Постанова № 43269151, 26.03.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 р. Справа № 804/2801/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача 1 представника відповідача 2 Мотов В.О. Жерьобкін О.М. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар'єр" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми бюжетного відшкодування

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:

- визнати неправомірною бездіяльність Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр" за липень 2011 року у сумі 166 927,00 грн.

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр" суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 166 927,00 грн. на рахунок № 26000000007368 у відділенні Дніпропетровської міжрегіональної дирекції ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, код ЄДРПОУ 00292304, свідоцтво платника податку на додану вартість № 100279149.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 1 порушує вимоги п.200.15 ст.200 ПК України в частині не надання до відповідача 2 висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету після закінчення процедури судового оскарження. Позивач вказує на те, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2012 року по справі № 2а/0470/13819/11, яка залишена в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.01.2015 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення відповідача 1 від 14.10.2011 року № 00000262330, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 166 927,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 83 463,00 грн. Таким чином, у судовому порядку підтверджено правомірність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 166 927,00 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач 1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог, оскільки не доспукав оспорюваної бездіяльності враховуючи те, що триває процедура судового оскарження.

Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача 2, а також письмові заперечення на позовну заяву, у яких просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки податковий орган не направляв висновок про суму бюджетного відшкодування з ПДВ.

Суд дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, встановив наступне.

Позивачем подано відповідача 1 податкову декларацію з ПДВ за липень 2011 року, у якій позивач заявив до відшкодування з бюджету на рахунок платника податків суму ПДВ у розмірі 166 927,00 грн.

Відповідачем 1 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар'єр" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за липень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалося у червні 2011 року, за наслідками якої 03 жовтня 2011 року складений Акт № 1034/233.0029230.

Згідно висновку, викладеному в Акті, оскільки п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України не передбачено часткового підтвердження сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з Державного бюджету України, за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за липень 2011 року у розмірі 166 927 грн., що пов'язано з відсутністю результатів зустрічних звірок, які б підтверджували або спростовували факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань, щодо обгрунтованості заявлених платником податку (ПАТ "НГК") вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з Державного бюджету та з наявністю взаємовідносин ПАТ "НГК" із постачальниками ризикової категорії.

Також в ході перевірки встановлені порушення п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України щодо завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту (рядок 19) декларації з ПДВ за липень 2011 року на суму 4199 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000262330 від 14 жовтня 2011 року, яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 166 927 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 83 463,50 грн.

Судом встановлено, що позивач оскаржив у судовому порядку податкове повідомлення - рішення № 0000262330 від 14 жовтня 2011 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2012 року по справі № 2а/0470/13819/11, яка залишена в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.01.2015 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення відповідача 1 від 14.10.2011 року № 00000262330, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 166 927,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 83 463,00 грн.

Вказаними рішеннями судів встановлено, що позивач подав для перевірки декларацію з ПДВ за липень 2011 року, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, розрахунки коригувань за липень 2011 року, банківські виписки, платіжні доручення за квітень, травень, червень, липень 2011 року, оборотні відомості по рахунках 31, 37, 361, 362, 681, 70 та первинні документи (накладні, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, акти прийому- передачі, інше), оборотно-сальдова відомість, договори ( арк. З Акту). Від'ємне значення, що декларувалося у червні 2011 року перевірено у ході проведення виїзної позапланової документальної перевірки (акт № 815/233 від 05.09.11), порушень не встановлено. Наявність відносин позивача у липні 2011 року з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними - не встановлено. Відповідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ПАТ "НГК" та його контрагентів за липень 2011 року не рахується розбіжностей понад 1 тис. грн. Усі ці обставини встановлені відповідачем та викладені в Акті перевірки № 1034/233.0029230. Позивачем виконані вимоги пунктів 7 та 8 ст. 200 Податкового кодексу України щодо порядку подання до відповідача податкових декларацій з податку на додану вартість та розрахунків суми бюджетного відшкодування в установленні строки, а також обсяг податку на додану вартість, який підтверджений податковими накладними та фактично сплачений постачальниками товарів в розмірі 166 927 грн.

У відповідності до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, у судовому порядку підтверджено правомірність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 166 927,00 грн.

У відповідності до п.200.15 ст.200 ПК України (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В порушення вказаної норми Податкового кодексу України відповідач 1 не подав до відповідача 2 висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 14.10.2014 року по справі № 21-318а14 якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цього платника податку. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо обраного позивачем способу захисту своїх порушених прав, то суд зазначає наступне.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 24.02.2009 року по справі № 21-214во08 та у постанові від 11.02.2002 року по справі № 25/237, у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника податків порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

За вказаних обставин суд задовольняє позовну вимогу - стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр" суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 166 927,00 грн. на рахунок № 26000000007368 у відділенні Дніпропетровської міжрегіональної дирекції ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, код ЄДРПОУ 00292304, свідоцтво платника податку на додану вартість № 100279149

У задоволенні інших позовних вимог суд відмовляє, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не призводить до відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр" суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 166 927,00 грн. на рахунок № 26000000007368 у відділенні Дніпропетровської міжрегіональної дирекції ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, код ЄДРПОУ 00292304, свідоцтво платника податку на додану вартість № 100279149.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр" судовий збір у розмірі 333,85 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 березня 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 26.03.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка