Ухвала суду № 43267357, 19.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2015 рокусправа № 804/13719/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Іванова С.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі № 804/13719/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3" (далі - Позивач) звернулося з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), у якому просили скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2013 року №0003302203, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 151 325,00 гривень, в тому числі, за основним платежем на суму 101 283,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 50 642,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що факт реальності правочинів, укладених з цими суб'єктами господарювання, посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки. (а.с.3-7)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3" задоволено повністю.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що факт реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, які в повній мірі відповідають вимогам ст.. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерські облік та фінансову звітність в Україні» та в повній мірі підтверджують виконання господарської операції. Посилання податкового органу на акти перевірки контрагентів Позивача є безпідставними, оскільки юридична відповідальність, відповідно до приписів ст.. 61 Конституції України, носить індивідуальний характер. (а.с.181-184)

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Дніпродзержинська ОДПІ подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Позивач є кінцевим споживачем «сумнівного» податкового кредиту, сформованого за рахунок ТОВ «Краяни». В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів та послуг, що свідчить про укладення угод, в частині зазначеного ланцюга, без мети настання реальних наслідків. (а.с.190-192).

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про перенесення розгляду справи до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод № 3" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 22.03.2007 р. (а.с.67)

Уповноваженим працівниками Дніпродзержинської ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ТОВ "Краяни" за період березень 2012 року та відображення в господарських операціях або їх подальшої реалізації, за результатами якої було складено акт №592/70/22-03/34984708 від 25.09.2013р.(а.с.86-101)

Перевіркою встановлено порушення п.п. 180.1 ст.180, п.п. 185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 101283,43 грн. ПДВ по податковим накладним, які не є об'єктом оподаткування та не відповідають вимогам первинних документів, чим занижено податок на додану вартість на загальну суму у розмірі 101283,43 грн. за березень 2012 року.

На підставі акту перевірки Дніпродзержинською ОДПІ 08.10.2013 р. було винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0003302203, яким ТОВ "Хлібзавод № 3" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 151 325,00 гривень, в тому числі, за основним платежем на суму 101 283,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 50 642,00 гривен.(а.с.85).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, Позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Хлібзавод № 3", суд першої інстанції виходив з того, що факт реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, які в повній мірі відповідають вимогам ст.. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерські облік та фінансову звітність в Україні» та в повній мірі підтверджують виконання господарської операції. Посилання податкового органу на акти перевірки контрагентів Позивача є безпідставними, оскільки юридична відповідальність, відповідно до приписів ст.. 61 Конституції України, носить індивідуальний характер.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявлених вимог з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Висновок податкового органу про відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України при придбанні товарів від ТОВ "Краяни", зроблений податковим органом з посиланням на те, що правочини, укладені по ланцюгу з цим контрагентом, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Краяни» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Галан-Буд» за січень 2012 року, ТОВ «Бізнесстандарт» за березень 2012 року від 24.04.2013 р. № 1851/22-4/21864584.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Хлібзавод №3" та ТОВ "Краяни" укладено контракт №150111 від 15.11.2011 року, за умовами якого ТОВ "Краяни" продає, а ТОВ "Хлібзавод №3" купує на умовах, визначених зазначеним контрактом, хлібопекарське обладнання, перелік та вартість якого узгоджено Додатком №2 до контракту. Технічні вимоги покупця щодо обладнання зазначено в Додатку 1 до контракту. Загальна вартість контракту складає 1 470 948,00 грн., в т.ч. ПДВ - 245 158,00грн. (а.с.8-11)

На виконання умов договору ТОВ "Хлібзавод №3" отримано від ТОВ "Краяни" обладнання та податкові накладні на нього від 02.03.2012 року, 15.03.2012 року, та 26.03.2012 року.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за березень 2012 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за березень 2012 року, що також не заперечується відповідачем. (а.с.35-37)

Факт придбання відповідного обладнання також підтверджується видатковими накладними № РН-014 від 26.03.12р. на отримання хлібопекарського обладнання, ТТН №5 від 26.03.13р., актом прийому-передачі від 26.03.13р., сертифікатом відповідності на устаткування,платіжними дорученнями. (а.с.32-34,43-57)

Надані документи оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, підписи посадових осіб і печатки підприємств, щодо їх оформлення у Відповідача заперечень не виникало.

Як визначено статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом встановлено та податковим органом не спростовано, що надані Позивачем до перевірки первинні та інші документи повність відповідають приписам вищевказаних законодавчих норм та є належним доказом підтвердження реальності господарської операції, що мала місце між Позивачем і його контрагентами.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що Дніпродзержинською ОДПІ не доведено правомірності прийняття ними податкового повідомлення-рішення від 08 жовтня 2013 року №0003302203, що в свою чергу слугує підставою для задоволення вимог ТОВ «Хлібзавод № 3» визнається колегією суддів законним та обґрунтованим.

Висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між Позивачем та його контрагентом були здійснені лише на підставі даних актів зустрічних звірок та акту про неможливість проведення зустрічної звірки по ТОВ «Краяни», при цьому ніякі порушення (ненадання первинної документації, дефектність первинних документів тощо) з боку Позивача у Акті перевірки податковим органом не зазначались.

Разом з тим, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення будь-яких висновків стосовно документального підтвердження та реальності господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. А дані зустрічних перевірок містять лише припущення податкового органу про те, що у вказаного підприємства відсутні власні основні засоби, складські приміщення, транспортне та торгівельне обладнання і Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

В той же час, Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. А в силу вимог статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

З огляду на зазначене та у межах доводів апеляційної скарги підстави для зміни чи скасування судового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198 , ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі № 804/13719/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в поряду та у строки, визначені статтею 212 КАС України.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.В. Юхименко