Ухвала суду № 4326273, 27.05.2008, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 11 - 339/08 p.

Категорія ст. ст. 185 ч. 3, 15 ч. 2,289 ч. 3, 304 КК України

Головуючий 1 інстанції суддя Беспрозванний В.В.

Доповідач апеляційної інстанції суддя Гребенюк В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2008 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних

справ апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючої - судді Погорєлової Г.М.

Суддів Фаріонової О.М.

Гребенюк В.І. За участю прокурора Буца Г.О.

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 лютого 2008 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженця м. Баштанка Миколаївської області, українця,

громадянина України, холостого, що має неповну середню освіту і

навчається в 11 - му класі ЗОШ № 17, проживаючого по

АДРЕСА_1, раніше не судимого; -

засуджено:

· за ч. З ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі;

· за ст. ст. 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 69 ЮС України на 4 (чотири) роки позбавлення волі без конфіскації майна, відповідно до ч. 2 ст. 98 КК України.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_34 (чотири) роки позбавлення волі без конфіскації майна відповідно до ч. 2 ст. 98 КК України.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженця м. Миколаєва, українця', громадянина України, що має

неповну середню освіту, холостого, навчається на 4 - му курсі

Миколаївського будівельного коледжу, проживаючого по

АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

засуджено:

· за ч. З ст. 185 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі;

· за ст. ст. 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 6 (шість) років позбавлення волі строком з конфіскацією всього майна, що є його власністю;

· за ст. 304 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі..

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_4 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, холостого, що має неповну середню освіту і навчається в 10-му класі ЗОШ № 57, проживаючого по АДРЕСА_3, раніше не судимого; -

- засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України КК України із застосуванням

ст. 69 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75,104 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік та покладенням на нього обов'язків повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання і періодично з'являтися до вказаних органів для реєстрації, відповідно до ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути:

- з ОСОБА_6 на користь потерпілого

ОСОБА_2 1 000 грн.;

· із засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь потерпілого ОСОБА_2 1315 (одну тисячу триста п'ятнадцять) грн.

з ОСОБА_4 - 54 грн. 93 коп.; з ОСОБА_3 - 54 грн. 93 коп. і з ОСОБА_5 - 54 грн. 93 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи (т. 1 а. с. 39);

- з ОСОБА_4 - 149 грн. 47 копі.; з ОСОБА_3 - 149 грн. 47 коп. за проведення дактилоскопічної і криміналістичної експертиз (т. 2 а. с. 7, 23) на користь Науково - дослідницького експертно - криміналістичного центру УМВС України в Миколаївській області (розрахунковий рахунок 35229001000016 в госказначействе Миколаївської області, МФО 826013, код ЗКПО 25574110).

Згідно з вироком ОСОБА_4 та неповнолітні ОСОБА_3 і ОСОБА_5 визнані винними та засуджені за вчинення таємного викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб поєднаного з проникненням в житло; ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_3 за вчинення закінченого замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із застосуванням небезпечного для життя або здоров'я потерпілого насильства, із заподіянням потерпілому великої матеріальної шкоди, повторно; а ОСОБА_4 - і за втягнення неповнолітніх в злочинну діяльність за таких обставин.

22 серпня 2007 року ОСОБА_4, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є неповнолітніми, запропонував останнім вчинити крадіжку належної ОСОБА_2 комп'ютерної техніки, на що ОСОБА_3 і ОСОБА_5 погодилися.

По досягнутій домовленості неповнолітній ОСОБА_3 22 серпня 2007 роки ввечері подзвонив по мобільному телефону потерпілому ОСОБА_2, що має спеціальність електрика, і зробив неправдивий виклик останнього на 09.00 год. 23 серпня 2007 року за надуману адресою для здійснений ремонтних робіт.

