Ухвала суду № 43270489, 18.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 р. Справа № 876/10097/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Онишкевича Т.В., Сапіги В.П.,

за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

представника позивача Кецка В.Я.,

представника відповідача Чучмана В.Я.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року по справі № 813/4665/14 за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького до Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області про визнання протиправним і скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького звернулося в суд з позовом, яким просило визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №13-01-045/0608-0446 від 06.06.2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Територіальна державна інспекція з питань праці у Львівській області постанову суду першої інстанції оскаржила, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати.

В апеляційній скарзі покликається на те, що не погоджується з висновком суду першої інстанції, що припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю винесений передчасно, у перший день її проведення, оскільки вказане порушення є механічною помилкою головного державного інспектора праці, у зв'язку з якою ОСОБА_4 головного державного інспектора праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів притягнуто до дисциплінарної відповідальності та відтерміновано присвоєння чергового рангу на три місяці за неналежне виконання посадових обов'язків, що підтверджується наказом від 02.07.2014 р. №57к «Про відтермінування присвоєння чергового рангу ОСОБА_4».

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги, а представник відповідача підтримав їх.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що на підставі наказу відповідача від 06.06.2014 року №0706 відповідно до направлення на перевірку від 06.06.2014 року №0707 проведена позапланова перевірка додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За результатами перевірки складено акт №13010450608 від 10.06.2014 року (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем ч.4 ст.32 КЗпП України в частині збереження колишніх істотних умов праці, як приклад, з дослідження наданих в ході проведення перевірки посадових інструкцій не виявлено істотних відмінностей в обов'язках, правах, відповідальності та кваліфікаційних вимогах начальника служби організації пасажирських перевезень та начальника служби обслуговування пасажирів.

У зв'язку з вчиненим порушенням відповідач склав протокол №13-01-045/0507 від 06.06.2014 року про адміністративне правопорушення, а саме про порушення позивачем законодавства про працю, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.41 КЗпП України.

На підставі Акта перевірки №13010450608 від 10.06.2014 року відповідач виніс припис №13-01-045/0608-0446 від 10.06.2014 року, яким зобов'язав позивача на усунення порушення вимог ч.4 ст.32 КЗпП України не допускати звільнення за п.6 ст.36 КЗпП України при збереженні колишніх умов праці.

Відповідно до Акта перевірки №13010450608 у період з 06.06.2014 р. по 10.06.2014 р. відповідачем проведена позапланова перевірка додержання позивачем законодавства про працю. Підставою для проведення перевірки стало звернення ОСОБА_5 від 13.05.2014 р., яка вважає, що позивач протиправно перевів її на посаду начальника служби якості, оскільки на підприємстві відсутні зміни істотних умов праці, а змінились лише назви окремих структурних підрозділів із збереженням попередніх функціональних обов'язків.

Статтею 32 КЗпП України передбачено три види змін умов трудового договору: переведення на іншу роботу, переміщення на іншу роботу, зміна істотних умов праці.

Переведення на іншу роботу - це будь-яка зміна трудової функції (спеціальності, кваліфікації чи посади) працівника, місця роботи, а також обумовлених угодою сторін умов трудового договору, що не були викликані змінами в організації виробництва і праці.

Під змінами в організації і праці слід розуміти об'єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних та соціальних показників, запобігання банкрутству і масовому вивільненню працівників та збереження кадрового потенціалу в період тимчасових зупинок у роботі та приватизації, створення безпечних умов праці, поліпшення санітарно-гігієнічних умов.

Переведення працівника може бути зумовлене потребою перерозподілу персоналу, змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників, звільненням у зв'язку з поновленням працівника, який виконував цю роботу раніше, у зв'язку з обмеженням спільної роботи родичів, в інших випадках, коли роботодавець, перед тим як звільнити працівника, зобов'язаний запропонувати йому іншу роботу.

Крім того, підставами для переведення можуть бути отримання нової спеціальності, кваліфікації, у зв'язку з успішним закінченням виробничого навчання, переведення на більш високу посаду тощо.

