Ухвала суду № 43267371, 19.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2015 року

справа № П/808/256/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Іванова С.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року по адміністративній справі № П/808/256/14 за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У січні 2014 року Комунальне підприємство «Водоканал» (надалі – Позивач) звернулося з позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі – Відповідач), згідно з яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення №00000242800 від 27.12.2013р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1020,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про порушення Позивачем податкового законодавства в частині подання податкової звітності з недостовірними відомостями та помилками є безпідставними, оскільки КП «Водоканал» у встановлені Податковим кодексом строки подало уточнюючі розрахунки податкової звітності з виправленими помилками, у зв’язку з чим підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні. (а.с.3-7).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року позовні вимоги КП «Водоканал» задоволено у повному обсязі.

Постанова суду мотивована тим, що Позивачем уточнюючі податкові розрахунки були подані у межах строків, визначених чинним податковим законодавством, у зв’язку з чим висновок податкового органу про наявність податкового правопорушення з боку КП «Водоканал» є неправомірним, а тому підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні. (а.с.38-40)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, СДПІ подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказували на те, що факт подання Позивачем податкової звітності з недостовірними відомостями та помилками про суми доходів за І-ІІІ квартали 2012 року і податковим правопорушенням, а факт подання уточнюючих розрахунків лише його підтверджує і не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої приписами ст.. 119 ПК України. Вважають, невірне заповнення Позивачем податкового розрахунку в подальшому могло призвести до прийняття податковим органом невірних рішень. (а.с.45-46)

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів було проведено камеральну перевірку щодо подання уточнюючої податкової звітності за формою №1-ДФ КП «Водоканал» за І-ІІІ квартали 2012 року, за результатами якої складено Акт № 276/28-0/03327121 від 11.12.2013р. (а.с.8-9).

Перевіркою встановлено порушення підпункту «б» пункту 176.2 ст. 176 , ч.2 п.119.2. ст.119 Податкового кодексу України, оскільки КП «Водоканал» подано податкову звітність (форма №1-ДФ) з недостовірними відомостями та помилками за І-ІІІ квартали 2012 року.

Зазначені висновки обґрунтовані тим, що КП «Водоканал» були подані уточнюючі розрахунки податкової звітності (форми №1-ДФ) за податковий період:

- за І квартал 2012 року - від 09.08.2013 № 1339 (а.с.19);

- за ІІ квартал 2012 року - від 09.08.2013 № 1336, №1337 (а.с.17, 18),

- за ІІІ квартал 2012 року - від 09.08.2013 № 1338 (а.с.16)

в яких виправлені помилки, самостійно виявлені платником податків, а саме внесення змін до ознак доходу та ознак пільги.

Позивач заперечував проти висновків акту перевірки (а.с.10-11), які відповідно до рішення Відповідача від 26.12.2013 р. № 3863/10/28-00 прийняті не були.(а.с.12-13)

На підставі висновків вказаного Акту перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00000242800 від 27.12.2013 р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1020,00 грн. (а.с.14).

Визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і є предметом даного спору.

Задовольняючи позовні вимоги КП «Водоканал», суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем уточнюючі податкові розрахунки були подані у межах строків, визначених чинним податковим законодавством, у зв’язку з чим висновок податкового органу про наявність податкового правопорушення з боку КП «Водоканал» є неправомірним, а тому підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Щодо фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, заперечень у сторін не виникало.

Згідно підпункту "б" п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум отриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядок її заповнення та подання податковими агентами до органу податкової служби затверджені наказом ДПА України №1020 від 21.12.2010р.

Згідно п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно із п.119.2 ст.119 ПК України, в редакції яка діяла на час прийняття спірного рішення, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 грн.

Згідно із п. 109.1. ст.119 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 109.2. цієї статті передбачено, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової звітності штраф нараховується на суму недоплати лише за наявності факту недоплати за відповідним податком.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та не заперечується Відповідачем, Позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, а також самостійно усунуто виявлені помилки, які не стосуються сумарних показників сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, сум утриманого з них податку, у зв'язку з чим бюджет не зазнав втрат, а відтак, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність висновку податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

При цьому, доказів фактів заниження податкового зобов'язання (недоплати) внаслідок подання позивачем податкової звітності за 1-3 квартали 2012 року до суду надано не було.

Таким чином, у зв’язку з поданням Позивачем як платником податків до податкового органу уточнюючі розрахунки з виправленням помилок з урахуванням вимог ст.50 ПК України, колегія суддів приходить до висновку, що у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених п.119.2 ст.119 ПК України, оскільки поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущені при її поданні.

Крім того колегія суддів зазначає, що податкове повідомлення-рішення, яке за позицією податкового органу, мало б свідчити про повторне допущення Позивачем аналогічного правопорушення та обґрунтовувало суму накладеного штрафу у розмірі 1020 грн., визнано протиправним та скасовано постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2014р. ( по справі № 808/1312/13-а), яка залишена без зміну хвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2015 року.

Посилання заявника апеляційної скарги на той факт, що невірне заповнення КП «Водоканал» податкового розрахунку могло б призвести до прийняття невірних рішень, визнаються колегією суддів необґрунтованими, адже жодних доказів того, у чому саме проявились такі припущення до суду надано не було.

У межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни постанови суд першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року по адміністративній справі № П/808/256/14 – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у строки, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 20 березня 2015 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.В. Юхименко