Ухвала суду № 43266151, 26.03.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

У Х В А Л А

про порушення провадження у справі

"26" березня 2015 р.

Справа № 924/412/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., розглянувши матеріали за позовом військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах Міністерство оборони України м. Київ

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький м. Хмельницький

Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" смт. Теофіполь Хмельницької області

про визнання недійсним укладеного 20.06.2014 року договору №149 про спільну обробку землі як удаваного та укладеного з метою приховати відносини оренди, що фактично мають місце, припинивши його дію на майбутнє з моменту набрання рішенням законної сили

визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

Окрім того, прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони сторонам здійснювати обробіток оспорюваної земельної ділянки площею 2303 га.

Суд, розглянувши клопотання про забезпечення позову та оцінивши доводи, викладені в позовній заяві, на відповідність фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства України, приймає до уваги таке.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року №9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено перелік заходів до забезпечення позову, який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Зокрема, позов забезпечується забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно з абз.2 п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (далі Постанова Пленуму ВГСУ №16) особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до абз.3 п.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 16 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Абзацом 2 пункту 3 Постанови Пленуму ВГСУ №16 визначено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому, відповідно до абз.3 п.3 Постанови Пленуму ВГСУ №16 адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Абзацом 4 п.3 Постанови Пленуму ВГСУ №16 передбачено, що обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Судом приймається до уваги, що прокурором в порушення вимог ст.67 ГПК України та положень абз.2 п.3, абз.4 п.3 Постанови Пленуму ВГСУ №16 не надано суду доказів на підтвердження доводів щодо вчинення відповідачем чи іншими особами дій, які унеможливлять або утруднять у майбутньому виконання рішення господарського суду в даній справі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне у вжитті заходів забезпечення позову відмовити, оскільки прокурором у відповідності до ст.66 ГПК України не подано доказів та обґрунтувань на підтвердження того, яким чином невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Керуючись ст.ст.61,64,65 Господарського процесуального кодексу України, суд

У х в а л и в:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у справі.

2. Справу призначити до розгляду в засіданні господарського суду на 11:00 год. "14" квітня 2015 р.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1.

Прокурору та позивачу надати в судове засідання оригінали доказів, доданої до позовної заяви для огляду в судовому засіданні.

Відповідачам надати в судове засідання копію Витягів з ЄДРЮО та ФОП станом на даний час, письмові відзиви на позов з нормативно-документальним обґрунтуванням своїх доводів та заперечень.

Визнати явку повноважних представників сторін (з дорученнями та документами, що посвідчують особу) та прокурора в судове засідання обов'язковою.

Суддя С.В. Гладій

У відповідності з п. 5 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право стягнути в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторони.

Віддрук. 5 прим. : (всім рек. з пов.) 1 - до справи, 2 - прокурору (м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 65); 3- позивачу - (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6); 4- відповідачу 1 (м. Хмельницький, вул. Ціолковського, 3/1), 5- відповідачу 2 (Хмельницька область, смт. Теофіполь, вул. Леніна, 37В).