Згідно з ч.3 ст.32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Наказом позивача від 03.03.2014 р. №64 «Про внесення змін до організаційної структури ДП «МА «Львів» імені Данила Галицького» на 2014 рік та зміну істотних умов праці у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці» з 12.05.2014 р. введено і дію нову організаційну структуру позивача, вирішено з 12.05.2014 р. працівникам таких структурних підрозділів, як виробничо-диспетчерської служби, служби з організації вантажних перевезень, служби з організації пасажирських перевезень, інженерно-авіаційної служби, а також інженерам з якості змінити істотні умови праці, а саме перевести на нові посади до таких структурних підрозділів, як центральної диспетчерської аеропорту, відділу обслуговування вантажу, служби обслуговування пасажирів, служби наземного обслуговування, служби якості відповідно до нового штатного розпису.

Як вбачається з наказу позивача від 30.04.3014 р. №215-о 48 працівників зі служби організації пасажирських перевезень переведено у службу обслуговування пасажирів на підставі їх заяв, за винятком начальника служби організації пасажирських перевезень ОСОБА_5.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 неодноразово зверталась з заявами, зокрема від 19.02.2014 р., від 04.03.2014 р. до генерального директора позивача з проханням перевести її на посаду начальника служби обслуговування пасажирів.

У відповідях генерального директора позивача від 05.03.2014 р. №443, від 06.03.2014 р. №454 ОСОБА_5 поінформовано наступну зміну істотних умов праці, у зв'язку з переведенням її на посаду начальника служби якості та попереджено, що в разі відмови від роботи в нових умовах трудовий договір з нею буде припинено за п.6 ст.36 КЗпП України.

Позивач обґрунтовує правомірність попередження ОСОБА_5 про зміну істотних умов праці та можливе припинення трудового договору, у разі відмови від роботи в нових умовах за п.6 ст.36 КЗпП України тим, що у зв'язку зі зміною організаційної структури ДП «МА «Львів» імені Данила Галицького» ліквідовано службу організації пасажирських перевезень ДП «МА «Львів» імені Данила Галицького». Позивач зазначає про неможливість переведення ОСОБА_5 на посаду начальника служби обслуговування пасажирів ДП «МА «Львів» імені Данила Галицького», у зв'язку з відмінністю посадових обов'язків начальника служби організації пасажирських перевезень ДП «МА «Львів» імені Данила Галицького» та начальника служби обслуговування пасажирів ДП «МА «Львів» імені Данила Галицького».

З аналізу посадових інструкцій начальника служби організації пасажирських перевезень ДП «МА «Львів» імені Данила Галицького», затвердженої генеральним директором позивача 11.03.2013р. (далі - Інструкція 2013 року), та посадової інструкції начальника служби обслуговування пасажирів ДП «МА «Львів» імені Данила Галицького», затвердженої генеральним директором позивача 30.04.2014 р. (далі - Інструкція 2014 року), вбачається, що до обов'язків начальника служби організації пасажирських перевезень за Інструкцією 2013 року на відміну від начальника служби обслуговування пасажирів за Інструкцією 2014 року не входить, зокрема участь в спільних з представниками авіакомпаній засіданнях Аеропортового комітету, вжиття заходів щодо усунення зауважень, наданих представниками авіакомпаній стосовно процесу обслуговування пасажирів та багажу (п.2.9. Інструкції 2014 року); участь у погодженні SLOTів авіакомпаніям в частині забезпеченості ресурсами підпорядкованих підрозділів для обслуговування рейсів згідно запитаного розкладу (п.2.10. Інструкції 2014 року), моніторинг розкладу рейсів та їх статусу за допомогою систем INFOPAX та WISTA WEB (п.2.11. Інструкції 2014 року).

Крім того, права начальника служби обслуговування пасажирів розширені, зокрема він може представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з іншими структурними підрозділами підприємства та організаціями за дорученням Генерального директора в межах своєї компетенції (п.3.6 Інструкції 2014 року), вносити на розгляд керівництву ДП «МА «Львів» ім. Данила Галицького» пропозиції з питань удосконалення роботи служби (відділу), оптимізації використання ресурсів, підвищення рівня обслуговування пасажирів (п.3.9. Інструкції 2014 року).

Внаслідок здійснення змін у штатному розписі розширилась кількість підпорядкованих підрозділів в складі служби обслуговування пасажирів, так створено з відділ обслуговування вантажу до складу якого входять група обробки багажу та група розшуку і зберігання багажу.