Скориставшись відсутністю ОСОБА_2 за місцем його проживання, ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 пройшли до будинку № 3 Шосейному провулку в м. Миколаєві, де ОСОБА_5 залишився спостерігати за обстановкою, а ОСОБА_4 і ОСОБА_3 через огорожу проникли територію вказаного домоволодіння, зламали вхідні двері і з будинку таємно викрали ноутбук «Aser» вартістю 4 900 грн.; сканер «Mustek Be 2400 CU» вартістю 269 грн.; акустичні колонки «Luxeon LX - 611» вартістю 110 грн.; комплект: клавіатура і маніпулятор «миша» вартістю 195 грн., грошові кошти в сумі 120 грн., спричинивши потерпілому шкоду на загальну суму 6 074 грн.

17 вересня 2007 року близько 11.00 год. ОСОБА_4 біля дому N* 44 по вул. Лазурній в м. Миколаєві, достовірно знаючи про неповнолітній вік ОСОБА_3, запропонував йому заволодіти автомобілем таксі «Опель Вектра», що стояв на узбіччі дороги.

З метою вчинення злочинного наміру вони домовилися, що ОСОБА_3 сидітиме на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_4 на задньому сидінні безпосередньо за водієм; у вказаному таксі пройдуть в с Тернівка, на околиці якого зупинять таксі в безлюдному місці, де ОСОБА_4 накине ремінь своєї сумки на шию водія і душитиме його, а ОСОБА_3 у випадку опору, завдасть водію удару ножем в ногу. Після нападу водія вони викинуть з салону автомобіля. На автомобілі скриються і продадуть його, поділивши між собою в рівних частках виручені гроші. Для виконання злочинного наміру ОСОБА_4 передав неповнолітньому ОСОБА_3розкладний ніж.

Після узгодження своїх злочинних дій ОСОБА_4 і ОСОБА_3 підійшли до автомобіля - таксі «Опель Вектра», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, і попросили водія - власника ОСОБА_7 відвезти їх в с Тернівка Центрального району м. Миколаєва, на що той погодився. Кожний з підсудних сів в салон автомобіль на наперед обумовлені місця. В с Тернівка ОСОБА_4, побачивши на вулиці багато людей, попросив водія ОСОБА_7 поїхати в с. Коларово Жовтневого району Миколаївської області.

В с Коларово близько 12.00 год. ОСОБА_4 попросив зупинити автомобіль неподалік від будинку № 1 по вул. Тітова, після чого з метою безперешкодного заволодіння автомобілем і придушення опору, накинув на шию водія ОСОБА_7 тканинний ремінь від своєї сумки і почав душити, притискуючи ременем шию до підголовника сидіння, застосовуючи небезпечне для життя або здоров'я потерпілого насильство.

Опираючись нападу, водій ОСОБА_7 намагався дотягнутися до ключів в замку запалення, але ОСОБА_4 потребував від потерпілого прибрати руки від ключів. З метою придушення подальшого опору ОСОБА_7 ОСОБА_4 крикнув ОСОБА_3вийти з автомобіля і нанести потерпілому удари. Останній вийшов з салону автомобіля і через відкриті пасажирські двері завдав ногою двох удару в живіт потерпілого, заподіявши тому фізичний біль.

Потерпілий ОСОБА_7 відкрив передні двері водія, виставив свої ноги з автомобіля і, обхвативши обома руками накинутий на його шию ремінь, намагався звільнятися від зашморгу. В свою чергу

ОСОБА_3 з метою надання допомоги ОСОБА_4 завдав передніми дверима водія удару по ногах ОСОБА_7, заподіявши тому фізичний біль.

ОСОБА_7 вивільнився і вибігти на вулицю і намагався вжити заходи до самооборони, а ОСОБА_4 і ОСОБА_3 з місця злочину скрилися, не довівши до кінця злочинний намір на заволодіння транспортним засобом з незалежних від них причин.

В апеляції в інтересах засудженого ОСОБА_3 захисник ОСОБА_8, не оспорюючи висновків суду про винність засудженого у вчиненні злочину, просить змінити вирок, звільнивши ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочинів і особі засудженого і зазначає, що на момент вчинення злочинів ОСОБА_3 не досяг 16 - річного віку, не мав життєвого досвіду і був втягнутим у злочинну діяльність дорослішим за нього ОСОБА_4, під вплив якого він попав; активно сприяв розкриттю злочину, розкаявся у вчиненому.

Також посилається на неврахування судом тієї обставини, що ОСОБА_3 страждає на природжену ваду серця і є інвалідом дитинства з цього приводу, перебуває на обліку у дитячому кардіологічному відділенні (т. 2 а. с. 139,140,142 - 144), 19.03.2007 року йому була проведена операція на серці, йому рекомендовано обстеження через 6 місяців після операції, можливості чого він був позбавлений зміною судом йому запобіжного заходу на взяття під варту до набрання вироком законної сили, хоча і під час слухання справи у нього були сердечні приступи і йому надавалася медична допомога лікарями швидкої допомоги.

Заслухавши доповідь судці, пояснення захисника ОСОБА_1 на підтримку апеляції, заперечення потерпілого ОСОБА_2 проти апеляції, думку прокурора Буца Г.О. про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та додатково надані захисником, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її підлягаючою задоволенню.

Суд вірно встановив фактичні обставини вчинених ОСОБА_3 злочинів, які ніким, в тому числі і апелянтом, не оспорюються. Дії засудженого ОСОБА_3 судом правильно кваліфіковані за ст. ст. 185 ч. 3, 15 ч. 2,289 ч. З КК України.

Вид та міра покарання засудженому ОСОБА_3призначені з додержанням вимог ст. ст. 65, 66 КК України. При цьому враховані характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу засудженого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем навчання та місцем проживання; а також пом'якшуючі покарання обставини - що він є неповнолітнім та страждає природженою вадою серця, визнання ним вини і його щире розкаяння у вчиненому, часткове відшкодування заподіяної шкоди.

З урахуванням сукупності вказаних обставин, суд обґрунтовано застосував ст. 69 КК України і призначив основне покарання засудженому ОСОБА_3нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. ст. 15 ч. 2,289 ч. З КК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 103 КК України при призначенні покарання неповнолітньому крім обставин, передбачених ст. ст. 65 -66 КК України, необхідно брати до уваги умови життя й виховання неповнолітнього, вплив на нього дорослих, рівень розвитку та інші особливості його особи.

Однак, суд першої інстанції залишив поза увагою ті обставини, що неповнолітній ОСОБА_3 в обидва злочини був втягнутий дорослим ОСОБА_4, засудженим цим же вироком за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність; що ОСОБА_3 на обліку в службі у справах неповнолітніх не перебував, виховувався в не повній сім'ї (т. 2 а. с. 147,148,149).

Окрім вищезазначеного, колегія суддів також враховує, що ОСОБА_3 є інвалідом дитинства в зв'язку із природженою вадою серця, у 2007 році переніс операцію на серці і потребує подальшого лікування з цього приводу; думки потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_7 в судовому засіданні про обрання покарання неповнолітньому ОСОБА_3без ізоляції від суспільства (а. с. 218, 220) та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також нову обставину - додаткове відшкодування потерпілому ОСОБА_2 шкоди в сумі 1000 грн. матір'ю засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_6 на момент апеляційного розгляду справи.

Вищевикладені обставини справи та пом'якшуючі покарання обставини, дані про особу неповнолітнього засудженого ОСОБА_3 в їх сукупності свідчать про можливість виправлення його без ізоляції від суспільства, а тому колегія суддів вважає можливим застосувати до неповнолітнього ОСОБА_3 звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. ст. 75, 104 ЮС України з покладенням на нього обов'язків з числа передбачених ст. 76 ЮС України.

Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 задовольнити.

Вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 лютого 2008 року відносно ОСОБА_3 змінити.

ОСОБА_3, засудженого за ст. ст. 185 ч. 3, 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК України із застосуванням ст. ст. 69,98 ч. 2 ЮС України за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 ЮС України до 4 років позбавлення волі без конфіскації майна, звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на два роки на підставі ст. ст. 75,104 КК України.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально - виконавчої системи і повідомляти ці органи про зміну місця проживання, навчання та роботи.

Засудженого ОСОБА_3 з під варти звільнити. В іншій частині вирок відносно ОСОБА_3 залишити без змін.