Рішення № 43278282, 20.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/30/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2015 Справа № 908/653/15-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБЕРБЕТОН-Інвест» (10001, м.Житомир, вул. Баранова, буд. 89)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабтрейдкомпані» (83087, м.Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 129-Б)

про стягнення 272720,76 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Пилипенко А.О., довіреність № б/н від 03.02.2015 р.;

від відповідача: не з'явився;

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальності «ОБЕРБЕТОН-Інвест» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабтрейдкомпані» про стягнення 272720,76 грн. заборгованості, в т.ч.: 214748,08 грн. основного боргу, 18456,76 грн. пені, 34781,46 грн. інфляційних втрат та 4734,46 грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 625 ЦК України та умови укладеного між сторонами договору. За доводами позивача, в супереч умовам договору та чинного законодавства, зобов'язання по оплаті отриманого товару відповідачем не виконані, заборгованість за договором складає 214748,08 грн. За доводами позивача, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді передбачених законом та договором санкцій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.02.2015 р. порушено провадження у справі № 908/653/15-г, присвоєно справі номер провадження № 30/30/15, розгляд якої призначено на 10.03.2015 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін та необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи було відкладено до 20.03.2015 р.

За письмовим клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позовній заяві.

До початку судового засідання від позивача надійшли додаткові докази, зокрема, виписки по рахунку щодо часткової оплати відповідачем вартості отриманого товару. Також у судовому засіданні представником позивача надано довідку про стан заборгованості відповідача за Договором, згідно з якою станом на 19.03.2015 р. заборгованість ТОВ «Снабтрейдкомпані» перед ТОВ «ОБЕРБЕТОН-Інвест» становить 184748,08 грн.

Відповідач вимоги ухвал суду від 02.02.2015 р. та від 10.03.2015 р. не виконав, письмового відзиву на позов не надав, представника у судове засідання не направив. По дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.03.2015 р. місцезнаходженням ТОВ «Снабтрейдкомпані» є: 83087, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 129-Б, що співпадає з адресою, зазначеною у позові.

05.02.2015 р, 11.03.2015 р. господарським судом Запорізької області було складено акти про те, що у суду відсутня можливість відправлення ухвал від 02.02.2015р. та 10.03.2015р. по справі № 908/653/15-г, які адресовані ТОВ «Снабтрейдкомпані»: 83087, м.Донецьк, вул. Куйбишева, 129-Б, оскільки згідно з листом заступника директора Запорізької дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 20.01.2015 р. №04-16-83 призупинено приймання та пересилання поштових відправлень на адресу Донецької та Луганської областей.

Крім того, судом прийнято до уваги положення: інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.14 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операції" та інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.14 № 01-06/2051/14 "Про внесення змін і доповнень до інформаційного листа ВГСУ від 12.09.14 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операції" згідно з якими:

- учасник судового процесу (п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.14 №01-06/2051/14), який знаходиться на території проведення АТО, вважається належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому (…) згідно із ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

Інформація про час та місце розгляду справи № 908/653/15-г була розміщена судом на офіційному веб-порталі "Судова влада України" 04.02.2015 р. та 11.03.2015 р. в розділі "Новини та події суду", що підтверджується роздрукованими (долучено судом до матеріалів справи) витягами із вказаного офіційного веб-порталу під заголовком: "До уваги ТОВ «Снабтрейдкомпані» по справі № 908/653/15-г».

Крім того, судом здійснено повідомлення відповідача про час та місце слухання справи №908/653/15-г телефонограмою від 06.02.2015 р., яку було прийнято бухгалтером Петросян С.С., про що складено відповідний акт.

Також, згідно з витягами з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою, ухвали суду від 02.02.2015 про порушення провадження у справі та від 10.03.2015 р. про відкладення розгляду справи на 20.03.2015 р. було направлено на електронну пошту відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи передбачені чинним ГПК України, а також інформаційним листом Вищого господарського суду України від 01.12.14 № 01-06/2052/14 "Про внесення змін і доповнень до інформаційного листа ВГСУ від 12.09.14 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку із проведенням АТО" щодо повідомлення учасників судового процесу, які знаходяться на території проведення АТО. І вказане, відповідно до змісту наведеного вище інформаційного листа від 01.12.14 № 01-06/2052/14, виключає підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на п. 2 ч. 3 ст. 104 (п. 2 ч. 2 ст. 10110) ГПК України в частині того, що справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 20.03.2015 р. справу розглянуто по суті спірних правовідносин за наявними матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.12.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОБЕРБЕТОН-Інвест» (Постачальником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Снабтрейдкомпані» (Покупцем, відповідачем у справі) було укладено договір поставки залізобетонних конструкцій № ОБ-2013.12-СТК (надалі - Договір).

За умовами п.п. 2.1 та 2.2 Договору Постачальник зобов'язався виготовити та поставити Покупцю, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити Товар, найменування, асортимент, кількість та ціна за одиницю якого вказуються у Специфікації.

Відповідно до п. 4.4 Договору датою поставки партії Товару є дата підписання уповноваженим представником Покупця товарно-транспортної накладної, видаткової накладної, акту приймання-передачі або іншого документу, який був пред'явлений до підпису під час приймання-передачі Товару.

Пунктом 5.6 Договору сторонами узгоджено, що сплата ціни Товару здійснюється на умовах та в строки, вказані у Специфікації. У випадку, якщо Специфікація не містить умов та строків оплати ціни Товару, сплата ціни Товару здійснюється на умовах попередньої оплати протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання Специфікації.

Згідно з п. 11.3.1 Договору (в редакції Протоколу розбіжностей) за несвоєчасну оплату Товару Покупець додатково сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день погашення боргу.

За визначенням п. 14.2 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань.

Специфікацією № 1 від 14.01.2014 р. сторони узгодили поставку Товару - Палі (Серія 3.500-1.93): С14-35Т5 в кількості 72 шт. вартістю 6275,30 грн. за одиницю, С8-35Т5 в кількості 72 шт. вартістю 3672,59 грн. за одиницю, на загальну суму 716248,08 грн.

Статтею 3 Специфікації передбачено порядок розрахунків:

- 70% від ціни Товару сплачується як аванс протягом 3 (трьох) робочих днів з дати укладення Договору;

- 30% від ціни Товару сплачується протягом 7 (семи) робочих днів з дати отримання Товару.

Як вказує позивач, ним на виконання укладеного між сторонами Договору весь обсяг Товару, передбачений Договором, було поставлено відповідачу до 07.03.2014 р., отже, відповідач повинен був сплатити повну ціну товару до 18.03.2014 р. Проте, відповідачем сплачено лише аванс в сумі 501500,00 грн., залишок грошових коштів у сумі 214748,08 грн. залишився не сплаченим.

14.03.2014 р. позивачем направлено відповідачу лист № 102 з вимогою сплатити залишок вартості отриманого від нього товару в розмірі 214874,42 грн.

Листом від 18.03.2014 р. (вих. № 18/03-01) відповідач повідомив, що ТОВ «Снабтрейдкомпані» погоджується із вказаною сумою заборгованості і зобов'язується почати її погашати найближчим часом. Також, звертає увагу, що продукція купувалася для виконання робіт по будівництву автодороги Київ-Одеса, замовником якого виступає Укравтодор і яким затримуються виплати за будівельним контрактом.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабтрейдкомпані» 272720,76 грн. заборгованості, в т.ч.: 214748,08 грн. основного боргу, 18456,76 грн. пені, 34781,46 грн. інфляційних втрат та 4734,46 грн. - 3% річних, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало виготовлення певної продукції та передання її відповідачу, а обов'язком відповідача - прийняття товарно-матеріальних цінностей і оплата їх вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з долучених до справи копій видаткових накладних:

від 11.02.2014 р. - № 228 на суму 29380,72 грн., №230 на суму 50202,40 грн., № 231 на суму 29380,72 грн.;

від 12.02.2014 р. - № 246 на суму 29380,72 грн., № 247 на суму 50402,40 грн., № 248 на суму 29380,72 грн.,;

від 13.02.2014 р. - № 256 на суму 29380,72 грн., № 257 на суму 50202,40 грн., № 258 на суму 29380,72 грн.;

від 14.02.2014 р. - № 267 на суму 31376,50 грн., № 268 на суму 50202,40 грн., № 269 на суму 29380,72 грн.;

від 17.02.2014 р. - № 275 на суму 31376,50 грн., № 276 на суму 50202,40 грн.;

від 18.02.2014 р. - № 292 на суму 29380,72 грн., № 293 на суму 50202,40 грн.;

від 19.02.2014 р. - № 297 на суму 29380,72 грн., № 298 на суму 50202,40 грн.;

від 07.03.2014 р. - № 374 на суму 37651,80 грн. (арк. справи 23-34),

позивачем на виконання своїх договірних зобов'язань було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 716248,08 грн. Отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписом уповноваженого представника покупця на цих накладних (арк. справи 23-34).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Підпунктом 3.2.3 Договору сторонами передбачено, що кінцевий розрахунок за товар покупець здійснює протягом 10 (десяти) банківських днів від дня підписання сторонами Акту про приймання товару за якістю і кількістю, але не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів від дня поставки товару за накладними в комплектації згідно з КОВ „Комплектувально-відвантажувальна відомість".

