Ухвала суду № 43268659, 17.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/7198/14 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

17 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Горяйнова А.М., Мамчура Я.С.,

при секретарі: Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український автобус" на постанову Київського окружного адміністративного суду від "26" січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український автобус" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від « 26» січня 2015 року в задоволені позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 26.01.2014 року та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український автобус"- залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від "26" січня 2015 року - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, у червні 2011 року податковим органом проведено камеральну перевірку декларацій з податку на прибуток позивача за І квартал 2011 рік, за результатами якої складено Акт від 21.06.2011 № 2468/1510/32904285. В ході камеральної перевірки встановлено порушення позивачем пункту 6.1 статті 6, пункту 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, не вірно визначено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду, яка підлягає включенню до складу валових витрат І кварталу 2011 року. За даними Акта камеральної перевірки від 12.05.2011 № 1814/23-112/32904285 об'єкт оподаткування за 2009 рік становив 413 325,00 грн., за 2010 рік мав від'ємне значення та складав 1 170 972,00 грн. (рядок 4.9 декларації). Фактично у рядку 4.9 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року відображена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року 7 821 112 грн., що призвело до завищення валових витрат звітного періоду на суму 6 650 140,00 грн. та заниження об'єкту оподаткування на цю суму. На підставі Акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 № 0002291510/0, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у сумі 3 294 383,00 грн. та визначено штрафні санкції у сумі 1,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 № 0002301510/0, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 838 940,00 грн., з них 838 939,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Київський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволені позову. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Згідно з декларацією за 2009 рік, позивачем було задекларовано об'єкт оподаткування в сумі 109 325,00 грн. В першому кварталі 2010 року позивач виявив, що при складанні декларації з податку на прибуток за 2009 рік припустився помилки, а саме: TOB "Український Автобус" не включило до складу валових витрат суму попередньої оплати за автобуси на ДП "АСЗ №1" АТ "АК"БОГДАН МОТОРС" згідно договору №206/1 від 07.08.2009 р. в сумі 7 047 000,00 грн. без ПДВ, здійснені в 4 кварталі 2009 року. В декларації з податку на прибуток за перший та другий квартал 2010 року позивач, керуючись п.п. 2.1 п. 2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року №143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання", включив до валових витрат суму 7 047 000,00 грн. у рядок 05.2 "Самостійно виправлені помилки за результатами минулих податкових періодів". У подальшому позивач, керуючись пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», зменшив на 80 % суму самостійно виявленої помилки за 2009 рік. Також, у четвертому кварталі 2010 року позивачем було віднесено до валових витрат 1102853,68 грн. - сума авансу сплаченого постачальнику ДП «АСЗ № 1» АТ «АК «Богдан Моторс» на підставі виписки банку від 05.10.2010, яка була наявна під час перевірки та надана посадовій особі податкового органу. За результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено неправомірність врахування вказаних витрат до об'єкту оподаткування податку на прибуток, задекларованого в І кварталі 2011 року. Згідно з абзацом другим пунктом 16.4 статті 16 Закону № 334/94-ВР платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. Пунктом 9 Закону України від 20.05.2010 № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було доповнено статтю 22 Закону № 334/94-ВР пунктом 22.4, за змістом якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. В силу вимог пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 2275-VI наведене правило набирає чинності з початку наступного звітного (податкового) періоду, за періодом, на який припадає набрання чинності цим Законом, тобто з ІІІ кварталу 2010 року. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції,що при складенні податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року у складі валових витрат платника враховувався залишок непогашеного від'ємного значення з цього податку, однак не більше 20% від розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 01.01.2010. Матеріалами справи підтверджується, що задекларований позивачем об'єкт оподаткування у декларації з податку на прибуток як за І квартал 2010 року, так і за півріччя 2010 року (у якому було включено суму витрат за 2009 рік, помилково не врахованих у минулих звітних періодах) складав позитивне значення. Тобто сума отриманого за результатами фінансової діяльності у 2009 році збитку була погашена у І та ІІ кварталі 2010 року за рахунок отриманих платником валових доходів.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український автобус" - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від "26" січня 2015 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український автобус" - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від "26" січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді А.М. Горяйнов

Я.С. Мамчур

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Горяйнов А.М.