Рішення № 43268888, 24.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2015Справа №910/22817/14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про розірвання договору

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача: Дементьєв Я.Т. за дов.

Від відповідача: Герасько М.Г. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Пред'явлені вимоги про розірвання договору на постачання теплової енергії № 7560831 від 02.10.2007р., укладеного між ТОВ "Рада" та ПАТ "Київенерго" з 26.04.2014р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що враховуючи необхідність забезпечення мешканців житлово-комунальними послугами з централізованого опалення та гарячого водопостачання та відсутність норми, яка регулювала відносини у житловому будинку, в якому балансоутримувач не був визначений, по аналогії закону ТОВ «Рада» уклало з ПАТ «Київенерго» договір на постачання послуг кінцевим споживачам № 7560831 від 02.10.2007р. У зв'язку із внесенням змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником, у той час як позивач не є балансоутримувачем будинку, теплопостачальною організацією та відповідно не може проводити діяльність з надання послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання. Таким чином, у зв'язку з істотною зміною обставин та неможливістю подальшого надання таких послуг відповідач просить розірвати Договір № 7560831 на постачання теплової енергії у гарячій воді з 26.04.2014 на підставі ст.607 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2014р. по справі № 910/22817/14 повернено Товариству з обмеженою відповідальністю "Рада" позовну заяву з доданими до неї документами без розгляду на підставі п.1 с. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2015р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2014р. по справі № 910/22817/14 скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

06.02.2015р. матеріали справи № 910/22817/14 передано до Господарського суду міста Києва для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015р. справу № 910/22817/14 прийнято до провадження суддею Ярмак О.М. та призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.03.2015р.

Відповідач позов не визнає, у відзиві на позовну заяву вказує, що в порушення умов договору та вимог ст.ст. 188 ГК України, ст. 654 ЦК України, позивачем не дотримано процедуру розірвання господарського договору. Зазначає, що пропозиція про розірвання спірного правочину з 26.04.2014р. надійшла до відповідача лише в серпні 2014 року, таким чином позивачем не виконано умови щодо завчасного повідомлення про припинення дії договору, тому договір 31.12.2013р. продовжив свою дію на наступний рік та у 2014 році на 2015 рік. Крім того, відповідач зауважив, що від позивача не надходило листа-згоди щодо визначення ПАТ «Київенерго» виконавцем послуг з ЦО та ЦПГВ щодо вбудованих приміщень будинку. Стверджує, що в силу положень ч. 5 ст. 188 ГК України, ч.3 ст. 653 ЦК України, суду не надано право розірвати договір у минуло, тому вимоги позивача є безпідставними, відповідач жодним чином не порушив права та фінансові інтереси ТОВ «Рада». У задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 10.03.2015р. розгляд справи відкладено на 24.03.2015р. відповідно до ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 24.03.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

02.10.2007 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (енергопостачальна організація), правонаступником якого є відповідач, та ТОВ «Рада» (абонент), було укладено Договір № 7560831 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, на умовах, передбачених цим договором.

Умовами п. 8.1 договору визначено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007 року.

Пунктом 8.2 договору сторони погодили, що договір припиняє своє дію в випадках взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення господарським судом; ліквідації однієї із сторін.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (п. 8.4).

Як встановлено матеріалами справи, ТОВ «Рада» є експлуататуючою організацією будинків, що знаходяться за адресою: м.Київ, вул..А.Ахматової, 13, вул.А.Ахматової, 13-Г, вул.А.Ахматової, 13-Д, що підтверджується актами про приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів № 110 від 11.04.2003р., № 78 від 19.03.2004р., № 317 від 05.12.2013р., № 428 від 29.12.2005р., зареєстрованих Управлінням Держархівбудконтролю м.Києва та затверджених Дарницькою РДА в м.Києві.

Позивач пояснив, що враховуючи необхідність забезпечення мешканців житлово-комунальними послугами з централізованого опалення та гарячого водопостачання у будинках за вказаною адресою, він, як експлуатуюча організація, уклав з відповідачем спірний договір для постачання послуг кінцевим споживачам. Тобто, метою укладення договору було не безпосереднє споживання позивачем теплової енергії, а надання ним житлово-комунальних послуг як транзитером послуг кінцевим споживачам.

26 квітня 2014 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії", яким було внесено зміни до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", зокрема, статтю 19 було доповнено частиною 4, відповідно до якої виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Так само, було доповнено статтю 29 частиною 3, відповідно до якої договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії є видами господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню.

Таким чином, оскільки позивач не здійснює діяльність з виробництва і постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання, не має необхідних дозвільних документів на провадження діяльності у сфері теплопостачання та, відповідно, не може бути виконавцем цих послуг з моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії".

ПАТ "Київенерго", згідно з матеріалами, які наявні в справі, що також не заперечується відповідачем, є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води та має відповідну ліцензію на постачання теплової енергії.

За приписом частин 2-4 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Судом встановлено, що листом № 00-0797 від 31.07.2014р. позивач звертався до відповідача з повідомлення про припинення дії договору № 7560831 від 02.10.2007р. з 26.04.2014р. та надіслав примірник Угоди про розірвання договору на постачання теплової енергії від 02.10.2007р., при цьому сторони не досягли домовленості щодо припинення договірних відносин шляхом розірвання договору № 7560831 від 02.10.2007р.

Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином доведено існування істотної зміни обставин, що є підставою для розірвання Договору № 7560831 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.10.2007р., оскільки при укладенні договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, так як сторони не могли передбачити відповідні законодавчі зміни та можливість бути виконавцем послуг з теплопостачання лише за умови наявності статусу теплопостачальної організації.

Зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися, оскільки позивач позбавлений можливості надавати послуги з теплопостачання за відсутності відповідної ліцензії, отримання якої є правом, а не обов'язком позивача. З урахуванням того, що метою укладення договору було не безпосереднє споживання позивачем теплової енергії, а надання ним житлово-комунальних послуг як виконавцем кінцевим споживачам, виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б позивача того, на що він розраховував при його укладенні. Крім того, із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе позивач.

Заперечення відповідача щодо того, що з набуттям чинності Законом України від 10.04.2014р. "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води може бути не тільки ПАТ "Київенерго", а будь-яка інша організація, що має ліцензію на постачання теплової енергії, таким чином, відповідач не став автоматично виконавцем послуг з ЦО та ЦПГВ для усіх споживачів, не приймаються судом до уваги, оскільки ґрунтуються на невірному розумінні суті норм Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії", Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та не доводять відсутність підстав для розірвання оспорюваного договору в судовому порядку.

При цьому, судом враховано, що відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частиною 5 ст. 188 ГК України передбачено, що якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Тобто вказаними нормами не передбачено можливості надання зворотної сили розірванню договору. Відтак, при вирішенні спору про розірвання договору у господарського суду немає підстав визнавати його припиненим з певного моменту до дня набрання чинності судовим рішенням у справі, оскільки це суперечить вимогам закону, які визначають наслідки розірвання договору.

Вказану правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 16.11.11р. у справі №51/106-30/381.

Таким чином, вимоги позивача про розірвання спірного договору саме з 26.04.2014р. (до набрання чинності судовим рішенням в даній справі), суперечать нормам чинного законодавства.

Рішення господарського суду в такому випадку є юридичним фактом, з яким пов'язується настання правових наслідків, визначених статтею 653 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" в частині розірвання договору № 7560831 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.10.2007р. саме з 26.04.2014р., у зв'язку з чим відмовляє в цій частині позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

1.Розірвати договір № 7560831 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.10.2014р., укладений між ТОВ «Рада» та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго".

2.В іншій частині позову відмовити.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5, код 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада» (02068, м.Київ, вул.А.Ахматової, 3, код ЄДРПОУ 30300272) судовий збір в розмірі 609,00 грн. (шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

Суддя О.М.Ярмак