Постанова № 43262474, 25.03.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 486/43/15-п 25.03.2015 25.03.2015 25.03.2015

Номер провадження: 33/784/90/15

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №33/784/90/15 Суддя 1-ої інстанції: Падалка В.О.

Категорія: ч. 1 ст.172-7 КУпАП Суддя апеляційного суду: Олещук Т.Л.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

судді Олещук Т.Л.,

за участю секретаря Пінчука О.І.

прокурора Кременцова А.В.

особи, яку притягнуто до

адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2,

розглянув адміністративну справу за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 лютого 2015 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, гр-на України, з вищою юридичною освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, який працює начальником СВ Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, судом встановлено:

За наказом начальника УМВС України в Миколаївській області №1200 від 18.08.2014р. майор міліції ОСОБА_1 з 18 серпня по 18 жовтня 2014 року тимчасово виконував обов'язки першого заступника начальника МВ - начальника СВ Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області, тобто відповідно до підпункту «д» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 07.04.2011р. був суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, на якого згідно з положенням «Про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України», затвердженого наказом МВС України № 686 від 09.08.2012р. на керівників органів досудового розслідування поширюються вимоги та обмеження, встановленні ЗУ «Про засади запобігання та протидії корупції»

13.09.2014р. в ночі до Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області надійшло повідомлення чергового фельдшера ДЗ «СМСЧ №2» м. Южноукраїнська про те, що до медичного закладу за медичною допомогою звернувся ОСОБА_3 з діагнозом - опік слизової оболонки очей. В цей же день ОСОБА_3 звернувся з заявою до Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області, в якій вказав, що тілесне ушкодження йому заподіяли ОСОБА_1 та ОСОБА_4. За вказаним фактом оперативним черговим ОСОБА_5 складено рапорт, а дільничним інспектором міліції СДІМ Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_6 складено протокол.

Ранком 13.09.2014р. з вказаним рапортом та протоколом ознайомився ОСОБА_1, який виконував в цей день обов'язки старшого слідчо-оперативної групи Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області, який таким чином дізнався, що у вчиненні цього правопорушення заявник ОСОБА_3 обвинувачує його, у зв'язку з чим ОСОБА_1. виник конфлікт інтересів - суперечність між особистими немайновими інтересами та його службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих йому службових повноважень.

ОСОБА_1, будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, всупереч вимогам підпункту «д» п. 1 ст. 14 ЗУ «Про засади запобігання та протидії корупції» від 07.04.2011р. про невідкладне письмове повідомлення свого безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів не повідомив про це начальника Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області - ОСОБА_8, а доручив слідчому СВ Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_9 прийняти рішення про внесення відомостей за вказаним фактом до ЄРДР. Після внесення необхідних відомостей до ЄРДР за №12014150120000621, ОСОБА_1 підтвердив реєстрацію цих відомостей в ЄРДР та призначив у цьому кримінальному провадженні слідчого ОСОБА_9, якій доручив проведення досудового розслідування та здійснював за ним процесуальне керівництво, як начальник СВ Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області.

В апеляції ОСОБА_1 просить постанову скасувати, провадження по справі закрити. Посилається на відсутність у нього підстав визначити ситуацію як конфлікт інтересів, оскільки зі змісту заяви ОСОБА_3 не вбачається, що у вчиненні кримінального правопорушення відносно нього він звинувачує саме його - співробітника міліції ОСОБА_1. Апелянт стверджує, що його дії після ознайомлення з рапортом чергового були спрямовані на неухильне дотримання чинного законодавства, а саме ст. 214 КПК України, відповідно до якої відомості про вчинене кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР. Наполягає на тому, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки судом 1-ої інстанції не було встановлено мети одержання неправомірної вигоди. Також, на думку апелянта, судом 1-ої інстанції невірно визначено строки накладення адміністративного стягнення. Вважає, що строк накладення адміністративного стягнення сплинув 06.01.2015р. - через 3 місяці після отримання прокурором відповіді на його запит до Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області про наявність звернень співробітників відділу щодо конфлікту інтересів. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що суд необґрунтовано взяв до уваги одні докази та проігнорував інші. Зокрема, суд 1-ої інстанції послався на показання свідка ОСОБА_9 щодо тиску та погроз з його боку на свідка ОСОБА_11, проігнорувавши при цьому висновок службової перевірки, за результатами якої вищезазначений факт не знайшов свого підтвердження. Також, апелянт зазначає, що суд 1-ої інстанції невмотивовано відмовив у виклику свідка ОСОБА_8

Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, оскаржувану постанову скасувати, провадження по справі закрити, прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду залишити без змін, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та додатково надані сторонами матеріали, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він не визнає себе винним у вчиненні корупційного правопорушення, оскільки спочатку вважав, що ОСОБА_1, якого у своїй заяві ОСОБА_3 звинувачував в заподіянні йому тілесних ушкоджень, до нього не має ніякого відношення. Після з'ясування обставин він (ОСОБА_1) 13.09.2014р. о 14 год. усно доповів про наявність конфлікту інтересів начальнику Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_8.

Проте, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172 -7 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

Так, з журналу судового засідання та технічного носія інформації вбачається, що свідок ОСОБА_9 - слідчий СВ Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області в суді 1-ої інстанції пояснила, що 13.09.2014р. начальник СВ Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_1 письмово доручив їй розслідувати заяву ОСОБА_3 про заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та ОСОБА_4. Вона запитала в ОСОБА_1, чи не відносно нього написана заява. Останній повідомив, що заява написана відносно нього, але він до цього непричетний, тому ніяких проблем з розслідуванням не буде, досудове слідство не триватиме довго. 15.09.2015р. до неї доставили ОСОБА_11, якого вона не викликала. За вимогою ОСОБА_1 вона допитала ОСОБА_11 в якості свідка з приводу обставин, зазначених в заяві ОСОБА_3 про нанесення йому тілесних ушкоджень. ОСОБА_11 пояснив, що тілесні ушкодження ОСОБА_3, за словами останнього, заподіяв ОСОБА_1 та ОСОБА_4. При цьому ОСОБА_11 пояснив, що ОСОБА_1 він ніколи не бачив. Під час допиту ОСОБА_11 зайшов ОСОБА_1, поставив ОСОБА_11 декілька запитань, на які той не зміг надати відповіді. Повідомивши ОСОБА_11, своє ім'я, прізвище та посаду, ОСОБА_1 залишився в кабінеті та був присутнім під час допиту ОСОБА_11 Того ж дня ОСОБА_1 викликав її до себе та віддав їй постанову про призначення судово-медичної експертизи ОСОБА_4, пояснивши, що зі слів останньої йому відомо, що ОСОБА_3 до неї приставав, тому вона розпилила йому в очі газ з балончику. 22 чи 23 вересня того ж року матеріали кримінального провадження витребувала прокуратура м. Южноукраїнська. Крім того, свідок ОСОБА_9 пояснила, що ніяких пояснень під час службового розслідування відносно ОСОБА_1 вона не давала.

Зазначенні показання повністю узгоджуються з поясненнями ОСОБА_9 від 23.12.2014р., які вона надавала прокурору м. Южноукраїнська Коцюбі О.П. (а.с. 22).

Доводи ОСОБА_1 про те, що вищезазначені показання свідка ОСОБА_9 спростовуються матеріалами службового розслідування, є неспроможними.

Висновком за матеріалами службового розслідування спростовується лише факт погроз ОСОБА_11 з боку ОСОБА_1 Проте, зазначене не свідчить про те, що ОСОБА_1 не було достовірно відомо про наявність конфлікту інтересів.

Висновок суду 1-ої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у неповідомленні безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів при викладених в постанові суду обставинах відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, зокрема:

наказом начальника УМВС України в Миколаївській області №1200 від 18.08.2014р. про призначення ОСОБА_1 на посаду тимчасово виконуючого обов'язки першого заступника начальника МВ - начальника СВ Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області з 18 серпня 2014 року по 18 жовтня 2014 року (а.с. 7); «Положенням про слідчий відділ Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області» (а.с. 9-12); «Посадовою інструкцією першого заступника начальника міського відділу - начальника СВ Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області майора міліції ОСОБА_1» (а.с. 13-16); витягом з кримінального провадження №12014150120000621 про внесення до ЄРДР 13.09.2014р. повідомлення про спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень у вигляді опіку слизистої оболонки очей (а.с. 19); копією заяви ОСОБА_3 від 13.09.2014р., яку прийняв дільничний інспектор ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_3 12.09.2014р. приблизно о 23 год. 15 хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були спричиненні тілесні ушкодження (а.с. 40); копією протоколу про прийняття заяви дільничним інспектором ОСОБА_6 від ОСОБА_3 про завдання йому тілесних ушкоджень 13.09.2014р. о 00 год. 55 хв. з резолюцією ОСОБА_1 (а.с. 40); копією рапорту оперативного чергового ОСОБА_5, зареєстрованого в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області від 13.09.2014р. за №1559, про надходження повідомлення чергового фельдшера СМСЧ №2 м. Южноукраїнська про звернення за наданням медичної допомоги ОСОБА_3. Згідно резолюції ОСОБА_1 на рапорті слідчий ОСОБА_9 доручено прийняти рішення в порядку ст. 214 КПК України (а.с. 41); витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню №12014150120000621, згідно якого вказане кримінальне провадження було зареєстроване в ЄРДР ОСОБА_1 13.09.2014р. о 15 год. 39 хв., прийнято ОСОБА_1 до провадження СВ Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області та призначено слідчого (а.с. 20); копією листа т.в.о. начальника слідчого управління УМВС України в Миколаївській області від 19.12.2014р. №5/9380 на ім'я першого заступника прокурора Миколаївської області Забарчука Р.В. про те, що впродовж 2014 року працівники слідчих підрозділів УМВС України в Миколаївській області не інформували керівництво про наявність в діяльності конфлікту інтересів в порядку, передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» (а.с. 17); копіями листів - відповідей т.в.о. начальника Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_8 від 06.10.2014р. № 72/8135 та в.о. начальника Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області від 17.12.2014р. №72/10183 Зініна О.М. на вимогу прокуратури про те, що протягом 2014 року особи рядового та начальницького складу Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області з повідомленням про наявність конфлікту інтересів у зв'язку з виконанням службових обов'язків до керівництва міського відділу ні усно, ні письмово не зверталися (а.с. 17,18, 49, 50).

- копією постанови від 25.09.2014р. прокурора прокуратури м. Южноукраїнська Кучерявого В.В. про визначення підслідності, з якої вбачається, що проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12014150120000621 за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 було доручено слідчому відділу прокуратури Миколаївської області у зв'язку з тим, що ОСОБА_1, якого ОСОБА_3 підозрює у вчиненні кримінального правопорушення, обіймає посаду в.о. начальника СВ Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області.

Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності у нього підстав визначити ситуацію як конфлікт інтересів спростовуються, як поясненнями його самого, так і іншими доказами у справі, в тому числі показаннями свідка ОСОБА_9, з яких також вбачається, що ОСОБА_1 було відомо, що потерпілий ОСОБА_3 підозрює його у вчиненні кримінального правопорушення щодо нього.

Диспозиція ст. 172-7 КУпАП передбачає притягнення особи до адміністративної відповідальності за неповідомлення безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів.

При цьому згідно Примітки 2 зазначеної статті, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1, будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, дізнавшись, що відносно нього подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, не повідомив свого безпосереднього керівника про наявність в нього конфлікту інтересів. Вказане підтверджується показаннями начальника Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_8, який пояснив, що ні усних, ні письмових заяв від ОСОБА_1 про наявність конфлікту інтересів та про необхідність вжиття заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків до нього взагалі не надходило (а.с. 21), що ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції не заперечував.

Разом з тим, не повідомивши керівництво про наявність конфлікту інтересів, ОСОБА_1 доручив слідчому СВ Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_9 (нині - ОСОБА_9) проведення досудового розслідування, тобто як т.в.о. начальника СВ Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області мав можливість контролювати розслідування кримінального правопорушення, у вчиненні якого його підозрював потерпілий ОСОБА_3.

Виходячи з викладених у протоколі обставин вчинення правопорушення та положень ЗУ «Про засади протидії та запобігання корупції» суд 1-ої інстанції правильно дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172 - 7 КУпАП.

При цьому є безпідставними доводи апелянта про неможливість визнання його дій корупційними з урахуванням того, що метою корупційного правопорушення є отримання неправомірної вигоди, оскільки ст. 172 -7 КУпАП не передбачає обов'язковість настання будь -яких наслідків, а ОСОБА_1 поставлено у провину саме неповідомлення про наявність у нього конфлікту інтересів, а не отримання неправомірної вигоди.

А тому не має підстав для закриття провадження по справі відповідно п.1 ст. 247 КУпАП.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строку накладення на нього адміністративного стягнення, то їх суд також вважає необґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що правопорушення ОСОБА_1 було вчинено 13.09.2014р., коли він ознайомився з протоколом усної заяви ОСОБА_3 про вчинення відносно останнього кримінального правопорушення.

Виходячи з особливостей та специфіки провадження по справах про адміністративні корупційні правопорушення, яке передбачає попередній збір даних з різних джерел для з'ясування всіх обставин події та визначення конкретного складу правопорушення, днем виявлення правопорушення в даному випадку слід вважати дату складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення - 15.01.2015р., коли було зібрано достатньо даних про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172 -7 КУпАП.

Таким чином, на момент розгляду даної справи в суді строки, передбачені ч. 3 ст. 38 КУпАП, не закінчились. А тому не має підстав для закриття провадження у справі відповідно п. 7 ст. 247 КУпАП.

З урахуванням вищенаведеного апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 лютого 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду Т.Л. Олещук

Миколаївської області