Постанова № 43268308, 17.03.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 березня 2015 р. Справа № 802/4429/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,

представника позивача: Арустамян А.Е.,

представників відповідача: Прокопюк О.В., Якименка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Тінік-Оіл" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Тінік-Оіл" (далі - ПП "Тінік-Оіл", позивач) з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позов мотивовано тим, що Вінницькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Тінік-Оіл" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахункам з ТОВ "Укрторгтрансінвест" за період серпень 2014р., наслідки якої знайшли своє відображення в акті від 09.12.2014р. № 168/22-05/37836304. На підставі висновків викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014р. № 0010242205, яким ПП "Тінік-Оіл" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 230054 грн., з них, за основним платежем - 184043 грн., за штрафними санкціями - 46011 грн.

Позивач не погоджується з вказаними рішенням, вважає його протиправним та просить скасувати, оскільки, воно є незаконним, необґрунтованим та безпідставним, не відповідає фактичним обставинам справи, а також таким, що винесено з порушенням норм матеріального права та таких принципів адміністративного провадження як безсторонності, добросовісності, розсудливості та рівності всіх перед законом.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надала суду пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях від 20.01.2015р. (Вхід. № 923). Крім того, зазначили, що перевірка проводилась згідно вимог податкового законодавства, а податкове рішення прийняте на підставі виявлених порушень.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 26.11.2014р. № 63/22, виданого Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, посадовою особою податкового органу, згідно зі ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 26.11.2014р. № 110, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Тінік-Оіл" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахункам з ТОВ "Укрторгтрансінвест" за період серпень 2014р., наслідки якої знайшли своє відображення в акті від 09.12.2014р. № 168/22-05/37836304.

Позаплановою виїзною документальною перевіркою встановлено порушення ПП "Тінік-Оіл" п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на суму 184043,33 грн. за серпень 2014р.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014р. № 0010242205, яким ПП "Тінік-Оіл" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 230054 грн., з них, за основним платежем - 184043 грн., за штрафними санкціями - 46011 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Вирішуючи спір по суті суд визнає заявлені вимоги позивача щодо скасування прийнятого відповідачем рішення необґрунтованим виходячи з наступного.

В ході перевірки встановлено, що на порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, ПП "Тінік-Оіл" завищило суму податкового кредиту на загальну суму 184043,33 грн. за період серпень 2014р. в зв`язку з не підтвердженням реальності здійснення господарських операцій по послугах отриманих від TOB "Укрторгтрансінвест".

Під час розгляду справи судом встановлено, що між ПП "Тінік-Оіл" та TOB "Укрторгтрансінвест", укладено договори:

- договір про надання послуг № 4 від 05.05.2014р, згідно умов якого, TOB "Укрторгтрансінвест" (Виконавець) за завданням ПП "Тінік-Оіл" (Замовник) зобов'язується надати наступні послуги: відкачування залишків паливо-мастильних матеріалів з резервуарів автозаправних станцій; вивезення осаду власними силами; провести діагностику (телевізійну, візуальну і т.д.) паливно-мастильних резервуарів автозаправних станцій; провести обстеження місць зберігання паливо-мастильних товарів. Виконавець зобов`язується виконати всі зобов`язання за Договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги . Ціна по договору - 550000 грн., у т.ч. ПДВ. Замовник оплачує послуги шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 30 банківських днів після підписання Акту надання послуг і виставлення відповідного рахунку Виконавцем. Виконавець зобов'язаний надати власними силами послуги в обсязі передбаченому Договором та в строки, що не перевищують 14 календарних днів з дати підписання Договору і здати результат замовнику. Строк дії договору до 31.12.2014р.;

- договір підряду № 1 на ремонт обладнання від 02.06.2014р., згідно умов якого, TOB "Укрторгтрансінвест" (Підрядчик) за завданням ПП "Тінік-Оіл" (Замовник) зобов'язується провести технічне обслуговування і ремонт обладнання: компресора УКБ2,3/400Г.Д,, а ПП "Тінік-Оіл" (Замовник) зобов`язується належним чином виконанні роботи та оплатити їх. Підрядчик зобов`язується за власний рахунок, власними матеріалами і власними силами виконати гарантійний ремонт обладнання протягом 14 робочих днів з моменту підписання Акту технічного огляду обладнання і Дефектного акту. Ціна по договору - 620000 грн., у т.ч. ПДВ. Замовник оплачує послуги шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок Підрядчика протягом 45 календарних днів з моменту закінчення робіт і після підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт. Строк дії договору до 31.12.2014р.

