Ухвала суду № 43264152, 24.03.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/427/2015 Головуючий в І інстанції: Дорошинська В.Е.

Категорія: 46 Доповідач: Майданік В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року березня місяця 24 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Майданіка В.В.

суддів: Орловської Н.В.,

Кутурланової О.В.

при секретарі: Гончар К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області та ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3, на ухвалу Дніпровського районного суду м.Херсона від 17 грудня 2014 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області (заінтересована особа - ОСОБА_3) при примусовому виконанні ухвали суду у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 (треті особи - ПАТ "Укрсіббанк", ПАТ "ВіЕйБі" Банк", ПАТ "СЕБ Банк") про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А:

30 жовтня 2014 року ОСОБА_6, діюча в інтересах ОСОБА_4., звернулася до суду із скаргою, в якій просила:

визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області Кондратюка Сергія Сергійовича за виконавчим провадженням №43581691 щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 130000грн. на підставі ухвали суду від 18.09.2012 року, а також щодо позбавлення ОСОБА_8 права власності на автомобіль марки Пежо, модель 407, синього кольору, 2008 р.в., р.н. НОМЕР_1;

зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області винести постанову про повернення ОСОБА_8 право власності на вказаний автомобіль;

скасувати акт опису й арешту майна, складений 13.10.2014 року старшим державним виконавцем вказаного відділу Кондратюком С.С., за яким описано зазначений автомобіль, що належить ОСОБА_8, та повернути цей транспортний засіб ОСОБА_8

Скарга обґрунтована наступним. На виконанні Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ в Херсонській області знаходиться виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 130000грн. на підставі ухвали Дніпровського районного суду м.Херсона від 18.09.2012 року про закриття провадження у справі у зв'язку із затвердженням мирової угоди. 13.10.2014 року працівниками міліції був вилучений та поставлений на штрафмайданчик належний на праві власності ОСОБА_8 автомобіль марки Пежо, модель 407, синього коліру, 2008 р.в., р.н. НОМЕР_1. Того ж дня було складено акт опису й арешту вказаного автомобіля без повідомлення власника - ОСОБА_8, автомобіль передано на зберігання стягувачу ОСОБА_3 без повідомлення власника ОСОБА_8, без надання інформації про місце зберігання автомобіля та його вартості. Згодом стало відомо, що вказані виконавчі дії відбулись на підставі ухвали Суворовського районного суду м.Херсона від 11.07.2014 року, (постановленою за наслідками розгляду заяви державного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він спільно володіє з іншими особами), якою визнано за ОСОБА_4 право у спільній сумісній власності подружжя, а саме визнано право власності на 1/2 частину спірного автомобіля. Вважає, що вказаний автомобіль не є спільним сумісним майном подружжя, оскільки був придбаний на прилюдних торгах в 2013 році особисто ОСОБА_8 за її особисті кошти, які належали їй до укладання шлюбу. Будь-яких повідомлень від державного виконавця про проведення виконавчих дій по вилученню автомобіля, що належить ОСОБА_8 - на адресу боржника не надходило, що позбавило боржника права вчасно оскаржити дії виконавця. Вважає, що державним виконавцем порушено норми ст.ст.11, 12, 31, п.3, 4, 5, 7 ст.58 Закону України ?Про виконавче провадження?, та п.4.2.6, 4.4 щодо передачі майна на зберігання Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року. Також вважає, що оскільки такі дії державного виконавця порушили права ОСОБА_4 як боржника, що призвело до незаконного позбавлення власності іншої особи, то необхідно визнати такі дії державного виконавця незаконними та поновити права ОСОБА_4 відповідно до діючого законодавства.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Херсона від 17 грудня 2014 року скарга була задоволена. Суд визнав неправомірними дії державного виконавця Кондратюка С.С. за виконавчим провадженням №43581691 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 130000грн. на підставі ухвали Дніпровського районного суду м.Херсона від 13.09.2012 року. Скасовано акт опису й арешту майна, складений 13.10.2014 року державним виконавцем Кондратюком С.С., відповідно до якого описано та арештовано автомобіль марки Пежо, модель 407, синього коліру, 2008 р.в., р.н. НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_8 та повернуто вказаний автомобіль ОСОБА_8

В апеляційній скарзі з урахуванням уточнень, поданих при апеляційному розгляді справи, державний виконавець просить скасувати зазначену ухвалу і постановити ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, вказав, що державним виконавцем виконані всі вимоги Закону України "Про виконавче провадження", а суд в своєму рішенні невірно зазначив положення статей 53, 55 вказаного Закону, неправильно застосував ч.5 ст.50 цього Закону, а ч.8 ст.50 Закону, на яку послався суд, взагалі в ньому відсутня. Також вказав, що арешт накладено на 1/2 частину спірного автомобіля, що належить ОСОБА_4 на підставі ухвали суду від 11.07.2014 року, а не на майно його дружини як помилково визначено в оскаржуваній ухвалі. Крім того зазначив, що боржником у виконавчому провадженні є ОСОБА_4, але зі змісту скарги вбачається, що скаржник просить захисту не прав свого довірителя ОСОБА_4, від імені якого подана скарга, а прав ОСОБА_8, скарга якої не подавалась. Також вказав, що виконавче провадження зведене, до нього входять: ВП 43581691 з виконання ухвали про мирову угоду від 18.09.2012 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 130 000,00 грн., а також ВП 32150121 з виконання наказу № 5024/2137 виданого Господарським судом Херсонської області про стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь ДП "Херсонський річковий порт""АСК "Укррічфлот" боргу у розмірі 16064,39 грн. Оскільки виконавче провадження зведене щодо виконання судових рішень судів різних юрисдикцій, то згідно п.9 постанови Пленуму від 07.02.2014 року скарга на дії державного виконавця у такому виконавчому провадженні належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічні доводи містяться в апеляційній скарзі ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3, який також просить скасувати зазначену ухвалу і відмовити в задоволенні скарги.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвали вимогам закону, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи скаргу, суд виходив з того, що державним виконавцем винесено оспорюваний акт без винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, без належного повідомлення. Також суд вказав, що державним виконавцем не запропоновано боржнику вказати черговість майна, на яке необхідно звернути стягнення, а вартість майна, яке наявне у боржника, перевищує розмір стягнення, що не перевірено державним виконавцем при винесені акту про арешт майна його дружини.

Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна, оскільки до нього він прийшов при порушенні норм матеріального і процесуального права, які привели до неправильного вирішення питання.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м.Херсона від 13.09.2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи ПАТ ?Укрсіббанк?, ПАТ ?ВіЕйБі Банк?, ПАТ ?СЕБ Банк? про поділ майна подружжя провадження у справі закрито, затверджено мирову угоду між сторонами, відповідно до якої, зокрема, ОСОБА_4 передає у власність ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 130000грн., що еквівалентно 16000 доларів США (а.с.58-59).

ОСОБА_4 грошові кошти не передав, у зв'язку з чим ОСОБА_3 звернулась за примусовим виконанням судового рішення.

Постановою від 10.06.2014 року старшого державного виконавця ВДВС Суворовського РУЮ в м.Херсоні відкрито виконавче провадження ВП №43581691 з виконання вказаної вище ухвали про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 130000грн.; за п.4 постанови було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_4 (а.с.64).

Однак, постановою від 19.06.2014 року старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Херсонській області Кондратюка С.С. вказане виконавче провадження №43581691 було об'єднано у зведене виконавче провадження №44197166, яке веде цей Відділ (а.с.76).

Зокрема, на виконанні Відділу перебувало виконавче провадження з виконання наказу №5024/2137 (на підставі рішення господарського суду Херсонської області від 10.01.2012 року, що набрало законної сили 24.01.2012 року), виданого 09.02.2012 року господарським судом Херсонської області про стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь ДП "Херсонський річковий порт""АСК "Укррічфлот" боргу у розмірі 16064,39грн. Дане виконавче провадження №32150121, яке відкрито 17.02.2012 року державним виконавцем ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні і яке було прийнято 07.02.2014 року до виконання старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Херсонській області ОСОБА_7, було об'єднано постановою від 19.06.2014 року вказаного старшого державного виконавця у зведене виконавче провадження №44197166 разом із вказаним вище виконавчим провадженням щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 130000грн. (а.с.130, 132, 134, 135).

Як зазначалось вище, одночасно з відкриттям виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 130000грн. державним виконавцем було накладено арешт на все майно боржника, про що внесено відповідний реєстраційний запис від 11.06.2014 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.66).

Ухвалою Суворовського районного суду м.Херсона від 11.07.2014 року у справі за поданням Відділу про визначення частки майна боржника у майні, яким він спільно володіє з іншими особами (в рамках виконавчого провадження №32150121 з виконання наказу господарського суду) - визначено, що розмір частки боржника ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності подружжя на автомобіль марки Pegout 407, синього кольору, 2008 року випуску, р.н. НОМЕР_1, зареєстрований 18 жовтня 2013 року за ОСОБА_8, складає 1/2 частину. Строк на оскарження даної ухвали суду першої інстанції від 11.07.2014 року було поновлено ухвалою судді апеляційного суду Херсонської області від 09.12.2014 року, а законної сили ця ухвала набрала згідно до ухвали апеляційного суду Херсонської області №22-ц/791/3902/2014 від 24.12.2014 року (а.с.57).

02.09.2014 державним виконавцем (в рамках виконавчого провадження №43581691 з виконання вказаної вище ухвали про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 130000грн.) винесено постанову про розшук майна, а саме: автомобіля марки Pegout, модель 407, синього кольору, 2008 р.в., р.н.НОМЕР_1, 1/2 частина якого належить боржнику ОСОБА_4 (а.с.10).

13.10.2014 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ Кондратюком С.С. (при виконанні вказаної вище ухвали про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 130000грн) складено акт опису й арешту майна, а саме: 1/2 частини автомобіля марки Pegout, модель 407, синього кольору, 2008 р.в., проведено фотографування стану транспортного засобу. У зв'язку з тим, що дане майно не подільне - автомобіль передалось на відповідальне зберігання ОСОБА_3 в цілому (а.с.8-9).

Вказаний автомобіль належить ОСОБА_8 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 29.10.2013 року (а.с.6).

Пунктом 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №6 ?Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах? встановлено, що згідно із ст.33 Закону про виконавче провадження кілька відкритих проваджень про стягнення коштів лише з одного боржника об'єднуються у зведене виконавче провадження.

Скарги стосовно рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) із метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження щодо виконання судових рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належать до юрисдикції адміністративних судів.

Вирішуючи питання по даній справі, суд розглянув справу 17.12.2014 року за відсутності представника ВДВС, не дав можливості надати пояснення та докази по суті справи. Причиною неучасті представника ВДВС у судовому засіданні 17.12.2014 року, як зазначено в його клопотанні від 18.12.2014 році (а.с.42), є повідомлення по телефону секретаря суду про перенесення розгляду справи через перебування судді в складі колегії в іншій справі.

Таким чином, судом першої інстанції було порушено порядок, встановлений для вирішення питання.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що ухвала залишатися в силі не може і відповідно до п.3 ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.

При новому розгляді слід звернути увагу на зазначене, дати оцінку доводам сторін, з'ясувати, чи оскаржуються дії виконавчої служби при виконанні зведеного виконавчого провадження №44197166 щодо виконання судових рішень судів різних юрисдикцій, чи дії в рамках виконавчого провадження №43581691 з виконання вказаної вище ухвали про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 130000грн. При цьому необхідно врахувати положення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №6 щодо юрисдикції таких справ. Крім того, необхідно уточнити обґрунтування скарги, яка, що подана від імені ОСОБА_4, більшою мірою стосується захисту інтересів ОСОБА_8

Керуючись ст.ст.303, 307, п.3 ст.312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області та ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м.Херсона від 17 грудня 2014 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

судді: