Ухвала суду № 43270469, 26.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2279/15 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

26 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Коломійцевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.15р. у справі №826/2279/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.02.15р. №0000502205.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.15р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські операції позивача з його контрагентами ТОВ «Мелана» та ТОВ «Олівіа Інвест» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків в силу відсутності у вказаних контрагентів достатніх трудових ресурсів для виконання взятих на себе господарських зобов'язань.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти сплати та своєчасності внесення до бюджету ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Мелана» та ТОВ «Олівіа Інвест» за серпень - вересень 2014 року, за результатами якої складено акт від 30.11.15р. №106/26-53-22-05-21/34726705.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.02.15р. №0000502205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 911 540 грн., в т.ч. основний платіж - 607 693 грн., штрафні (фінансові) санкції - 303 847 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.6 статті 198, п. 201.1, 201.2, 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок заниженння ПДВ за серпень 2014 року на суму 308 354грн., вересень 2014 року - на суму 299 339 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за серпень та вересень 2014 року середньооблікова кількість штатних працівників ТОВ «Мелана» складала 23 особи у серпні та 23 у вересні, тоді як за підрахунком податкового органу для виконання умов договору №109 від 19.06.2014р. - серпень 2014 року необхідно 95 робітників; вересень 2014 року - 68 робітників.

Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за серпень та вересень 2014 року середньооблікова кількість штатних працівників ТОВ «Олівіа Інвест» складала 28 осіб у серпні та 26 у вересні, тоді як за підрахунком податкового органу для виконання умов договору №32 від 24.06.14р. - серпень 2014 року необхідно 66 робітників; вересень 2014 року - 61 робітників.

Окрім того, на думку податкового органу, у ТОВ «Олівіа Інвест» відсутні основні фонди для ведення фінансово - господарської діяльності, що підтверджується фінансовим звітом суб'єкта малого підприємства за 2013 рік .

Також, податковий орган вказав на те, що за результатами наданих позивачем до перевірки документів неможливо з'ясувати порядок пропускного режиму на будівельні майданчики позивача та наявності підтверджуючих фактів інструктажу працівників ТОВ «Мелана» та ТОВ «Олівіа Інвест» по охороні праці; на відсутність дозволу на проведення обумовлених договорами підряду робіт; відсутність проектно-кошторисної документації; акту надання будівельного майданчика; сертифікатів якості будівельних матеріалів та конструкцій; відсутність журналів виконання робіт, журналів авторського нагляду тощо.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання робіт в межах господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості робіт, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам законодавства, розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентами мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Так, основним видом діяльності ТОВ «Телесистеми України» за КВЕД є діяльність у сфері провідного електрозв'язку, що включає в себе експлуатацію, технічне обслуговування або надання доступу до пристроїв, що передають голосові, текстові, звукові або відеодані з використанням інфраструктури проводового електрозв'язку, у т.ч.: експлуатацію і технічне обслуговування комутаційно-передавального устаткування задля забезпечення прямого зв'язку між двома точками за допомогою кабельного зв'язку, мікрохвиль або сполучення стаціонарних і супутникових з'єднань; експлуатацію кабельних розподільчих мереж (наприклад, для передавання даних і телевізійних сигналів); надання телеграфного та іншого неголосового зв'язку власними засобами. Устаткування, за допомогою якого здійснюють зазначену діяльність, може функціонувати як на основі однієї технології, так і на основі комбінації декількох технологій.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Мелана» укладено договір №109 від 19.06.14р. підряду на виконання робіт по будівництву та проектних робіт, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботи по будівництву телекомунікаційних об'єктів Замовника в обумовлений договором термін.

Також у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ «Олівіа Інвест» укладено договір підряду №32 від 26.06.14р. на виконання робіт по будівництву та проектних робіт, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботи по будівництву телекомунікаційних об'єктів Замовника в обумовлений договором термін.

На підтвердження факту виконаних робіт за вказаними договорами матеріали справи містять податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти введення в експлуатацію основних засобів, локальний кошторис, акти списання, які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV, підписані особами уповноваженими на здійснення господарської діяльності та розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Оплата вартості робіт здійснювалась шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

Матеріали справи містять також акти ф.КБ-2в до Договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Мелана» (договір №109) та ТОВ «Олівія Інвест» (договір №32), згідно яких до договору №109 вказано: за липень 2014 року витрати праці робітників - будівельників на обсяг робіт (гр.10) в кількості 13 331,0люд/год; за липень 2014 року витрати праці робітників - будівельників на обсяг робіт (гр..10) в кількості 10 904,0люд/год; до договору №32 вказано: за серпень 2014 року витрати праці робітників - будівельників на обсяг робіт (гр..10) в кількості 10 499люд/год; за вересень 2014 року витрати праці робітників - будівельників на обсяг робіт (гр..10) в кількості 9 775люд/год.

При цьому, податковим органом не надано належних та достатніх доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мають адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Також не заслуговують на увагу доводи податкового органу про те, що позивачем не було надано документів дозвільного характеру, з огляду на те, що правові та організаційні основи містобудівної діяльності відносяться до компетенції органів управління у сфері містобудівної діяльності, а порушення у сфері містобудівної діяльності, навіть якщо і мають місце, не є доказом невиконання робіт, обумовлених вказаними договорами, за умови наявності інших документів, з яких вбачається, фактичний рух активів або зміни у власному капіталі суб'єкта господарювання.

При цьому, матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи. Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо. Покликання податкового органу на фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства за 2013 рік , з якого вбачається відсутність основних фондів у ТОВ «Олівіа Інвест» для ведення фінансово - господарської діяльності не заслуговують на увагу, оскільки вищевказані господарські операції мали місце в 2014 році.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.15р. у справі №826/2279/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.15р. у справі №826/2279/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 26.03.15р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.