Протягом перевіреного періоду встановлено, що по контрагенту TOB "Укрторгтрансінвест" отримання послуг за серпень 2014р. склало на загальну суму 1104260 грн., в тому числі ПДВ 184043,33 грн., та отримано від TOB "Укрторгтрансінвест" первинні бухгалтерські та податкові документи, а саме:

- акти надання послуг: № 754 від 28.08.2014р., № 859 від 29.08.2014р.;

- акти прийому передачі майна: б/н від 05.06.2014р. б/н від 28.08.2013;

- податкові накладні: № 19 від 28.08.2014р., № 119 від 29.08.2013р.;

- специфікаціями.

Взаєморозрахунки між підприємствами проводились в безготівковій формі.

Станом на 01.08.2014 року заборгованість відсутня.

Станом на 13.10.2014 року кредиторська заборгованість становить 272280,30 грн.

Відповідно до інформаційної бази даних "Податковий блок" та звіту форми 1-ДФ за серпень 2014 року у TOB "Укрторгтрансінвест" чисельність працюючих становить 5 осіб, відсутні виробничі потужності, наймані працівники за цивільно-правовими угодами, транспортні засоби.

Таким чином у підприємства TOB "Укрторгтрансінвест" відсутні необхідні виробничі та трудові ресурси для здійснення робіт (надання послуг) , які необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що після виконання договору підряду № 1 на ремонт обладнання від 02.06.2014р., згідно умов якого, TOB "Укрторгтрансінвест" (Підрядчик) за завданням ПП "Тінік-Оіл" (Замовник) зобов'язується провести технічне обслуговування і ремонт обладнання - компресора УКБ2,3/400Г.Д., ТОВ "Укрторгтрансінвест" виписано позивачу податкову накладну на загальну суму капітального ремонту компресорного блоку УКБ2,3/400Г.Д. - 516416,67 грн.

В свою чергу, в матеріалах справи міститься договір купівлі-продажу від 15.05.2013р., укладений між ТОВ "Мет-Ко" (Продавець) та ОСОБА_4 (Покупець), згідно умов якого, Продавець продав, а Покупець купила, належний Продавцеві комплекс будівель та споруд автомобільної газонаповнювальної компресорної станції, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до відомостей, викладених у свідоцтві про право власності на нерухоме майно та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, відчужувана нерухомість, окрім іншого майна, складається у тому числі із компресорного блоку УКБ2,3/200 2 шт.

При цьому, згідно умов договору купівлі-продажу від 15.05.2013р., продаж предмета договору, вчинено за 405634 грн.

В подальшому, комплекс будівель та споруд автомобільної газонаповнювальної компресорної станції, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 було передано в суборенду позивачу.

Тобто, в даному випадку, вартість виконаних робіт по капітального ремонту компресорного блоку УКБ2,3/400Г.Д. перевищили вартість комплексу будівель та споруд автомобільної газонаповнювальної компресорної станції, до якого входить, окрім іншого майна, і компресорний блок УКБ2,3/400Г.Д.

Окрім зазначеного, судом встановлено, що до вартості проведених робіт з капітального ремонту компресорного блоку УКБ2,3/400Г.Д. увійшла вартість транспортних послуг.

Однак, позивачем до позовної заяві не додано жодних документів, у тому числі товарно-транспортних накладних, які б підтверджували надання таких послуг.

Також, судом встановлено, що згідно договору оренди № 1 від 16.05.2013р., комплекс будівель та споруд автомобільної газонаповнювальної компресорної станції, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що, згідно договору купівлі-продажу від 15.05.2013р., належить ОСОБА_4 (Орендодавець) було передано ПП "Тінік-Оіл" (Орендар) у строкове платне користування. При цьому, згідно умов даного договору строк його дії закінчується 31травня 2014 року.

В той же час, до моменту закінчення дії договору оренди № 1 від 16.05.2013р., ОСОБА_5 (Орендодавець) укладено із ОСОБА_6 (Орендар) договір оренди № 1 від 01.01.2014р. предметом якого є передача в строкове платне користування комплексу будівель та споруд автомобільної газонаповнювальної компресорної станції, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

В свою чергу, згідно умов договору суборенди № 1 від 01.01.2014р., ОСОБА_6 (Орендар) передала у строкове платне користування ПП "Тінік-Оіл" (Суборендар) приміщення для потреб ведення діяльності по продажу нафтопродуктів, до складу яких увійшов і комплекс будівель та споруд автомобільної газонаповнювальної компресорної станції, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Тобто, в даному випадку, комплекс будівель та споруд автомобільної газонаповнювальної компресорної станції, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в порушення законодавчих норм, одночасно перебував у ПП "Тінік-Оіл" і у оренді і у суборенді та, відповідно, і у оренді ОСОБА_6.

Що стосується виконання договору про надання послуг № 4 від 05.05.2014р, згідно умов якого, TOB "Укрторгтрансінвест" (Виконавець) за завданням ПП "Тінік-Оіл" (Замовник) зобов'язується надати наступні послуги: відкачування залишків паливо-мастильних матеріалів з резервуарів автозаправних станцій; вивезення осаду власними силами; провести діагностику (телевізійну, візуальну і т.д.) паливно-мастильних резервуарів автозаправних станцій; провести обстеження місць зберігання паливо-мастильних товарів, то в даному випадку варто зазначити наступне.

Так, після його виконання, сторонами підписано акт надання послуг № 859 від 29.08.2014р., місцем складання якого визначено м. Луганськ.

В той же час, як слідує з пояснень представника позивача, всі вказані послуги надавались на території Вінницької області.

Крім того, згідно специфікації на зачистку та діагностику одинадцяти резервуарів автозаправних станції ПП "Тінік-Оіл", ТОВ "Укрторгтрансінвест", на виконання умов договору про надання послуг № 4 від 05.05.2014р., вчиняв послуги з утилізації паливних відходів.

Як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом діяльності контрагента позивача ТОВ "Укрторгтрансінвест" є будівництво житлових і нежитлових будівель.

В свою чергу, статтею 17 Закону України "Про відходи" визначено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, в тому числі, мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів.

В даному випадку, позивачем не надано доказів в підтвердження наявності у його контрагента TOB "Укрторгтрансінвест" ліцензії на здійснення такого виду діяльності як операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або дозволу на транскордонне перевезення небезпечних відходів.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон).

Згідно зі статтею 2 Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п. 2 ст. 3 Закону)

Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення: особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В змісті акту перевірки зазначено, що TOB "Укрторгтрансінвест" не має основних засобів, трудових ресурсів та виробничих потужностей. Факт відсутності управлінського та технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання будь-яких послуг та постачання товарів.

Наведені обставини дають підстави дійти висновку про сприяння штучному формуванню податкового кредиту третім особам та сприяння в отриманні податкової вигоди у вигляді заниження сплати суми податку на додану вартість, що підлягала б сплаті до бюджету у серпні 2014 року на суму ПДВ 184043,33 грн.

Відповідно п. 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовленням товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та віднесення сум до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використанні їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

При цьому як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку суду слід: з'ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; визначити об'єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв'язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

При цьому, Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 24.04.2014р. по справі № К/800/29370/13 звертає увагу на те, що порушення вимог податкового законодавства на будь-якому з наведених етапів є достатнім для висновку про невідповідність фактичних і задекларованих платником податку наслідків господарських операцій для податкового обліку.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Крім того, для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Ретельно перевіривши доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарських операцій, викладені в акті перевірки, а також підтверджені іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що представниками позивача не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по послугах отриманих від TOB "Укрторгтрансінвест" за період серпень 2014р., внаслідок чого ПП "Тінік-Оіл" завищено суму податкового кредиту на загальну суму 184043,33 грн. за період серпень 2014 року.

Судом встановлено, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення податковий орган виходив із тих документів, що надані позивачем в ході перевірки та діяв в межах та в спосіб, визначений Податковим кодексом України.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та правомірним, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В судовому засіданні встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає критеріям щодо правомірності рішень суб'єкта владних повноважень, в контексті статті 2 КАС України, з боку відповідача надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать, що оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

п о с т а н о в и в :

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович