Постанова № 43265790, 23.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2015 р. Справа№ 910/17490/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ,,Страхова компанія ,,Нова"

на рішення господарського суду м. Києва від 11.12.2014р.

у справі № 910/17490/14 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства ,,Страхова компанія ,,Уніка"

до Приватного акціонерного товариства ,,Страхова компанія ,,Нова"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Авто Просто"

про відшкодування шкоди 15 622 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство ,,Страхова компанія ,,Уніка" (далі - позивач) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства ,,Страхова компанія ,,Нова" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в розмірі 15 622,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2014р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Авто Просто".

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2014р. у даній справі позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 15 622 грн. та 1 827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у даній справі та наявність підстав для їх задоволення.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014р. у справі № 910/17490/14 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та, зокрема, вказує на те, що позивач в порушення норм законодавства виплатив страхове відшкодування на рахунок третьої особи без погодження з вигодонабувачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 02.03.2015р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2015р. виправлено описку, допущену у вступній частині ухвали суду від 06.02.2015р. та доповнено вступну частину словами ,,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Авто Просто".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2015р. розгляд скарги у справі відкладено на 23.03.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 23.03.2015р. представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду скарги повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0411612905290 та витяг з офіційного сайту УДППЗ ,,Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень, відповідно до якого поштове відправлення на адресу відповідача (ухвала суду від 02.03.2015р.) отримано ним 06.03.2015р.

Представник позивача не заперечував проти розгляду скарги за відсутності представника відповідача та третьої особи.

Колегія суддів, враховуючи належне повідомлення представника відповідача та третьої особи вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню у зв'язку з таким.

14.01.2014р. в м. Сімферополі по вул. Караїмська відбулась ДТП за участю транспортного засобу ,,Фольксваген", державний реєстраційний номер АК 0807 ВА, під керуванням водія Юсуфова О.С. та автомобіля ,,Кіа", державний реєстраційний номер АК 4584 СН, під керуванням водія Скоромного О.М.

В результаті дорожньо - транспортної пригоди пошкоджено автомобіль ,,Кіа", державний реєстраційний номер АК 4584 СН, що підтверджується довідкою ВДАІ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АР Крим (а.с. 11).

Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 28.01.2014р. у справі № 124/482/14-п у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнано винним Юсуфова О.С. і накладено на винну особу штраф у сумі 425 грн. (а.с.14).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2009р. між ЗАТ ,,Кредо - Класик" (змінено найменування на ПрАТ ,,СК ,,Уніка") та ТОВ ,,Авто - Просто" укладено договір страхування № 1-АК, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом (а.с. 83-92).

За змістом п. 2.1, 2.2 договору при укладенні та виконанні цього договору від імені страхувальників діє Авто Просто на підставі доручення, викладеного в угоді між Авто Просто та кожним страхувальником. Час від часу по мірі передачі ТЗ учасникам, Авто Просто надає страховику повну інформацію щодо особистих даних нових страхувальників та їх ТЗ. Ця інформація викладається в додатковій угоді (за формою додатка № 1).

На виконання даного договору між ПрАТ ,,Страхова компанія ,,Уніка" та Скоромним О.М. 28.01.2013р. було укладено страховий сертифікат №284002/4097/0000048, викладений в формі додатку № 1 до договору страхування 1-АК від 01.07.2009р.

За даним страховим сертифікатом позивачем було застраховано страхові ризики відносно автомобіля ,,Кіа" державний реєстраційний номер АК 4584 СН (п. Б - ДТП).

Згідно з рахунком - фактурою № ХК-0000013 від 23.01.2014р., наданого ФОП Кашка Х.А., вартість відновлювального ремонту автомобіля ,,Кіа", державний реєстраційний номер АК 4584 СН склала 18 508,00 грн. (а.с. 16).

Відповідно до Звіту серія SL № 22306 складеного 24.01.2014р. про оцінку колісного транспортного засобу ,,Кіа", державний реєстраційний номер АК 4584 СН вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) зазначеного автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 20 566 грн., при коефіцієнті фізичного зносу 0,00.