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, в повному обсязі та в обумовлений Договором строк не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за Договором.

Згідно з копією банківської виписки аванс в розмірі 501500,00 грн. було перераховано відповідачем 17.01.2014 р. За умовами Специфікації дол. Договору (п.3.1) залишок суми в розмірі 214748,08 грн. підлягав оплаті у строк до 18.03.2014 р., що відповідачем здійснено не було. Факт порушення відповідачем умов договору щодо своєчасності оплати отриманого товару суд вважає доведеним.

Однак, позивачем при зверненні до суду позивачем не було враховано сплату відповідачем 24.12.2014 р. суми в розмірі 30000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку. Позов подано 26.01.2015 р., отже, часткова сплата заборгованості здійснена відповідачем до подачі позову.

За наданими представником позивача у судовому засіданні поясненнями, з урахуванням часткового погашення відповідачем суми боргу, на момент розгляду справи заборгованість останнього за договором складає 184748,08 грн.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов'язанням термін вартості отриманого товару суд вважає доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення основного боргу за Договором підлягають задоволенню частково - в сумі 184748,08 грн., в частині стягнення 30000,00 грн. боргу суд відмовляє внаслідок необґрунтованості.

Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті вартості отриманого товару, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 18456,76 грн. пені, 34781,46 грн. інфляційних втрат та 4734,46 грн. - 3% річних.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, п. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимоги про стягнення пені заявлено позивачем на підставі підпункту 11.3.1 Договору (в редакції Протоколу розбіжностей), згідно з яким за несвоєчасну оплату Товару Покупець додатково сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день погашення боргу.

Оскільки відповідачем не виконувались своєчасно та належним чином зобов'язання щодо оплати вартості отриманого за Договором товару, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 18456,76 грн.

В даному випадку, факт порушення відповідачем умов Договору щодо строків оплати підтверджується матеріалами справи.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків оплати за Договором та приписів чинного законодавства, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" наданий позивачем розрахунок пені (за загальний період з 21.02.2014 р. по 18.08.2014 р., тобто, з урахуванням встановленого законодавством обмеження у шість місяців, та приймаючи до уваги строк виникнення зобов'язань по оплаті по окремим видатковим накладним), та інфляційних втрат (за період: березень 2014 р. - сума заборгованості 155829,01 грн., квітень - жовтень 2014 р. сума заборгованості 214748,08 грн.) суд дійшов до висновку, що вони складені відповідно до вимог чинного законодавства, вимоги про стягнення пені та інфляційних втрат в межах заявлених вимог є обґрунтованими.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (за загальний період з 21.02.2014 р. по 25.11.2014 р., приймаючи до уваги строк виникнення зобов'язань по оплаті по окремим видатковим накладним), суд дійшов до висновку, що він є вірним, складеним відповідно до вимог чинного законодавства., сума 3% річних в розмірі 4734,46 грн. заявлена позивачем обґрунтовано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором поставки залізобетонних конструкцій № ОБ-2013.12-СТК від 26.12.2013 р. щодо оплати отриманого від позивача товару.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: в сумі 184748,08 грн. основного боргу, 18456,76 грн. пені, 34781,46 грн. інфляційних втрат та 4734,46 грн. - 3% річних. В решті заявлених позовних вимог (30000,00 грн. основного боргу) суд відмовляє, як заявлених безпідставно.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати суми судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми 4854,42 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБЕРБЕТОН-Інвест» (м.Житомир) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабтрейдкомпані» (м.Донецьк) задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабтрейдкомпані» (83087, м.Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 129-Б, код ЄДРПОУ 38033996; розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБЕРБЕТОН-Інвест» (10001, м. Житомир, вул. Баранова, буд. 89, код ЄДРПОУ 35223245; п/р 26008010040219 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313) 184748 (сто вісімдесят чотири тисячі сімсот сорок вісім) грн. 08 коп. основного боргу, 18456 (вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 76 коп. пені, 34781 (тридцять чотири тисячі сімсот вісімдесят одна) грн. 46 коп. інфляційних втрат, 4734 (чотири тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 46 коп. - 3% річних та 4854 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 42 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 25.03.2015 р.