Рішення № 43264800, 24.03.2015, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1777/14-ц

Номер провадження 2/739/29/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Новгород - Сіверський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді - Наполова М.І.,

при секретарі - Неживець К.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача -ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м.Новгород-Сіверський Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась в суд з даним позовом до ОСОБА_3 посилаючись на те, що 12.02.2000 року між сторонами було укладено зареєстрований виконкомом Покошицької сільради Коропського району Чернігівської області шлюб. Під час перебування у шлюбі сторони придбали наступне майно:автомобіль «Opel Astra OAHL48» 2007 року випуску, державний реєстраційний знак НОМЕР_1, вартістю 109, 565 гривень 00 копійок, трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 вартістю 319 072 гривні 00 копійок, однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 області вартістю 137, 236 гривень, нежитлове приміщення загальною площею 38,2 м.кв. по АДРЕСА_3 вартістю 246,772 гривень - що є спільною сумісною власністю подружжя.

Після розірвання шлюбу сторони не дійшли згоди щодо здійснення права спільної сумісної власності ( не досягнуто у визначеному ст.ст. 66, 68 Сімейного кодексу України порядку згоди щодо користування спільним майном), тому позивач звернулась до суду з позовною вимогою про поділ спільно набутого у шлюбі з відповідачем майна.

В судовому засіданні:

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, повністю погодилася із висловленою її представником правовою позицією щодо можливого вирішення даного цивільно-правового спору та просила суд задовольнити саме викладені в уточненій позовній заяві вимоги, визнавши право власності за відповідачем тільки на трикімнатну квартиру та стягнути в користь відповідача грошову компенсацію.

Представник позивача, ОСОБА_2 висловися про необхідність задоволення саме заявлених в уточненій позовній заяві вимог. При цьому акцентував увагу на тому, що позивач не має житла і разом з двома неповнолітніми дітьми після розірвання шлюбу проживає у квартирі, яку винаймає. Тому, під час поділу майна суду необхідно залишити у власності позивача квартиру, забезпечивши тим самим житлом і неповнолітніх дітей.

Відповідач ОСОБА_3 не заперечував заявлених вимог про поділ майна подружжя, але категорично заперечував проти розподілу майна за запропонованим позивачкою в уточненій позовній заяві варіантом. При цьому повністю підтримав правову

-2-

позицію свого представника щодо необхідності розподілу майна за вказаним у первинній позовній заяві варіантом. Зокрема - визнання за відповідачем права власності на однокімнатну та трикімнатну квартири.

Представник відповідача ОСОБА_4 висловився про безпідставність запропонованого в уточненій позовній заяві варіанту розподілу майна, через неспіврозмірність часток майна сторін. При цьому висловився про необхідність розподілу спільного майна сторін за вказаним у первинній позовній заяві варіантом, із врахуванням остаточно визначеної вартості нерухомого майна.

Вислухавши пояснення сторін, представників сторін та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги про розподіл майна, що є спільною сумісною власністю сторін, підлягають задоволенню. Разом з тим, враховуючи відсутність домовленості сторін щодо варіанту розподілу майна, суд вважає за необхідне, припинивши право спільної сумісної власності сторін, визнати за позивачем право власності на автомобіль та трикімнатну квартиру, а за відповідачем, який як і позивач є приватним підприємцем, - на однокімнатну квартиру та нежитлове приміщення. Для врівноваження долей - стягнути грошову компенсацію. До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного:

по справі встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому 12.02.2000 року виконкомом Покошицької сільради Коропського району Чернігівської області шлюбі. Під час шлюбу у сторін народилися двоє дітей - син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Також, у шлюбі сторони придбали майно:

- автомобіль «Opel Astra OAHL48» 2007 року випуску, державний реєстраційний знак НОМЕР_1, вартістю 109, 565 гривень 00 копійок;

- однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 та

- нежитлове приміщення загальною площею 38,2 м.кв. по АДРЕСА_3 вартістю 246,772 гривень - що є спільною сумісною власністю подружжя та вимоги про розподіл якого і є предметом даного позову.

Відповідно до вимог ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, а згідно припису статті 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Оскільки після розірвання шлюбу сторони не дійшли згоди щодо здійснення права спільної сумісної власності ( не досягнуто у визначеному ст.ст. 66, 68 Сімейного кодексу України порядку згоди щодо користування спільним майном), вимоги про розподіл майна є обгрунтованими.

Згідно з вимогами ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Відповідно до вимог ч.2 ст.71 СК України, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Визначена експертним шляхом вартість рухомого майна та остаточно визначена експертним шляхом вартість нерухомого майна ( не оспорюється сторонами), яке підлягає розподілу між сторонами, складає 812 тисяч 645 гривень. Отже, доля кожного із сторін, у грошовому відношенні, становить 406 тисяч 322 гривні 50 копійок.

Приймаючи рішення про визнання права власності на автомобіль та трикімнатну квартиру за позивачем, суд враховує той факт, що сторони фактично дійшли згоди у питанні визнання права власності на автомобіль саме за позивачем. Також судом беззаперечно встановлено, що після розірвання шлюбу на вихованні позивача залишилося двоє неповнолітніх дітей. Окрім двох квартир, про розподіл яких заявлено вимоги, у

-3-

позивача відсутнє будь-яке інше житло. Отже цілком доцільним, враховуючи перебування на вихованні двох малолітніх дітей (відповідач добросовісно сплачує аліменти) та відсутність будь-якого іншого житла у позивача, є визнання за позивачем права власності на трикімнатну квартиру.

Такий варіант розподілу максимально забезпечить дотримання визначених законодавцем у ст.70 СК України вимог - максимально забезпечується рівність часток сторін ( загальна вартість автомобіля та трикімнатної квартири становить 428,637 (109,565+319,072=428,637) гривень. Загальна ж вартість однокімнатної квартири та нежитлового приміщення складає 384,008 (137,236 + 246,772=384,008) гривень.).

Для врівноваження долей з позивача в користь відповідача необхідно стягнути 22314,5 гривень (428,637 - 406322,5 = 22314,5) грошової компенсації.

Обговорюючи питання судових витрат суд вважає безпідставними вимоги про відшкодування:

витрат на проведення автотоварознавчої експертизи - оскільки позивачем взагалі не зазначається розмір вказаних витрат та не надано суду жодного документу на підтвердження як факту таких витрат, так і їх розміру;

витрат, у сумі 2000 гривень, на складання висновків експертного дослідження, оскільки надані позивачем документи не є підставою для ухвалення рішення про відповідне стягнення з відповідача через те, що вказані документи не містять жодної інформації про те, де та кому було начебто сплачено 2 000 гривень (документи не містять будь-яких банківських реквізитів, або печаток приватної установи);

витрат на виготовлення технічної документації на спірне нерухоме майно, оскільки дані витрати не передбачені ст.79 ЦПК України в якості судових витрат. Більш того, при вирішенні справи по суті судом враховано визначену експертним шляхом при проведенні призначеної саме за клопотанням відповідача судової товарознавчої експертизи вартість нерухомого майна ( для проведення якої, відповідачем виготовлялась технічна документація на спірне нерухоме майно та було сплачено вартість її виготовлення).

З відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.60, 69,70,71 Сімейного кодексу України, ст.ст. 372, 368, 370 ЦК України, ст.ст. 203, 212-215, 81 ЦПК України суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя - ЗАДОВОЛЬНИТИ.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на наступне майно :

автомобіль «Opel Astra OAHL48» 2007 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2, державний реєстраційний знак НОМЕР_1, вартістю 109, 565 гривень 00 копійок, трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, вартістю 319 072 гривні 00 копійок, однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 та нежитлове приміщення загальною площею 38,2 м.кв. по АДРЕСА_3 вартістю 246,772 гривень.

Визнати право власності ОСОБА_1 на наступне майно :

- автомобіль «Opel Astra OAHL48» 2007 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 - вартістю 109, 565 гривень 00 копійок;

-4-

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, а всього - на загальну суму 428, 637 гривень.

Визнати право власності ОСОБА_3 на наступне майно :

- однокімнатну квартиру АДРЕСА_2;

- нежитлове приміщення загальною площею 38,2 квадратних метрів та вартістю 246,772 гривень, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 - всього на загальну суму 384,008 гривень.

Для врівноваження долей - стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 22 314 ( двадцять дві тисячі триста чотирнадцять) гривень 50 копійок шляхом перерахування ОСОБА_3 22 (двадцяти двох тисяч) 314 (триста чотирнадцяти) гривень 50 копійок з внесених ОСОБА_1 на рахунок ТУ ДСА України в Чернігівській області коштів у розмірі 29 187 гривень 50 копійок.

Решту з внесених ОСОБА_1 на рахунок ТУ ДСА України в Чернігівській області коштів, а саме 6 (шість тисяч) 873 (вісімсот сімдесят три) гривні 00 копійок - після набрання рішенням суду законної сили повернути ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 3 654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: М.І. Наполов.