12.02.2014р. позивачем на підставі рахунку-фактури СТО було складено страховий акт № 00134586, згідно якого страхове відшкодування складає 16 622,00 грн. (18 508,00 (вартість відновлювального ремонту) - 1 886,00 грн. (франшиза).

Позивач виплатив страхове відшкодування на рахунок ФОП Кашка Х.А. у розмірі 16 622,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 005366 від 14.02.2014р. (а.с. 39).

Згідно з положеннями ст. 25 Закону України ,,Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 27 Закон України ,,Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Сплативши страхову виплату за завдану внаслідок ДТП шкоду автомобілю ,,Кіа", державний реєстраційний номер АК 4584 СН, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як свідчать матеріали справи цивільно-правова відповідальність водія Юсуфова О.С. під час експлуатації автомобіля ,,Фольксваген", державний реєстраційний номер АК 0807 ВА, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АС/2245250 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 1 000 грн., строк дії полісу з 11.04.2013р. до 10.04.2014р.

Отже, відповідач є особою, на яку полісом № АС/2245250 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля ,,Фольксваген", д.р.н. АК 0807 ВА на час ДТП.

Спеціальним законом, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України ,,Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України ,,Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України ,,Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003р. за №1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

З матеріалів справи вбачається, що рік випуску автомобіля ,,Кіа" державний реєстраційний номер АК 4584 СН - 2012р., а отже на момент ДТП (04.01.2014р.) строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 28.04.2014р. про виплату страхового відшкодування в розмірі 16 622,00 грн. в порядку регресу, доказів сплати якої матеріали справи не містять.

Як вже зазначалось вище, 12.02.2014р. позивачем на підставі рахунку-фактури СТО було складено страховий акт № 00134586, згідно якого страхове відшкодування складає 16 622,00 грн. (18 508,00 (вартість відновлювального ремонту) - 1 886,00 грн. (франшиза), яке виплачено на рахунок ФОП Кашка Х.А. у розмірі 16 622,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 005366 від 14.02.2014р.

Згідно положень ч. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України ,,Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 1 000 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розмір суми страхового відшкодування, яке підлягає виплаті відповідачем становить 15 622,00 грн., яка вирахувана виходячи з наступного: 18 508,00 грн. (вартість відновлювального ремонту автомобіля відповідно до рахунку-фактури) - 1 886,00 грн. (франшиза) - 1 000,00 грн. (франшиза).

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 15 622,00 грн.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник зазначає, що позивач в порушення норм законодавства виплатив страхове відшкодування на рахунок третьої особи без погодження з вигодонабувачем за договором - ТОВ ,,Авто Просто", що є підставою для скасування рішення та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи відповідача колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно з положеннями ст. 25 Закону України ,,Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до умов страхового сертифікату від 28.01.2013р. №284002/4097/0000048, який є додатком №1 до договору страхування 1-АК від 01.07.2009р. вигодонабувачем за зазначеним договорам є ТОВ ,,Авто Просто".

Розділом 10 договору страхування 1-АК від 01.07.2009р. визначено порядок здійснення виплати страхового відшкодування.

Відповідно до п. 10.1 договору виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком відповідно до умов договору та законодавства України. Страхове відшкодування може бути сплачено страхувальнику, вигодонабувачу.

Згідно з п. 10.2 договору страхове відшкодування сплачується вигодонабувачу у разі повного конструктивного руйнування або знищення ТЗ (більше 75 % вартості відновлювального ремонту).

Пунктом 10.3 договору визначено, що страхове відшкодування сплачується страхувальнику у разі часткового пошкодження транспортного засобу (менше 75% вартості відновлювального ремонту).

Оскільки внаслідок ДТП застрахований автомобіль було пошкоджено частково (менше 75% вартості відновлювального ремонту), то відповідно до умов договору позивачем правомірно було сплачено страхове відшкодування на підставі заяви страхувальника без додаткового погодження з вигодонабувачем на ім'я особи, яка проводила ремонт (СТО) - ФОП Кашка Х.А.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014р. у справі №910/17490/14, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014р. у справі № 910/17490/14 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для його скасування або зміни, відсутні. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду слід залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2014р. у справі № 910/17490/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ,,Страхова компанія ,,Нова" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко