Рішення № 43264817, 04.03.2015, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/33/15

Єдиний унікальний № 742/5558/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Циганка М. О.,

при секретарі Чміль С. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет застави,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет застави. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до умов кредитного договору №VIV7АК00001675 від 17 травня 2007 року, укладеного між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони, Банк надав позичальнику кредитні кошти (кредит) на строк з 17 травня 2007 року по 15 травня 2012 року у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 19999,47 доларів США на наступні цілі: купівля автомобіля 15900,77 доларів США та у розмірі 4098,70 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою відсотків у розмірі 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1% від суми виданого кредиту та винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,14% від суми виданого кредиту щомісячно, з періодом сплати з " 25" по " 30" число кожного місяця. За умовами договору позичальник зобов'язувався повертати кредит та сплачувати відсотки за користування ним. Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а відповідач ОСОБА_2 в порушення умов кредитного договору не виконувала своїх зобов'язань по поверненню кредиту та відсотків за користування ним, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 07 листопада 2014 року в загальному розмірі складає 32130,60 доларів США, в т.ч. 10732,97 доларів США - заборгованість за кредитом; 9358,19 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 333,85 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 11705,59 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

В забезпечення виконання взятих зобов'язань позичальника, що випливають з кредитного договору №VIV7АК00001675 від 17 травня 2007 року, позивачем 17 травня 2007 року був укладений договір застави рухомого майна №VIV7АК00001675, згідно з яким відповідач надав в заставу автомобіль Volkswagen Passat 1.8, 2003 року випуску, легковий седан-В, номер кузова - НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3, що належав на праві власності ОСОБА_2

В ході здійснення моніторингу даного кредиту, позивачем було встановлено, що в порушення вимог ЗУ " Про заставу" без згоди банку заставний автомобіль ОСОБА_2 був проданий, після чого неодноразово перепродавався різним власникам, і його останнім власником є відповідач ОСОБА_1.

Оскільки ОСОБА_2 не виконала своїх зобов'язань по поверненню кредиту та у зв'язку із виникненням реальної загрози неповернення кредиту та нарахованих відсотків за фактичний час користування кредитом, позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави - автомобіль Volkswagen Passat 1.8, 2003 року випуску, легковий седан-В, номер кузова - НОМЕР_2, належного на даний час на праві власності відповідачу ОСОБА_1, з вилученням такого у останньої, та його продажу ПАТ КБ "ПРИВАТБАНКом".

Представник позивача Рожко С.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в письмовому поясненні (а.с.192-194 ).

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, проте її представник адвокат Жайворонко І.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях (а.с.196-198).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, в судове засідання не з'явилися повторно, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином неодноразово, крім того через оголошення в газеті "Урядовий кур'єр".

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачу потрібно відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав :

відповідно до умов кредитного договору №VIV7АК00001675 від 17 травня 2007 року, укладеного між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони, Банк надав позичальнику кредитні кошти (кредит) на строк з 17 травня 2007 року по 15 травня 2012 року у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 19999,47 доларів США на наступні цілі: купівля автомобіля 15900,77 доларів США та у розмірі 4098,70 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою відсотків у розмірі 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1% від суми виданого кредиту та винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,14% від суми виданого кредиту щомісячно з періодом сплати з " 25" по " 30" число кожного місяця (а.с.15-19).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором по ОСОБА_2 вбачається, що станом на 07 листопада 2014 року заборгованість останньої за кредитним договором №VIV7АК00001675 від 17 травня 2007 року в загальному розмірі складає 32130,60 доларів США, в т.ч. 10732,97 доларів США - заборгованість за кредитом; 9358,19 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 333,85 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 11705,59 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (а.с.11-14).

17 травня 2007 року ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони уклали договір застави рухомого майна №VIV7АК00001675, згідно з яким відповідач надав в заставу автомобіль Volkswagen Passat 1.8, 2003 року випуску, легковий седан-В, номер кузова - НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3, що належав на праві власності ОСОБА_2.(а.с. 20-24,108-112).

Згідно п.15.12. договору застави, заставодержатель зобов'язаний надати реєстратору відомості для реєстрації предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) №34319646, до реєстру 20 грудня 2011 року внесено реєстраційний запис: реєстрація звернення стягнення на підставі договору застави автотранспорту VIV7АЕ00001675, 17 травня 2007 року, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", при чому суд звертає увагу на те, що в реєстрі не вказано прізвище боржника та марку автомобіля, та саме предмет обтяження, крім того невірно вказаний договір застави транспортного засобу, який відповідно договору застави рухомого майна є №VIV7АК00001675 (а.с.112,149).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №42838031, до реєстру 11 грудня 2013 року внесено реєстраційний запис: обтяження рухомого майна - транспортного засобу Volkswagen Passat 1.8, номер об'єкта : НОМЕР_2, номер державної реєстрації: НОМЕР_4 на підставі договору застави автотранспорту VIV7АЕ00001675, 17 травня 2007 року, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", при чому суд звертає увагу на те, що в реєстрі невірно вказаний договір застави транспортного засобу, який відповідно договору застави рухомого майна є №VIV7АК00001675, крім того вказано номер державної реєстрації автомобіля НОМЕР_1, який станом на 11.12.2013 року не відповідав дійсному державному номерному знаку, оскільки автомобіль декілька разів перепродавався і в зв'язку з чим змінювались державні номерні знаки (а.с.87-89,112,148).

У відповідності з інформацією центру з надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Прилуки при УДАІ УМВС України в Чернігівській області від 13 січня 2015 року №85, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були власниками автомобіля Volkswagen Passat 1.8, номер кузова НОМЕР_2 в різний період починаючи з 2008 року по 2014 рік. (а.с.65-91).

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки і боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 589, 590 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого заставою, а саме: у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах із третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є нечинним у відносинах із третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.5 ст.12 ЦК України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісності або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

У відповідності до ст.7 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у правочині, на підставі якого або у зв'язку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним.

Крім того, ст.10 вищезгаданого закону передбачено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна. Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Отже судом було встановлено, так на виконання п.15.12 Договору застави рухомого майна укладеного 17 травня 2007 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони (а.с.109,112), заставодержателем відомості для реєстрації предмету застави було надано 20.12.2011 р. та в послідуючому 11.12.2013 р.(а.с.148,149) що вбачається з витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, крім того з них також вбачається, так 20 грудня 2011 року внесено реєстраційний запис: реєстрація звернення стягнення на підставі договору застави автотранспорту VIV7АЕ00001675, 17 травня 2007 року, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", при чому суд звертає увагу на те, що в реєстрі не вказано прізвище боржника та марку автомобіля, та саме предмет обтяження, крім того невірно вказаний договір застави транспортного засобу, який відповідно договору застави рухомого майна є №VIV7АК00001675 (а.с.112,149), також відповідно до витягу №42838031, до реєстру 11 грудня 2013 року внесено реєстраційний запис: обтяження рухомого майна - транспортного засобу Volkswagen Passat 1.8, номер об'єкта : НОМЕР_2, номер державної реєстрації: НОМЕР_4 на підставі договору застави автотранспорту VIV7АЕ00001675, 17 травня 2007 року, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", при чому суд звертає увагу знову ж на те, що в реєстрі невірно вказаний договір застави транспортного засобу, який відповідно договору застави рухомого майна є №VIV7АК00001675, крім того вказано номер державної реєстрації автомобіля НОМЕР_1, який станом на 11.12.2013 року не відповідав дійсному державному номерному знаку, оскільки автомобіль декілька разів перепродавався і в зв'язку з чим змінювались державні номерні знаки (а.с.87-89,112,148), що в сукупності в силу статті 7 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" вказує про недійсність такого обтяження. Виходячи ж з правового аналізу норм статей 10,12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.655 ЦК України , судом також встановлено, що у відповідності з інформацією центру з надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Прилуки при УДАІ УМВС України в Чернігівській області від 13 січня 2015 року №85, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були власниками автомобіля Volkswagen Passat 1.8, номер кузова НОМЕР_2 в різний період починаючи з 2008 року по 2014 рік (а.с.65-91), тобто такий перепродавався без будь яких обтяжень, оскільки банком (обтяжувачем) відомості для реєстрації предмету застави було надано лише 20.12.2011 р. причому без визначення опису предмета застави та з невірно вказаним договором застави транспортного засобу, який відповідно договору застави рухомого майна є №VIV7АК00001675, що взагалі вказує про неможливість ідентифікації предмета обтяження, та в послідуючому 11.12.2013 р. - витяг №42838031 в якому також було невірно вказано договір застави транспортного засобу, отже на момент укладення договорів купівлі продажу ніхто із покупців не знав і не міг знати про те, що придбаний ними автомобіль знаходиться в заставі у банківській установі, кожні наступні власники автомобіля під час реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку зверталися у різні установи у різних містах УДАІ УМВС України, проте і у установах УДАІ УМВС України жодного разу останнім не повідомляли про те, що існують обтяження щодо вказаного авто, оскільки такі обтяження були відсутні, за таких обставин відповідач ОСОБА_1 не знала про обтяження вказаного автомобіля, попередні власники придбавали та продавали його без будь яких обтяжень, а тому відповідач ОСОБА_1 як добросовісний набувач набула права власності на автомобіль без будь яких обтяжень, тому в задоволенні позовних вимоги щодо звернення стягнення на предмет застави позивачеві слід відмовити в повному обсязі .

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст.ст.12, 655 ЦК України, ст.ст.7, 10, 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.ст.10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет застави - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.О.Циганко