Ухвала суду № 43267706, 24.03.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"24" березня 2015 р. № 903/173/15

Суддя господарського суду Волинської області Бондарєв С.В., розглянувши матеріали по справі

за позовом Заступника прокурора Любешівського району в інтересах держави в особі Любешівського районного будинку культури, смт. Любешів Волинської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Любешів Волинської області

про стягнення 1 340,02 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

В судовому засіданні 24.03.2015р. взяв участь старший прокурор відділу прокуратури Волинської області Лебедюк-Гудкова Тетяна Володимирівна.

Суть спору: Заступник прокурора Любешівського району в інтересах держави в особі Любешівського районного будинку культури звернувся до суду з позовом до відповідача- Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -про стягнення 1 340, 02 грн.-суми індексації орендної плати за період з 01.08.2013р. по 31.12.2014р. згідно договорів оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища району від 01.08.2013р. та від 01.08.2014р.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на ст.ст. 193, 285 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 9, 69, 89 Бюджетного кодексу України та ст.ст. 19, 29 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна".

Ухвалою суду від 20.02.2015р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 10.03.2015р. на 11:30год.

05.03.2015р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від прокуратури Любешівського району Волинської області надійшло до суду клопотання №116-263вих.15 від 27.02.2015р. (вх.№01-80/26/15), в якому прокурор просив припинити провадження у справі на підставі п. 4 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відмовою від позову.

Водночас, до матеріалів справи долучив копію квитанції №0.0.353992732.1 від 25.02.2015р. про сплату відповідачем 1 340,02грн.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті.

Позивач в судове засідання 10.03.2015р. не з'явився, своєї думки щодо клопотання прокурора про припинення провадження у справі на підставі п. 4 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відмовою від позову не висловив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301033004308 від 26.02.2015р.

Відповідач в судове засідання 10.03.2015р. не з'явився, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301033004316 від 02.03.2015р.

Ухвалою суду від 10.03.2015р. розгляд справи відкладався згідно ст. 77 ГПК України з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на неявку позивача та відповідача в судове засідання, неподання відповідачем витребуваних судом доказів та необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Крім того, зобов'язано сторін представити суду: позивача-письмові пояснення щодо клопотання прокурора про припинення провадження у справі на підставі п. 4 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відмовою від позову; докази проплати; відповідача-письмові пояснення (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; докази оплати; свідоцтво про реєстрацію.

24.03.2015р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від позивача-Любешівського районного будинку культури-надійшло до суду клопотання №35 від 10.03.2015р. (вх.№01-80/56/15), в якому він просив припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору (сплатою відповідачем боргу після звернення кредитора з позовом).

24.03.2015р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від прокуратури Любешівського району Волинської області надійшов до суду лист №116-310вих.15 від 10.03.2015р. (вх.№01-80/55/15), яким заступник прокурора Любешівського району уточнив підстави припинення провадження у справі, вказавши, що після порушення провадження у даній справі, відповідач- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1-добровільно відшкодував позивачу заборгованість в розмірі 1 340,02грн., що є предметом спору в даній справі, а тому просив припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору (сплатою відповідачем боргу після звернення кредитора з позовом).

В судовому засіданні 24.03.2015р. прокурор, подані позивачем та прокуратурою Любешівського району Волинської області клопотання про припинення провадження у даній справі, підтримав та просив припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору (сплатою відповідачем боргу після звернення кредитора з позовом).

Позивач- Любешівський районний будинок культури-в судове засідання 24.03.2015р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301033047627 від 19.03.2015р.

Відповідач- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 -в судове засідання 24.03.2015р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвала суду від 10.03.2015р. направлена на адресу ФОП ОСОБА_1, зазначену в позовній заяві та витязі з ЄДР, а саме: АДРЕСА_1 повернулась до суду органами поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як встановлено судом, 01.08.2013 року між Любешівським районним будинком культури в особі директора Беднарського Ю.А., який діє на підставі статуту (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища району, згідно з пунктами 1.1.-1.3. якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне володіння і користування частину приміщення площею 40,2м.кв. на 2-му поверсі Любешівського районного будинку культури (майно), розміщене за адресою АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі Любешівського районного будинку культури. Майно здається в оренду для продажу весільного та дитячого одягу і товарів, які були у використанні. Передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, в якому зазначається стан майна, що орендується та інші відомості за узгодженням сторін.