Відмінними є і кваліфікаційні вимоги: у посадовій інструкції начальника служби обслуговування пасажирів (Інструкції 2014 року) передбачено додаткові вимоги до начальника, в порівнянні з Інструкцією 2013 року, а саме: на посаду начальника служби обслуговування пасажирів призначається особа, яка має повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (спеціаліст, магістр). сертифікати відповідного напрямку (систем реєстрації; обслуговування небезпечних вантажів, авіаційної безпеки, перевірки достовірності документів (а саме, віз та дозволів) необхідних для вильоту пасажирів, обслуговування пасажирів з ОФМ та ін.), пройшла навчання з аварійних ситуацій та кризового менеджменту, знає основи систем DSC та міжнародних стандартів організації обслуговування пасажирів, пройшла навчання з клієнтоорієнтованості.

Відповідно до п. 6 ст. 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.

Виходячи з аналізу зазначеної правової норми та ч.ч. 2, 3 ст. 32 КЗпП України зміна істотних умов праці стосується випадків зміни систем та розмірів оплати праці, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад без зміни трудової функції тощо, тобто змін, які ведуть до звуження чи розширення трудової функції працівника за укладеним з ним трудовим договором, дія якого продовжується. Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у ухвалі від 23 лютого 2011 року у справі № 6-58103св10.

Як вбачається з попередження про наступну зміну істотних умов праці від 05.03.2014 р. ОСОБА_5 не повідомили, які ж власне істотні умови праці підлягають зміні. Водночас, позивач попередив про переведення вказаного працівника на іншу посаду - начальника служби якості.

Суд зазначає, що частина 3 статті 32 КЗпП України передбачає можливі зміни умов виконання роботи, а не іншу роботу. Зважаючи на те, що ОСОБА_5 фактично запропонували виконувати роботу за іншою посадою, то таку пропозицію не можна розцінювати як попередження про зміну істотних умов праці, а слід розглядати як переведення працівника на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, яке відповідно до ч.1 ст. 32 КЗпП України допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 вказаного Кодексу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позивач протиправно попередив ОСОБА_5 про можливе припинення трудового договору, у випадку відмови продовжувати роботу в нових умовах.

Таким чином, відповідач при здійсненні позапланової перевірки додержання позивачем законодавства про працю правомірно встановив порушення позивачем ч.4 ст.32 КЗпП України в частині збереження колишніх істотних умов праці.

Відповідно до п.1 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України № 386 від 06.04.2011 року, Державна інспекція України з питань праці є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з п.п. 1 п. 4 вказаного Положення, Інспекція з питань праці здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі - роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці тощо.

Процедура проведення перевірок додержання законодавства про працю у межах наданих повноважень Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами встановлена Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим Наказом Міністерства соціальної політики України № 390 від 02.07.2012 року (далі - Порядок №390).

Відповідно до ч.11 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Так, у приписі №13-01-045/0608-0446 від 06.06.2014 р. зазначено, що перевірка проведена у присутності в.о. Генерального директора ОСОБА_6.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 02.06.2014 р. №87-0 ОСОБА_6 увільнено від виконання обов'язків генерального директора ДП «МА «Львів» імені Данила Галицького», з 03.06.2014 року (а.с.23). Крім того, як вбачається з листка тимчасової непрацездатності серії АГД №041574 ОСОБА_6 звільнений від роботи з 04.06.2014 р. по 13.06.2014 р., у зв'язку з загальним захворюванням (а.с.24).

Таким чином, ОСОБА_6 не міг бути присутнім 06.06.2014 р. при винесенні припису №13-01-045/0608-0446.

Пунктами 7 та 8 Порядку №390 передбачено, що за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у разі необхідності вжиття заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як вбачається з Акту перевірки позивача строк проведення перевірки складає з 06.06.2014 року по 10.06.2014 року. Датою винесення оскаржуваного припису №13-01-045/0608-0446 є 06.06.2014 року. З наведеного вбачається, що припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №13-01-045/0608-0446 від 06.06.2014 року винесений не за результатами проведення перевірки, а всупереч п.п.7,8 Порядку №390 у перший день її проведення.

Таким чином, припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №13-01-045/0608-0446 від 06.06.2014 року винесений відповідачем передчасно.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що припис Територіальної державної інспекції України з питань праці у Львівській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 06.06.2014 року №13-01-045/0608-0446 є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року по справі № 813/4665/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Т.В. Онишкевич

В.П. Сапіга