Ухвала суду № 43267419, 25.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2015 рокусправа № 804/5175/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2013р. у справі № 804/5175/13-а

за позовом ОСОБА_1

до прокурора Дніпропетровської області Марчук Н. В.

про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання незаконною бездіяльність прокурора Дніпропетровської області Марчук Н.В. (далі по тексту - прокурор Марчук Н.В.) в частині ненадання відповідей на звернення ОСОБА_1 в період з 09.02.2012р. по 22.12.2012р.; про визнання незаконною бездіяльність прокурора Марчук Н.В. в частині ненадання відповіді на інформаційний запит позивача № 6549 від 12.02.2013р.; зобов'язання прокурора Марчук Н.В. надати належні відповіді на всі 14 (чотирнадцять) скарг і заяв (окремо) за період з 09.02.2012р. по 22.12.2012р. та окремо на інформаційний запит № 6549 від 12.03.2013р.; про зобов'язання прокурора Марчук Н.В. підтвердити факт вручення позивачу всіх 14-ти (чотирнадцяти) відповідей шляхом надання суду 14 (чотирнадцяти) поштових квитанції з повідомленням про вручення, які мають особистий підпис позивача; а також просив зобов'язати прокурора Марчук Н.В. окремо підтвердити факт вручення позивачу відповіді на інформаційний запит № 6549 від 12.03.2013р. шляхом надання суду поштової квитанції з повідомленням про вручення, яка має особистий підпис позивача.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що на ім'я прокурора Марчук Н.В. позивачем були подані скарги та заяви про бездіяльність співробітників Новомосковської міжрайонної прокуратури в Дніпропетровській області в рамках кримінальної справи № 33112449, а саме: № 6341-12 від 09.02.2012р., № 7125 від 14.02.2012р., № 7126 від 14.02.2012р., № 7128 від 14.02.2012р., № 7583 від 17.02.2012р., № 7938 від 20.02.2012р., № 331 вх.12 від 03.04.2012р., № 46395 вх.-12 від 02.11.2012р., № 48123 вх.-12/09/04/2/2/19 від 17.11.2012р., № 52823 від 10.12.2012р., № 55185 від 22.12.2012р., №55146 від 22.12.2012р., №55145 від 22.12.2012р., №55147 від 22.12.2012р., № 6549 від 12.02.2013р. Позивач стверджує, що на всі зазначені скарги та звернення з прокуратури Дніпропетровської області позивач відповідей не отримав.

Постановою суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому суд зазначив, що доводи позивача спростовуються матеріалами справи, оскільки прокуратурою Дніпропетровської області та Новомосковською міжрайонною прокуратурою всі скарги та заяви позивача були розглянуті, на них було надано певні відповіді, при цьому більшість звернень ОСОБА_1 прийнято на особистому прийомі працівниками прокуратури Дніпропетровської області, про що свідчать резолюції на зверненнях.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми процесуального права. Апелянт стверджує, що в результаті бездіяльності суб'єкта владних повноважень були порушені його конституційні права, порушені норми Кримінально-процесуального кодексу, Закону України «Про прокуратуру», Закону України "Про звернення громадян".

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на адресу органів прокуратури направлено наступні звернення:

14.02.2012 року до прокуратури Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_1 за вх. №7125-12 на дії слідчого СВ Новомосковського ГУ ГУМВС України в області при розслідуванні кримінальної справи порушеної проти нього за ст. 190 ч. І КК України (а.с.49-52).

14.02.2012 року від ОСОБА_1 до прокуратури Дніпропетровської області надійшло дві скарги, а саме: на дії Новомосковського міжрайонного прокурора щодо подання проти нього адміністративного позову (вх. №7128-12) та на дії працівників Новомосковського ГУ ГУМВС України в Дніпропетровській області та Новомосковського міжрайонного прокурора при розслідуванні означеної вище кримінальної справи (вх. №7126-12) (а.с.53-60).

20.02.2012 року до прокуратури Дніпропетровської області від ОСОБА_1 надійшла скарга (вх. №7938-12) на дії Новомосковської міжрайонної прокуратури при розгляді його звернення по факту порушення працівниками служби зайнятості його прав.

Матеріали справи підтверджують, що прокуратурою Дніпропетровської області 14.03.2012р. за вих. №04/2/2-155-12 за результатами проведеної перевірки (із залучанням відділу захисту конституційних прав і свобод громадян) на вищезазначені скарги було надано відповідь. Вказана відповідь направлена на адресу позивача, що підтверджується реєстром на відправлення від 14.03.2012 року, який передано на пошту для направлення простою кореспонденцією (а.с.61-62).

13.04.2012 року ОСОБА_1 за вх. №5473-12 оскаржено відповідь прокуратури області від 14.03.2012 року з приводу неповноти проведених по попередніх скаргах перевірок, що підтверджує факт отримання заявником відповіді (а.с.64-71).

11.05.2012 року за №04/2/2-155-12 прокуратурою Дніпропетровської області скаржнику роз'яснено, що приведені у скаргах доводи щодо порушення вимог кримінально-процесуального законодавства підлягають розгляду під час судового слідства та повторно доведені результати перевірки дій посадових осіб Новомосковського міжрайонного центра зайнятості (а.с.72-73).

14.11.2012 року до прокуратури Дніпропетровської області надійшло звернення ОСОБА_1 від 02.11.2012 року, (зареєстровано за вх. № 46395). 19.11.2012 року зазначене звернення направлено за належністю для розгляду Новомосковському міжрайонному прокурору, яким розглянуто звернення ОСОБА_1 та Новомосковською міжрайонною прокуратурою направлено ОСОБА_1 відповідь за вих. № 1516 від 03.12.2012 року, що підтверджується реєстром на відправлення від 03.12.2012 року, який передано на пошту для направлення кореспонденцією (а.с.88-89).

20.11.2012 року до прокуратури Дніпропетровської області надійшло звернення ОСОБА_1 від 17.11.2012 року, (зареєстровано за вх. № 48123). 23.11.2012 зазначене звернення направлено за належністю для розгляду Новомосковському міжрайонному прокурору, яким розглянуто звернення ОСОБА_1 та Новомосковською міжрайонною прокуратурою направлено ОСОБА_1 відповідь за вих. № 1554 від 10.12.2012 року, що підтверджується реєстром на відправлення від 10.12.2012 року, який передано на пошту для направлення кореспонденцією (а.с.35-36).

10.12.2012 року до прокуратури Дніпропетровської області надійшло звернення ОСОБА_1, (зареєстровано за вх. № 52823) та 25.12.2012 року до прокуратури області надійшло 3 звернення ОСОБА_1 від 22.12.2012 року, (зареєстровано за вх. №№ 55145, 55146, 55147), зазначені звернення ОСОБА_1 розглянуто прокуратурою Дніпропетровської області та надано відповідь заявнику за вих. № 09/1-5731-12 від 11.01.2013 року, що підтверджується реєстром на відправлення від 14.01.2013 року, який передано на пошту для направлення простою кореспонденцією (а.с.94-98).

12.02.2013 року до прокуратури Дніпропетровської області надійшло звернення ОСОБА_1, (зареєстровано за вх. № 6549). Зазначене звернення розглянуто прокуратурою області та направлено відповідь заявнику за вих. № 09/1-5731-12 від 25.02.2013 року, що підтверджується реєстром на відправлення від 26.02.2013 року, який передано на пошту для направлення простою кореспонденцією.

25.12.2012 року до прокуратури Дніпропетровської області надійшло звернення ОСОБА_1 за вх. № 55185-12, яке направлено для вирішення по суті Новомосковському міжрайонному прокурору. Новомосковською міжрайонною прокуратурою направлено ОСОБА_1 відповідь за вих. № 1654с12 від 10.01.2013 року, що підтверджується реєстром на відправлення від 10.01.2013 року, який передано на пошту для направлення кореспонденцією (а.с.101).

З матеріалів справи вбачається, що звернення ОСОБА_1 № 6341 від 09.02.2012 року та № 7583-12 від 21.02.2012 року, що надійшли до прокуратури Дніпропетровської області, були направлені для вирішення по суті Новомосковському міжрайонному прокурору, який, в свою чергу, скерував їх до Новомосковського міськрайонного суду 28.02.2012 року за вих. № 53-242-12, що підтверджується реєстром на відправлення від 28.02.2012 року, який передано на пошту для направлення кореспонденцією.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи діяльності прокуратури визначені статтею 3 Закону України "Про прокуратуру" N 1789-XII від 05.11.1991 року, відповідно до якої повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами. Органи прокуратури у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних договорів.

Відповідно до ст.12 зазначеного Закону прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами. Прокурор проводить особистий прийом громадян. Прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.

Згідно з п.7 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру" Генеральний прокурор України відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції.

Порядок розгляду і вирішення звернень громадян, службових та інших осіб, запитів і звернень народних депутатів України, депутатів місцевих рад, а також прийому громадян, службових та інших осіб у Генеральній прокуратурі України, прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратурах (на правах обласних), міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокуратурах встановлюється Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 21 червня 2011 року № 9гн. (далі - Інструкція).

Пунктом 1.4 вказаної Інструкції встановлено, що заява - це звернення громадян та юридичних осіб з проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, органів місцевого самоврядування, службових осіб.

Згідно з п.3.3 Інструкції звернення громадян, службових та інших осіб у 5-денний строк направляються за належністю з одночасним повідомленням про це заявників оперативними працівниками управління розгляду звернень та прийому громадян Генеральної прокуратури України, галузевих відділів обласних і прирівняних до них прокуратур, міськими, районними, міжрайонними прокурорами та їх заступниками.

У відповідності до пункту 4.14 Інструкції за підсумками вирішення звернень може бути прийнято одне з таких рішень:

- задоволено, тобто вжито заходів до повного або часткового поновлення прав і законних інтересів заявника. При цьому не може вважатися задоволеним звернення, рішення по якому прийнято не за вимогами громадянина, а за результатами виявлених недоліків або порушень закону;

- частково задоволено звернення - звернення, у якому міститься дві чи більше вимог і за результатами перевірки якого не всі з них визнані обґрунтованими;

- повторне задоволено - звернення щодо оскарження відповіді певної прокуратури, за яким приймалося рішення про відмову в задоволенні раніше поданого звернення. При цьому первинне рішення скасовується;

- відхилено - коли вимоги заявника, викладені у зверненні, визнані необґрунтованими;

- роз'яснено - коли за зверненням, у якому не містилося прохань про задоволення будь-яких вимог або клопотань, надано роз'яснення з питань правового характеру.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про звернення громадян" N 393/96-ВР від 02.10.1996 року громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За приписами ст.20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Відповідно до пп.7.10 Інструкції усі письмові звернення з особистого прийому після їх реєстрації направляються за належністю в порядку, визначеному Інструкцією з діловодства в органах прокуратури України.

У відповідності до вимог п. 22 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, яка затверджена наказом Генеральної прокуратури України за № 18 від 01.04.2010 року - розгляд документів - вид службової діяльності працівників прокуратури щодо вирішення долі документа (звернення), вчинення резолюції, направлення для виконання до підпорядкованих прокуратур або за належністю в інші відомства тощо.

При цьому, частиною 3 ст.15 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Як свідчать матеріали справи, вищевказані звернення, скарги та заяви про бездіяльність співробітників Новомосковської міжрайонної прокуратури в Дніпропетровській області були подані позивачем в рамках кримінальної справи № 33112449 від 25.10.2011р.

Як встановлено матеріалами справи, на всі вищезазначені скарги та звернення позивача прокуратурою Дніпропетровської області були надані відповіді, копії яких містяться в матеріалах справи.

Матеріали справи також свідчать, що звернення ОСОБА_1 за № 331 вх.12 від 03.04.2012 року до прокуратури Дніпропетровської області не надходило.

Проаналізувавши надані до суду документи, встановивши обставини спору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки всі отримані відповідачем скарги та заяви позивача були розглянуті, на них було надано певні відповіді, які направлено на адресу позивача. При цьому фактів порушень відповідачем норм законодавства України, що регулює розгляд звернень громадян, судом не встановлено. Відповіді на скарги, які надійшла до прокуратури області надані в межах строків, встановлених Законом України "Про звернення громадян".

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив та дослідив обставини справи, надавши їм належну правову оцінку, та прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Щодо доводів позивача про те, що відповідач не надав доказів на підтвердження отримання позивачем відповідей на його звернення, слід зазначити, що свідченнями вручення позивачу поштових відправлень є поштові повідомлення встановленої Правилами надання послуг поштового зв'язку №270 від 05.03.2009р. форми, яка передбачає, що видача поштового відправлення засвідчується підписом працівника відділення поштового зв'язку, який здійснює видачу поштового відправлення, тоді як сам отримувач поштової послуги підписується у відповідному журналі.

За встановлених обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2013р. у справі № 804/5175/13-а залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2013р. у справі № 804/5175/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна