Рішення № 43261470, 17.03.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/4563/14 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.

Провадження № 22-ц/783/2187/15 Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.

Категорія: 23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Павлишина О.Ф.,

суддів - Мікуш Ю.Р., Ніткевича А.В.,

з участю секретаря Гацій І.І.,

з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені по орендній платі, розірвання договору оренди, повернення об"єкту оренди та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, та посилаючись на порушення останнім умов договору оренди нежитлового приміщення, просив ухвалити рішення, яким стягнути заборгованість та пеню по орендній платі, розірвати договір оренди, повернути об"єкт оренди та відшкодувати моральну шкоду.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково. Розірвано договір оренди, зобов"язано відповідача повернути позивачу об"єкт оренди. Стягнуто з відповідача на користь позивача 20400 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів, 3468 грн. пені. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог оскаржив ОСОБА_2 В апеляційній скарзі стверджує, що позивач не довів, що він є власником приміщення, не подав доказів про укладення договору оренди, так як копія такого не є доказом. Вважає, що позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, так як відсутній автограф перед розшифровкою прізвища, імені та по-батькові, не зазначена ціна позову, відсутній поштовий індекс. Посилається, що 21.11.2014 року суддя не з"явився в судове засідання. Зазначає, що він провів роботи, які не можливо від"єднати від об"єкту оренди в частині відсутності контура заземлення, на що витратив свої кошти. Зазначає, що сплачував комунальні послуги та послуги електропостачання. Стверджує, що судом не роз"яснино йому права і обов"язки та наслідки неявки в судове засідання. Вказує, що в договорі він зазначений як фізична особа-підприємець, однак як такий до суду він не викликався, що позивач не подав договір укладений з громадянином ОСОБА_2. Посилається, що фізична особа-підприємець не була залучена до участі в розгляді справи, так як відсутні такі посилання в ухвалах суду та в рішенні. Вважає, що громадянин ОСОБА_2 не може нести відповідальність за фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 Вказує, що суд не забезпечив явку відповідача в судове засідання, в матеріалах справи відсутні докази про проведення судового засідання 18.09.2014 року в 11 год. 45 хв., в матеріалах справи відсутні докази про належне повідомлення про засідання 16.10.2014 року. Стверджує про нерозгляд його клопотань. Вважає, що за його чотирма клопотаннями 6.11.2014 року мало буди чотири ухвали, а не одна. Зазначає, що п"яте судове засідання не відбулось з ініціативи суду. Вважає, що в шостому судовому засіданні взяв участь шляхом письмових клопотань, оскільки п"яте судове засідання не відбулось. Вказує, що був позбавлений можливості взяти участь в судових дебатах. На думку апелянта, суд на підставі неіснуючого законодавства ухвалив рішення при відсутності відповідача та не ухвалив заочне рішення. Зазначає, що відсутні докази про вручення йому ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви. Вважає, що відповідачем у справі є фізична особа громадянин України ОСОБА_2, так як судом зроблено запит по фізичній особі щодо її місця проживання. Стверджує, що суд не мав права 22.12.2014 року ухвалювати рішення або не мав права визнавати збільшену суму позовних вимог. Вказує, що суд не визначив строк, за який слід повернути борг. Просить скасувати рішення та направити справу для продовження розгляду, або закрити провадження, або залишити заяву без розгляду, або ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_3 про заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Матеріалами справи встановлено, що 20.11.2012 року фізична особа ОСОБА_3 та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 уклали договір оренди приміщення по АДРЕСА_1 (а.с.6-8)

Відповідно до ст.50 ЦК України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою. Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем.

Згідно зі ст.51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до ст.52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Враховуючи наведене слід дійти висновку, що фізична особа - підприємець в цивільно - господарських відносинах є різностороннім учасником. Принципи здійснення ним підприємницької діяльності роблять його подібним до юридичних осіб, тоді як в приватних відносинах, незважаючи на будь - які зміни в його статусі, він залишається бути громадянином - фізичною особою. А тому на підставі правила, встановленого у статті 51 Цивільного кодексу України, до фізичних осіб - підприємців слід застосовувати норми спеціального (господарського) законодавства, якщо предметом регулювання безпосередньо є їх підприємницька діяльність, а також брати до уваги норми цивільного законодавства, якщо предмет регулювання виходить за межі підприємницької діяльності, зачіпаючи приватні інтереси суб'єкта, та в повній мірі врегульовується нормами Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст.29 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до ст.30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 пред'явив позов до ОСОБА_2, як до фізичної особи, фактично покликаючись на правовідносини, що виникли на підставі договору оренди, укладеного ним з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (а.с.3-5, 6-8)

Зазначені обставини та положення законодавства залишились поза увагою суду, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав про задоволення позову про стягнення заборгованості та пені по орендній платі, розірвання договору оренди, повернення об"єкту оренди. При цьому суд невірно визначив правовідносини, що існують між сторонами, так як суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець, яка укладала договір оренди, до участі в справі не залучалась.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права, і ЦПК України не передбачає можливості вирішення апеляційним судом питання про заміну відповідача, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних про стягнення заборгованості та пені по орендній платі, розірвання договору оренди, повернення об"єкту оренди, а в решті залишити без змін.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст. 309, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 грудня 2014 року в частині задоволення вимог про стягнення заборгованості та пені по орендній платі, розірвання договору оренди, повернення об"єкту оренди скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог. В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий : Павлишин О.Ф.

Судді : Мікуш Ю.Р.

Ніткевич А.В.