Згідно п. 2.3. даного договору власником майна є Любешівська районна рада, балансоутримовачем майна залишається Любешівський районний будинок культури, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Розділом 3 даного договору сторони погодили, що місячна орендна плата становить 552,50грн. і підлягає в подальшому щомісячній індексації в залежності від рівня індексу інфляції у відповідності з чинним законодавством України. Орендар сплачує орендну плату щомісячно до 5 числа наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

У відповідності до п.п. 7.1., 7.3. договору оренди, строк дії договору оренди складає з 1 серпня 2013 року по 31 липня 2014 року включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору протягом одного місяця після закінчення строку дії цього договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені, цим договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди.

Даний договір підписано сторонами, та скріплений відтиском печатки Любешівського районного будинку культури. (а.с. 16-19)

Крім того, 01.08.2014р. між Любешівським районним будинком культури в особі директора Беднарського Ю.А., який діє на підставі статуту (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, згідно з пунктами 1.1.-1.3. якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне володіння і користування частину приміщення площею 40,2м.кв. на 2-му поверсі Любешівського районного будинку культури (майно), розміщене за адресою АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі Любешівського районного будинку культури. Майно здається в оренду для продажу весільного та дитячого одягу і товарів, які були у використанні. Передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, в якому зазначається стан майна, що орендується та інші відомості за узгодженням сторін.

Згідно п. 2.3. даного договору власником майна є Любешівська районна рада, балансоутримовачем майна залишається Любешівський районний будинок культури, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Розділом 3 даного договору сторони погодили, що місячна орендна плата становить 552,50грн. і підлягає в подальшому щомісячній індексації в залежності від рівня індексу інфляції у відповідності з чинним законодавством України. Орендар сплачує орендну плату щомісячно до 5 числа наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

У відповідності до п.п. 7.1., 7.3. договору оренди, строк дії договору оренди складає з 1 серпня 2014 року по 31 липня 2015 року включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору протягом одного місяця після закінчення строку дії цього договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені, цим договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди.

Даний договір підписано сторонами, та скріплений відтиском печатки Любешівського районного будинку культури. (а.с. 12-15)

На виконання п. 1.3. договорів оренди від 01.08.2013р. та від 01.08.2014р., орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення в селищі Любешів, вул. Незалежності, 62 згідно акту приймання-передачі від 01.08.2013р. (а.с. 20)

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суд зазначає, що за своє правовою природою Договір, який укладено між сторонами у даній справі, є договором оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як передбачено нормами ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На виконання умов договору позивач свої зобов'язання по передачі в оренду індивідуально визначеного (нерухомого) майна, а саме частини приміщення площею 40,2м.кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 виконав в повному обсязі, що стверджується актом приймання-передачі від 01.08.2013р.

Згідно вищезазначеного акту вбачається, що відповідач прийняв частину приміщення площею 40,2м.кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, що стверджується його підписом на акті приймання-передачі.

Як встановлено судом, позивачем було проіндексовано орендну плату відповідачу за період з 01.08.2013р. по 31.12.2014р. на суму 1 340,02грн., про що його було повідомлено шляхом подання рахунку.

Крім того, між сторонами було підписано акт виконаних робіт (послуг) №1 від 05.01.2015р. у відповідності до договору оренди майна від 01.08.2014р., згідно якого сума індексації по орендній платі становить 1 340,02грн. (а.с. 34).

Відповідач своїх зобов'язань по оплаті суми індексації орендної плати в розмірі 1 340,02грн. до моменту звернення прокурора з позовом не виконав.

Як зазначено у ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Розділом 3 даних договорів сторони погодили, що місячна орендна плата становить 552,50грн. і підлягає в подальшому щомісячній індексації в залежності від рівня індексу інфляції у відповідності з чинним законодавством України. Орендар сплачує орендну плату щомісячно до 5 числа наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

Отже, заборгованість відповідача по сумі індексації орендної плати на момент звернення прокурора з позовом становила 1 340,02грн.

Водночас, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач після звернення прокурора з позовом сплатив нараховану йому заборгованість по сумі індексації орендної плати в розмірі 1 340,02грн., що стверджується квитанцією від 25.02.2015р. на суму 1 340,02грн., а тому провадження у справі щодо стягнення 1 340,02грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, згідно якої господарський суд припиняє провадження у справі у разі відсутності предмету спору (сплатою відповідачем боргу після звернення кредитора з позовом).

Частиною 3 ст. 49 ГПК України визначено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, оплату боргу було здійснено 25.02.2015р., тобто після звернення прокурора з позовом, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00грн. слід віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 173, 193, 283 ГК України, ст.ст. 11, 525, 526, 626, 628, 629, 759, 762, 763 ЦК України, ст.44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -

ухвалив:

1. Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в доход державного бюджету України 1 827,00 грн. судового збору.

Суддя С. В. Бондарєв