Рішення № 43268819, 23.03.2015, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" березня 2015 р. Справа № 906/155/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Бонтлаб В.В. - довіреність від 01.07.2014;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" (м. Миколаїв)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івниця" (с. Івниця Андрушівський район Житомирська область)

про стягнення 118000,87 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 118000,87грн., з яких: 77656,40грн. - основний борг, 17084,41грн. - дооцінка вартості неоплаченого товару, 4347,44грн. - 36% річних, 3381,34грн. - пеня, 15531,28грн. - штраф. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та з врахуванням письмових пояснень, що надійшли до суду 11.03.2015 стосовно надання відповідачу знижки за поставлений товар.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.03.2015.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2014 між Tовариством з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Івниця" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №ЗР-264/14 (а.с.20-24), за умовами якого в терміни, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором (п.1.1 договору).

За даним договором постачається виключно оригінальна продукція виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками та/або накладними та/або рахунками-фактури, що є невід'ємною частиною цього договору (п.2.1 договору).

Ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР). Насіння. Насіння Вітчизняного виробництва. Міндобрива та Мікродобрива). Для товару сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США (п.2.2 договору).

Загальна сума договору визначається сукупністю додатків та/або накладних та/або рахунків-фактур, що зазначені в п.2.1 договору, та які є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у Додатках щодо кількості і ціни товару, в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід'ємною частиною договору та підписується з боку покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару) (п.2.3 договору).

Пунктом 2.4 договору визначено, що у разі зміни курсу гривні до долара США, постачальник проводить перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, але не оплаченого покупцем товару.

Порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до даного договору (п.3.2 договору).

Сторони погоджуються застосовувати при проведенні розрахунків за цим договором курс долара США до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання договору (п.3.3 договору).

В тому випадку, коли курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу долара США до гривні на день проведення розрахунків (перерахування коштів), відвантаження товару є вищим за курс відповідної іноземної валюти на день укладення Додатку (ів), оплата грошових коштів за отриманий товар відбувається відповідно до курсу долара CША до гривні на дату, що передує даті здійснення остаточного розрахунку (курс продажу долара США згідно сайту http://charts.finance.ua ru/currency/interbank/) (п.3.4 договору).

Відповідно до п.3.7 договору до вартості (ціни) товару додатково також включається різниця між гривневою вартістю товару на день фактичного проведення покупцем оплати і гривневою вартістю товару, що вказана в додатках до договору, розрахована відповідно до п.3.4 договору. На таку різницю, в день здійснення покупцем оплати, постачальником складається акт та надсилається на адресу покупця.

Строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем підписання видаткової накладної, яка підтверджує отримання товару (п.3.8 договору).

На виконання умов договору та додатків до нього позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 191192,16 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, долученими до матеріалів справи (а.с.31-37).

Як зазначалось вище, пунктом 3.2 договору встановлено, що порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного договору.

Між тими ж сторонами було укладено додатки №№1,2,3,4,5,6 (а.с.25-30), відповідно до умов яких кінцевою датою оплати вартості поставленого товару є 28 листопада 2014 року.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті товару згідно договору поставки №ЗР-264/14 від 23.07.2014 виконав частково, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 77656,40грн.

Не проведення відповідачем розрахунків за поставлений товар стало приводом для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Оцінюючи подані докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, з врахуванням приписів чинного законодавства, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 77656,40грн. належним чином доведений та документально підтверджений, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з ТОВ "Івниця" боргу є обґрунтованими.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 17084,41грн. - дооцінки вартості неоплаченого товару, 4347,44грн. - 36% річних, 3381,34грн. - пені та 15531,28грн. - штрафу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Згідно п.7.1 договору за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням даного договору.

Крім відповідальності, встановленої п.7.1 даного договору покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення, а також додатково сплачує штрафні санкції у розмірі 20% від суми несплаченого боргу.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу (а.с.7-8), суд вважає його обґрунтованим, оскільки пеня та штраф нараховані відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.8 договору сторони погодили, що в разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань, передбачених розділом 3 цього договору, покупець відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 36% річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідним додатком до договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 ЦК України продовжується до 3 (трьох) років (п.7.9 договору).

Пунктом 2.4 договору визначено, що у разі зміни курсу гривні до долара США, постачальник проводить перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, але не оплаченого покупцем товару.

Наданий позивачем розрахунок дооцінки вартості неоплаченого товару та 36% річних є вірним, відповідає обставинам справи, умовам договору і чинному законодавству та підлягає задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івниця" (13420, Житомирська область, Андрушівський район, село Івниця, вул. Лісова, 46, код ЄДРПОУ 32277345)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" (54000, м.Миколаїв, вул. Велика Морська, буд.143, код ЄДРПОУ 35472893) - 118000,87грн., з яких: 77656,40грн. - основний борг, 17084,41грн. - дооцінка вартості неоплаченого товару, 4347,44грн. - 36% річних, 3381,34грн. - пеня, 15531,28грн. - штраф, а також 2360,00грн. сплаченого судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" (54000, м.Миколаїв, вул. Велика Морська, буд.143, код ЄДРПОУ 35472893)

- з Державного бюджету України - 10,00грн. надмірно сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 26 березня 2015 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (03038, м.Київ, вул.Ямська, 8)

3 - відповідачу (рек. з повід.)