Рішення № 43265521, 19.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2015Справа №910/1892/15-г

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

про відшкодування шкоди у розмірі 49 490, 00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (далі-відповідач) про відшкодування шкоди у розмірі 49 490, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 301071Га/13к/мс від 18.11.2013 р., внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.02.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

11.02.2015 р. через загальний відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист з інформацією на судовий запит.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

13.03.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому пояснює, що відповідач не заперечує проти виплати витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу у розмірі 40 983, 60 грн. та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у розмірі 8 506, 40 грн.

У дане судове засідання представники сторін не з'явились, причин неявки суду не повідомили, проте були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення представнику відповідача та розпискою представника позивача.

Приймаючи до уваги, що представники сторін були належним чином повідомлені про дату та час проведення судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 19.03.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2013 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» та Шерстобаєвим Аркадієм Олександровичем укладено договір добровільного страхування наземного транспорту 301071Га/13к/мс, відповідно до якого, було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - «Nissan Note», державний номер АА 9155 МК.

Строк дії договору з 29.11.2013 р. по 28.11.2014 р.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

У відповідності зі ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як встановлено судом, 02.03.2014 р. на вул. Мельника перехрестя з вул. Оранжерейна в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Nissan Note», державний номер АА 9155 МК, під керуванням Шерстобаєва А.О. та автомобіля «ВАЗ», державний номер АМ 4062 ВВ, під управлінням Козака О.В.

При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «АХА Страхування» автомобіль «Nissan Note», державний номер АА 9155 МК.

Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 19.03.2014 р. Козака О.В. визнано винним у скоєнні правопорушення, що сталось 02.03.2014 р. на вул. Мельника перехрестя з вул. Оранжерейна в м. Києві за участю автомобіля «Nissan Note», державний номер АА 9155 МК та автомобіля «ВАЗ», державний номер АМ 4062 ВВ.

Так, положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, висновку про визначення вартості матеріального збитку № 144/14 від 19.03.2014 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Nissan Note», державний номер АА 9155 МК склала 52 405, 88 грн., а відповідно до рахунку - фактури № 0000000617 від 27.03.2014 р., наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Nissan Note», державний номер АА 9155 МК становить 53 018, 52 грн.

31.03.2014 р. позивачем було складено страховий акт № 1.001.14.03494/VESKO9418, згідно якого виплата страхового відшкодування складає 52 353, 52 грн.

Відповідно до зазначеного вище висновку, рахунку та страхового акту позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 52 353, 52 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 99 525 від 01.04.2014 р. (копія в матеріалах справи).

25.09.2014 р. позивачем на адресу відповідача направлялась заява про стягнення заборгованості в порядку регресу №7932/26/цв від 17.09.2014 р., в якій позивач просить сплатити суму страхового відшкодування у розмірі 50 000, 00 грн. на розрахунковий рахунок останнього, яка отримана відповідачем 26.09.2014 р., що підтверджується накладною про кур'єрську доставку (копія в матеріалах справи).

Відповідач на зазначену вище заяву відповіді не надав.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» зазначає, що у зв'язку з тим, що останнім було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного автомобіля «Nissan Note», державний номер АА 9155 МК, позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного «ВАЗ», державний номер АМ 4062 ВВ застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» за полісом №АС/1336022, а також з огляду на те, що водія автомобіля «ВАЗ», державний номер АМ 4062 ВВ визнано винним у скоєнні правопорушення, позивач просить стягнути з останнього шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу в розмірі 49 490, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність Козака О.В., за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ», державний номер АМ 4062 ВВ була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» за полісом №АС/1336022.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, у зв?язку із настанням страхового випадку - пошкодженням Козаком О.В. автомобіля «Nissan Note», державний номер АА 9155 МК у відповідача виник обов'язок відшкодувати останньому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Разом з тим, як встановлено судом, вартість страхового відшкодування автомобіля «Nissan Note», державний номер АА 9155 МК, було сплачено Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» на підставі договору страхування.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування застрахованого автомобіля «Nissan Note», державний номер АА 9155 МК, у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку - до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА».

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, ідентифікаційний код - 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код - 20474912) 49 490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп. - страхового відшкодування та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 23.03.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.