Ухвала суду № 43261661, 24.03.2015, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

4-с/130/4/2015

130/3693/14-ц

У Х В А Л А

24.03.2015 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді - Камінського В.П.

при секретарі - Яковець К.В.,

з участю: директора ПП «Адіс» ОСОБА_1 та представника ПП «Адіс» ОСОБА_2,

представника заінтересованої особи ОСОБА_3 ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Приватного підприємства «Адіс» м. Вінниця на постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жмеринської міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 про арешт коштів боржника від 28 листопада 2014 року,

В С Т А Н О В И В :

15 грудня 2014 року представник Приватного підприємства «Адіс» м. Вінниця (далі ПП «Адіс») ОСОБА_2 звернувся до суду з цією скаргою в якій зазначив, що рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 09 вересня 2011 року було заборонено діяльність АЗС ПП "Адіс", що розташована по вул. Київській, 55, в м. Жмеринка, і яка створює загрозу життю, здоров'ю, майну ОСОБА_3 та його сім'ї, а також зазначена необхідність вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози життю, здоров'ю, майну ОСОБА_3 та його сім'ї шляхом демонтажу та перенесення ємностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів відповідно до Державних будівельних норм. 28 листопада 2014 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 була винесена постанова про арешт коштів боржника ПП «Адіс» в рамках виконання виконавчого листа №2-539/11/0205 від 30 вересня 2011 року в частині вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози життю, здоровю, майну ОСОБА_3 та його сім`ї шляхом демонтажу та перенесення ємностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів відповідно до ДБН. Представник зазначає, що головний державний виконавець в резолютивній частині постанови від 28 листопада 2014 року вказує, що арешт накладається на підставі рішення суду, хоча рішення суду, по якому відкрито виконавче провадження, не містило обовязків майнового характеру, які б давали державному виконавцю право накласти арешт на кошти боржника. В рішенні Апеляційного суду Вінницької області від 09 вересня 2011 року відсутня будь-яка вказівка, яка б зобовязувала ПП «Адіс» проводити демонтажні роботи. Локальний кошторис по проведенню демонтажних робіт не було погоджено з ПП «Адіс», кошторис не підписаний і ніким не затверджений. Дії державного виконавця спрямовані на оплату послуг по демонтажу та перенесенню підземних ємностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів, є ніщо інше, як витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, що входить до витрат виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про стягнення з боржника витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу ДВС. Просив визнати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 про арешт коштів боржника від 28 листопада 2014 року неправомірною та скасувати її; зобовязати головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 винести постанову про зняття арешту на кошти, що містяться на рахунку №26007126123, МФО 380805, відкритий а АТ «ОСОБА_6 Аваль» та належить боржнику ПП «Адіс», адреса: м.Жмеринка вул.Київська 55 (код ЄДРПОУ:31576283), у межах суми 43176 грн. та направити її на виконання до АТ «ОСОБА_6 Аваль».

В судовому засіданні представник боржника ОСОБА_2 підтримав заявлені вимоги скарги на підставах викладених у скарзі. Додав, що ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 16 січня 2015 року, яку надав суду і вона прилучена до матеріалів справи (а.с.113-114), розяснено рішення апеляційного суду Вінницької області від 09 вересня 2011 року, згідно якого в частині «вжиття невідкладних закладів щодо усунення загрози життю, здоровю, майну ОСОБА_3 та його сімї шляхом демонтажу та перенесення ємностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів відповідно до Державних будівельних норм», яку слід розуміти, виходячи із пункту 7.61* та таблиці 7.9* ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень». При цьому пояснив, що рішення Апеляційного суду Вінницької області від 09 вересня 2011 року на даний час виконане, хоча ПП «Адіс» не перенесло ємності, але привело їх у відповідність з будівельними нормами. Просить задовольнити вимоги скарги.

Директор ПП «Адіс» ОСОБА_1 підтримав пояснення представника ОСОБА_2.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 ОСОБА_4 вважає, що скарга представника «Адіс» задоволенню не підлягає, оскільки головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 на законних підставах винесена постанова про арешт коштів боржника від 28.11.2014 року на проведення демонтажних робіт, відповідно до Локального кошторису, так як рішення Апеляційного суду Вінницької області від 09 вересня 2011 року не виконано в частині демонтажу ємностей АЗС ПП «Адіс», надавши суду письмові пояснення (а.с.109-112). Просить відмовити скаржнику у задоволенні скарги.

Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 в судове засідання не зявилась, але надала письмову заяву з проханням провести судовий розгляд у її відсутність (а.с.93), також надала суду письмові заперечення на скаргу (а.с.20-23), в яких вказала, що на виконанні у відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції перебуває виконавчий лист №2-539/11/0205 від 30 вересня 2011 року в частині вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози життю, здоровю, майну ОСОБА_3 та його сім`ї шляхом демонтажу та перенесення ємностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів відповідно до ДБН. Виконавче провадження на даний час не закінчене. ПП «Дуумвірат» м. Бершадь було розроблено кошторис, відповідно до якого вартість демонтажних робіт становить 43176 грн.. Державним виконавцем було вжито заходів до пошуку можливих джерел фінансування демонтажних робіт, зокрема 30 вересня 2014 року відділ державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції звернувся до Головного управління юстиції в Вінницькій області з проханням оплатити виконання робіт ПП «Дуумвірат». А 13 жовтня 2014 року відділ державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції направив листа ОСОБА_3 з пропозицією здійснити авансування витрат на здійснення виконавчих дій. Однак від Головного управління юстиції у Вінницькій області надійшла відповідь про відсутність коштів на фінансування витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а від ОСОБА_3 згоди на авансування не надійшло. За таких обставин, державний виконавець прийняла рішення про проведення демонтажних робіт за рахунок коштів боржника, оскільки відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення суду. На підставі викладеного, просила відмовити в задоволенні скарги.

Заслухавши директора ПП «Адіс» ОСОБА_1 та представника ПП «Адіс» ОСОБА_2, представника заінтересованої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 дослідивши матеріали скарги та оглянувши матеріали виконавчого провадження №385/14 т.3, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.10 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи. А ст.60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.383 ЦПК України - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч.2 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Таким чином, одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 09 вересня 2011 року заборонено діяльність АЗС ПП "Адіс", що розташована по вул. Київській 55 в м.Жмеринка Вінницької області і яка створює загрозу життю, здоров'ю, майну ОСОБА_3 та його сім'ї, а також зазначено про вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози життю, здоров'ю, майну ОСОБА_3 та його сім'ї шляхом демонтажу та перенесення ємностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів відповідно до Державних будівельних норм (а.с.5-6).

Відповідно до локального кошторису вартість демонтажних робіт на АЗС «Адіс» в м.Жмеринка вул.Київська 55, становить 43176 грн., в тому числі і роботи по перевезення бензоємностей 40 км, демонтажі фланців, відводів, клапанів; погрузка, перевезення та розгрузка металоконструкцій до 40 км (а.с.7-8, та арк.186-187 виконавчого провадження №385/14, т.3). Але у вказаному кошторисі відсутні відомості про його затвердження, штампи, печатки та будь-які підписи, а тому суд у відповідності із ст.ст.58,59 ЦПК України не може вважати належним і взяти до уваги даний кошторис як доказ, оскільки він, з огляду на його вище встановлену невідповідність, не стосується предмета доказування і одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Начальник відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції звертався до Головного управління юстиції у Вінницькій області з проханням внести зміни до кошторису Головного управління на 2014 рік по загальному фонду в сумі 43176 грн. (а.с.24), а також до стягувача ОСОБА_3 з проханням авансувати роботи по виконанню судового рішення (а.с.17,25), однак отримав відмову від Головного управління юстиції у Вінницькій області (а.с.30), а відповіді від стягувача ОСОБА_3 не отримав.

На запит начальника відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції (а.с.26), надійшла відповідь з «ОСОБА_6 Аваль» про наявність коштів на рахунку ПП «Адіс» і накладення арешту на суму 43176 грн. (а.с.27,29).

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жмеринської міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 від 28 листопада 2014 року було накладено арешт на кошти боржника ПП «Адіс» в сумі 43176 грн., в рамках виконання виконавчого листа №2-539/11/0205 від 30 вересня 2011 року в частині вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози життю, здоровю, майну ОСОБА_3 та його сім`ї шляхом демонтажу та перенесення ємностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів відповідно до ДБН (а.с.4,28),

При цьому головний державний виконавець Лапко М.П. керувалась ст.59 Закону України «Про банки та банківську діяльність», який регламентує порядок накладення, зняття арешту з рахунків клієнтів банку, а також стягнення та зупинення операцій по рахунках, та ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає обовязки і права державних виконавців. як вказує державний виконавець у своїх письмових запереченнях (а.с.20-23).

Суд не приймає до уваги посилання головного державного виконавця Лапко М.П, у своїх письмових запереченнях, на ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» як на підставу правомірності своїх дій по накладенню арешту на рахунки ПП «Адіс» (а.с.20-23), оскільки ця стаття стосується порядку звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, а рішення суду не містить вимог, які б зобовязували або надавали право державному виконавцю звертати стягнення на майно, в тому числі і на кошти, боржника. Рішення суду носить зобовязальний характер і зобовязує вчинити певні дії, а саме «вжити невідкладних заходів щодо усунення загрози життю, здоровю, майну ОСОБА_3 та його сімї шляхом демонтажу та перенесення ємностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів відповідно до Державних будівельних норм» (а.с.5-6).

З оглянутого в судовому засіданні виконавчого провадження №385/14, т.3, вбачається, що виконавче провадження не закінчене.

Суд вважає, що при виконанні рішення Апеляційного суду Вінницької області від 09 вересня 2011 року головний державний виконавець в першу чергу повинна була керуватись главою 7 Закону України «Про виконавче провадження», в якій йдеться про виконання рішень, за якими боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, зокрема, ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», яка регламентує загальні умови виконання таких рішень, а тому вимоги скарги представника ПП «Адіс» підлягають задоволенню в повному обсязі. А згідно ч.2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Відповідно до ст.388 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника, а тому з відділу державної виконавчої служби Жмеринської міськрайонного управління юстиції підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 243,60 грн..

Керуючись ст.ст.10,60,208-210,386,387,388 ЦПК України, ст.ст.11,49,57 Закону України "Про виконавче провадження", суд

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити повністю.

Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жмеринської міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 про арешт коштів боржника від 28 листопада 2014 року про накладення арешту на кошти Приватного підприємства «Адіс», що містяться на рахунку №26007126123 в АТ «ОСОБА_6 Аваль».

Зобовязати головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 винести постанову про зняття арешту з рахунку №26007126123 в АТ «ОСОБА_6 Аваль» у межах суми 43176 (сорок три тисячі сто сімдесят шість) грн. та направити її до АТ «ОСОБА_6 Аваль» на виконання.

Стягнути з відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції на користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп..

На ухвалу може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд на протязі пяти днів з дня її проголошення.

Суддя Камінський В.П.