Постанова № 43268599, 18.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16005/14 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

при секретарі: Молодець К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого недержавного пенсійного фонду «Резерв Слобожанщини» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Відкритого недержавного пенсійного фонду «Резерв Слобожанщини» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Відкритий недержавний пенсійний фонд «Резерв Слобожанщини» звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про: визнання протиправною бездіяльності щодо неповернення пенсійних активів у розмірі 18000 грн., розміщених у Публічному акціонерному товаристві «Банк Форум» згідно генерального договору банківського вкладного (депозитного) рахунку від 28.03.2013 №213 та договору банківського вкладу (депозиту) «Строковий» від 05.04.2013 №213/2; зобов'язання повернути позивачу вказані пенсійні активи.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, а постанову суду скасувати.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, що не заважає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2013 між позивачем (Вкладник), від імені та за рахунок якого виступило Приватне акціонерне товариство «Компанія з управління активами «Національний резерв», та ПАТ «Банк Форум» (Банк) укладено генеральний договір банківського вкладного (депозитного) рахунку №213, предметом якого є відкриття банком вкладнику вкладного (депозитного) рахунку і розміщення на платній основі тимчасово вільних коштів/банківських металів (п. 1.1 договору).

На підставі вказаного генерального договору 05.04.2013 вказаними сторонами укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Строковий» №213/2, за умовами п. 1 якого вкладник розміщує на депозитному рахунку тимчасово вільні грошові кошти в сумі 18000 грн. строком з 05.04.2013 по 04.04.2014 (далі - вклад). На суму вкладу банком нараховуються і виплачуються проценти в розмірі 20% річних (п. 2 Договору).

Позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію із заявою про повернення йому пенсійних активів у розмірі 18000,00 грн., розміщених у ПАТ "Банк Форум" відповідно до договору банківського вкладу. Не отримавши цих коштів, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що права позивача не порушені.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» №1057 система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

При цьому, приписами ч.2 ст.2 Закону №1057 передбачено, що суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, є недержавні пенсійні фонди.

Положеннями ст.1 Закону №1057 вказано, що недержавний пенсійний фонд - це юридична особа, створена відповідно до цього Закону, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному цим Законом порядку.

У відповідності до ст.50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI (в редакції що діяла на час виникнення спірних відносин), активи недержавних пенсійних фондів, іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов'язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, активи банку, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, в тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів надіслання/вручення звернення позивача від 17.06.2014 року №230 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноваженій особі.

Між тим, суд першої інстанції не врахував, що в запереченнях на адміністративний позов відповідач визнав, що листом від 17.06.2014 року №230 позивач звертався безпосередньо до банківської установи з заявою про повернення коштів.

Уповноважена особа Фонду визначається самим Фондом і у випадку встановлення уповноваженою особою підстав для повернення активів ця особа звертається до Фонду щодо здійснення Фондом відповідної виплати.

З заяви №230 від 17.06.2014 року вбачається, що позивач адресував дану заяву уповноваженій особі ФГВФО на тимчасову адміністрацію, а відповідач в запереченнях вказує, що Фонд не вважає правомірною вимогу позивача про повернення коштів у зв'язку з внесенням, в тому числі, до ст.50 Закону №4452 певних змін, які вплинули на право вкладників повертати депозити, та вказує, що невключення пенсійних активів до ліквідаційної маси банків може застосовуватись лише в частині, що не суперечить ч.5 ст.50 Закону №4452.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що для набуття прав вкладників фізичні особи, кошти яких розміщені в банку, мають пред'явити до банку вимогу, або іншим чином виразити свій намір скористатися правами вкладника.

Апелянтом до апеляційної скарги долучено реєстр фізичних осіб-учасників Відкритого недержавного пенсійного фонду «Резерв Слобожанщини» станом на 29.03.2013 року

В контексті наведеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності факту порушенння прав позивача.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.636 ЦК України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень ст.48 Закону №1057, пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення. Використання пенсійних активів для інших цілей забороняється.

Відповідно до ч.1 ст.51 Закону №1057 сума пенсійних коштів усіх учасників пенсійного фонду дорівнює чистій вартості активів пенсійного фонду. Відповідно до ст.1 цього ж Закону України чиста вартість активів пенсійного фонду - різниця між вартістю активів пенсійного фонду на день проведення підрахунку та сумою зобов'язань пенсійного фонду, що підлягають виконанню на день проведення підрахунку.

Згідно вимог ч.3 ст.7 Закону №1057 пенсійні кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, є власністю такого учасника та використовуються на цілі, визначені цим Законом.

Пунктом 4.4 Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 20.07.2004 року №1660 передбачено, що сума чистої вартості активів фонду має дорівнювати сумі пенсійних коштів на всіх індивідуальних пенсійних рахунках учасників.

Наведене свідчить про невиконання відповідачем вимог п.2.10 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 року №2, згідно якого уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку зобов'язана вжити заходів щодо передачі активів недержавних пенсійних фондів до іншого зберігача відповідно до вимог законодавства України.

Відповідно до ч.2 ст.48 Закону №1057 пенсійні активи не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду та інших банків. Аналогічні приписи містила і ст.50 Закону №4452 до внесення змін.

Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Отже, держава гарантує збереження пенсійних активів шляхом заборони їх використання не за цільовим призначенням.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що за договором банківського вкладу №213 від 28.03.2013 року власниками пенсійних коштів та вкладниками в розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є саме фізичні особи-учасники позивача, на яких розповсюджуються гарантії, встановлені цим законом.

Доводи відповідача про виключення з активів пенсійних фондів, що не включаються до ліквідаційної маси, депозитів на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи» №1586-VII спростовуються незворотністю дії законів у часі, оскільки спірні правовідносини виникли до набрання чинності цим законом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.04.2014 року по справі №К/800/54289/13.

Обгрунтування суду першої інстанції стосовно того, що позивач під час розгляду справи не надав документи на підтвердження того, що грошові кошти у сумі 18000,00 грн. зараховані на депозитний рахунок є коштами ВНПФ «Резерв Слобожанщини» спростовуються наданим платіжним дорученням №3343 від 05.04.2013 року (а.с.108).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на виконання вимог ч.2 ст.72 КАС України, не надав до суду належні докази правомірності своїх дій та не обгрунтував їх у встановленому законом порядку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому постанова суду від 20.11.2014 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким адміністративний позов слід задовольнити.

У відповідності до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Як вбачається з платіжних доручень №684 від 17.07.2014 року (а.с.3) та №1071 від 04.12.2014 року (а.с.72), позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 73,08 грн., та апеляційної скарги в розмірі 36,54 грн., які підлягають відшкодуванню на його користь.

Керуючись ст.ст.41, 94, 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого недержавного пенсійного фонду «Резерв Слобожанщини» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2014 року - скасувати, та прийняти нову, якою адміністративний позов Відкритого недержавного пенсійного фонду «Резерв Слобожанщини» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неповернення пенсійних активів у розмірі 18000,00 (вісімнадцять тисяч) грн., розміщених у ПАТ «Банк Форум» відповідно до генерального договору банківського вкладного (депозитного) рахунку від 28.03.2013 року №213 та договору банківського вкладу (депозиту) «Строковий» від 05.04.2014 року №213/2.

Зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути відкритому недержавному пенсійному фонду «Резерв Слобожанщини» пенсійні активи у розмірі 18000,00 (вісімнадцять тисяч) грн., розміщені у ПАТ «Банк Форум» відповідно до вищевказаних договорів.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого недержавного пенсійного фонду «Резерв Слобожанщини» (ЄДРПОУ 34619062) судовий збір у розмірі 109, 62 (сто дев'ять) грн.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.