Ухвала суду № 43273770, 24.03.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1006/3638/12 Головуючий у І інстанції Міланіч А.М.Провадження № 22-ц/780/1979/15 Доповідач у 2 інстанції СліпченкоКатегорія 18 24.03.2015

УХВАЛА

Іменем України

24 березня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Сліпченка О.І.

суддів: Іванової І.В., Олійника В.І.

при секретарі: Петленко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 06 лютого 2015 року по справі за заявою начальника Відділу державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції Київської області про зміну способу і порядку виконання рішення Бородянського районного суду Київської області від 22 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИВ :

У січні 2015 року начальник ВДВС Бородянського РУЮ звернувся із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, яку обґрунтовував тим, що рішенням Бородянського районного суду від 22 лютого 2013 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 191 917,77 грн., три проценти річних в розмірі 3075,94 грн., інфляційні нарахування в розмірі 1940,29 грн., неустойку в розмірі 191 917 грн. та на відшкодування витрат по сплаті судового збору 3219 грн.

Просив змінити спосіб і порядок виконання даного рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 392 070 грн. шляхом передачі стягувачу будинковолодіння АДРЕСА_1, яке належить боржнику ОСОБА_2, посилаючись на неможливість виконання рішення суду в зв'язку з труднощами в реалізації арештованого майна, а саме вказаного будинковолодіння.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 06 лютого 2015 року відмовлено в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та вважаючи, що вона винесена з неповним з'ясуванням обставин справи.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Бородянського районного суду від 22 лютого 2013 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 191 917,77 грн., три проценти річних в розмірі 3075,94 грн., інфляційні нарахування в розмірі 1940,29 грн., неустойку в розмірі 191 917 грн. та на відшкодування витрат по сплаті судового збору 3219 грн.

На підставі виконавчого листа № 1006/3638/12, виданого 19 квітня 2013 року Бородянським районним судом Київської області, 16 серпня 2013 року Відділом ДВС відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 392070 грн.

У ході проведення виконавчих дій Відділом ДВС встановлено наявність у боржника ОСОБА_2 майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, вартістю станом на 16 січня 2015 року 574420 грн.

01 листопада 2013 року державним виконавцем здійснено опис вказаного домоволодіння. 22 січня 2015 року до ВДВС надійшла заява стягувача щодо звернення до Бородянського районного суду Київської області та залишення за собою в рахунок погашення боргу вищезазначеного домоволодіння.

За змістом ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення ухвалюються судами іменем України та є обов'язковими до виконання на всій території України усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відмовляючи в задоволенні заяви, з урахуванням положень ст. 373 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що суду не надано доказів наявності обставин, що утруднюють виконання рішення суду, зазначені представником ВДВС обставини щодо труднощів в реалізації майна носять суб'єктивний та тимчасовий характер та не можуть вважатись такими обставинами, крім того, будинковолодіння, яке просить заявник передати стягувачу, не було предметом спору при розгляді справи.

Колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення Бородянського районного суду від 22 лютого 2013 року, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, виходив з недоведеності та безпідставності доводів заявника, оскільки відсутні виняткові обставини та обставини, що утруднюють чи унеможливлюють виконання рішення, а відтак відсутні правові підстави для задоволення заяви.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду не виконується з 2013 року, а боржник ухиляється від сплати боргу, іншого майна, крім домоволодіння боржник не має, висновків суду про недоведеність виняткових обставин, які б зумовили зміну способу та порядку виконання рішення суду, не спростовують, а тому їх не можна вважати підставою для скасування ухвали суду, яка постановлена відповідно до вимог процесуального законодавства.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною та підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити .

Ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 06 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді: