Рішення № 43275961, 12.03.2015, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/948/2015 Справа № 641/1324/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Григор′єва Б.П.

при секретарі - Вакуленко Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакорт» про стягнення середнього заробітку за час затримки, моральної шкоди, витрат на правову допомогу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакорт» про стягнення середнього заробітку за час затримки в сумі 3439,90 грн., стягнення моральної шкоди в розмірі 1500,00 грн., стягнення витрат на правому допомогу в розмірі 1000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 06.11.2014 року Комінтернівським районним судом м. Харкова було задоволено її позов до ТОВ «Дакорт» про стягнення заборгованості при звільненні, а саме: стягнуто невиплачену заробітну плату в розмірі 2032,88 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 09.08.2014 року по 30.10.2014 року у розмірі 4866,20 грн., а всього 6899,08 грн. Рішення суду в межах виплат за один місяць підлягає негайному виконанню. Згідно платіжного доручення № 7974 з ПАТ «Приват банк» позивач отримала заробітну плату тільки 26.12.2014 року. Вважає, що відповідачем повинен бути виплачений середній заробіток за період з 31.10.2014 року по 26.12.2014 року, що складає 3439,90 грн. Крім того позивач просить стягнути з відповідача суму завданої моральної шкоди в розмірі 1500 грн., посилаючись на те, що несвоєчасне виконання рішення спричинило погіршення стану здоров'я у вигляді душевних страждань. Позивач була вимушена брати кошти в борг для відновлення звичайних стосунків з оточуючими, сплачування за комунальні послуги, придбавання ліків, продуктів харчування. Також на утриманні позивача знаходиться неповнолітній син ІНФОРМАЦІЯ_1 та рідний недієздатний брат, інвалід 2-ї групи, який потребує постійного стороннього догляду. В зв'язку з втратою роботи позивач буда змушена шукати кошти, відвідувати юридичну консультацію, що також значною мірою завдало душевних страждань, в зв'язку з чим виникла потреба у звернені до лікаря. Також позивачем були понесені затрати на отримання правової допомоги для захисту її прав в розмірі 1000 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши до суду письмову заяву с проханням розглядати справу за його відсутності, підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовльнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та надав письмові заперечення в яких позовні вимоги не визнав, зазначаючи, що вимоги позивача про стягнення середнього заробітку по день фактичного розрахунку є незаконними, так як 06.11.2014 року рішенням Комінтернівського районного суду на її користь стягнено заробітну плату у розмірі 2032,88 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 09.08.2014 року по 30.10.2014 року в розмірі 4866,20 грн., а всього 6899,08 грн. Рішення в межах виплат за один місяць підлягає негайному виконанню. Рішення було винесено з врахуванням усіх обставин та за період визначений законодавством, зокрема ст.ст. 117,118 КЗпП України і обмежено строк 30 жовтня 2014 року, в той час як саме рішення було винесено 06.11.2014 року. Таким чином, строк та порядок виконання рішення суду уже визначається не КЗпП України, а Законом України «Про виконавче провадження», тож після набрання чинності рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.11.2014 року та звернення рішення до виконання ними було виконано у добровільному порядку у визначений Законом України «Про виконавче провадження» строк. Стосовно вимог про стягнення моральної шкоди зазначив, що позивачка звільнилась за власним бажанням, ще 17.09.2014 року і отримала трудову книжку і у неї не було жодних перешкод щодо свого працевлаштування в іншому місці і товариство не несе відповідальності за всі викладені негаразди в її родині та за її переживання щодо цього. Просив в позові відмовити.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що згідно рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.11.2014 року на користь ОСОБА_1 стягнуто невиплачену заробітну плату в розмірі 2032,88 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 09.08.2014 року по 30.10.2014 року у розмірі 4866,20 грн., а всього 6899,08 грн. Рішення суду в межах виплат за один місяць підлягає негайному виконанню.

Згідно з розрахунку середньої заробітної плати виходячи з довідки про доходи № 154 від 26.08.2014 року, середній заробіток за день складає 83,90 грн. таким чином 83,90 грн. * 41 день (кількість днів затримки)= 3439,90 грн., як зазначає позивач.

Згідно платіжного доручення № 7974 від 26.12.2014 року ОСОБА_1 отримала стягнуті за рішенням суду 6899,08 грн.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпПУ, при відсутності спору про їх розмір підприємство, організація, установа повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що фактичний розрахунок з позивачем був зроблений 26.12.2014 року, що підтверджується платіжним дорученням з ПАТ КБ «Приват банк» та не спростовуються самим відповідачем.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача стосовно стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного суду N 5 ( v0005700-01 ) від 25.05.2001 р.N 1 ( v_001700-09 ) від 27.02.2009 р. судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП ( 322-08 ) (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно наданих до позовної заяви документів вбачається, що 10.12.2014 року, тобто в період виконання відповідачем обов*язку щодо розрахунку, позивач зверталась за медичною допомогою до МСЧ ПО «Радіореле» з приводу хвилювання після смерті матері та виниклих матеріальних труднощів, також суду надані копії боргових розписок, квитанції про сплату кредитного зобов'язання, лист-попередження з місця навчання дитини про існування заборгованості, знаходження на утриманні неповнолітнього сина та недієздатного брата, який потребує стороннього догляду. Несвоєчасна виплата заробітної плати призвела до душевних хвилювань позивача та зміни організації життя.

При вирішенні питання щодо розміру моральної шкоди, яку треба стягнути з відповідача суд враховує характер та обсяг душевних страждань позивача, при цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

Сума моральної шкоди, яку позивачка просить стягнути з відповідача, суд вважає надмірною та недоведеною у заявленому розмірі, а тому вважає за необхідне зменшити розмір стягнення моральної шкоди до 500 гривень.

Згідно Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, N 29, ст.343 ) ст.1 , розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно розрахунку вартості правової допомоги від 12.02.2015 року адвокатом Левковим В.М. до ОСОБА_1 затверджено розрахунок згідно Договору про надання правової допомоги від 03.02.2015 року по справі про стягнення середнього заробітку за час затримки з 31.10.2014 року по 26.12.2014 року з ТОВ «Дакорт». На виконання договору адвокатом були надані відповідні послуги, а саме: консультації на протязі 2 годин - 400,00 грн., ознайомлення з наданими документами - 200,00 грн., складання позовної заяви - 200,00 грн., вивчення юридичної практики 200,00 грн., а всього на загальну суму 1000 грн., яка згідно квитанції № 8 від 12.02.2015 року була сплачена позивачем.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення середнього заробітку за час затримки, стягнення витрат на правову допомогу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З відповідача, відповідно до ст.88 ЦПК України, також підлягяє стягненню судовий збір у розмірі 243,60 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10,11,209, 212, 214-215,218 ЦПК України, ст.ст. 47,116,117 КЗпП України

В И Р І Ш И В

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакорт" (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Виборзька 33-в кВ. 3, код ЄДРПОУ 36394005, код ІПН 363940001099) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку у сумі 3439 (три тисячі чотириста тридцять дев'ять) грн. 24 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакорт" (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Виборзька 33-в кВ. 3, код ЄДРПОУ 36394005, код ІПН 363940001099) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 завдану моральну шкоду в розмірі 500 (п'ятсот) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакорт" (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Виборзька 33-в кВ. 3, код ЄДРПОУ 36394005, код ІПН 363940001099) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 витрати на правову допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакорт" (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Виборзька 33-в кВ. 3, код ЄДРПОУ 36394005, код ІПН 363940001099) на користь судовий збір на користь держави у розмірі 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або в порядку ч.1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя: Б. П. Григор'єв