розсуд з Банком визначив характер договорів, які вони уклали, їх умови (зміст). При укладенні спірних договорів сторонами були погоджені всі істотні умови договорів. ОСОБА_5, отримавши кредитні кошти в розмірі 30 000,00 доларів США, користувався ними, до 21 травня 2014 року повністю виконував умови кредитного договору і лише через 6 років після його укладення разом з ОСОБА_6 пред'явили позов про визнання договору недійсним з підстав недосягнення згоди по усіх істотних умовах договору.

Оспорюючи дійсність укладеного кредитного договору позивачі за зустрічним позовом, в порушення вимог ст.60 ЦПК України, не надали суду доказів в підтвердження своїх вимог, у зв'язку з чим заявлений ними позов є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.88 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 1 796,51 грн. з кожного в дохід держави.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 02 лютого 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» задовольнити.

Стягнути достроково солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором №0040/08/79/CLNv від 01 жовтня 2008 року, яка виникла станом на 29 вересня 2014 року в сумі 27 658,03 доларів США, що складається з заборгованості по кредиту в розмірі 25 993,69 доларів США та заборгованості по відсотках у розмірі 1 664,34 доларів США, а також пеню у розмірі 2 287,30 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 судовий збір в доход держави в сумі 1 796,51 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 судовий збір в доход держави в сумі 1 796,51 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовити за необґрунтованістю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді