Ухвала суду № 43260992, 02.03.2015, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2487/14-ц

УХВАЛА

02 березня 2015 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Колодяжного С.Ю.,

при секретарі Кіптіла В.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м.Львова від 12 серпня 2014 року у справі за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2, третя особа Львівська міська рада, про демонтаж самочинно влаштованої металевої огорожі,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Залізничного районного суду м.Львова від 12.08.2014 року та призначити справу до розгляду в загальному порядку. Свої вимоги обґрунтовує тим, що про час, день та місце розгляду справи її не було повідомлено, вона змушена була доглядати свою стару матір, яка потребує стороннього догляду, а сама вона перебувала на лікуванні. Зазначила, що вона будівництвом не займалася, а лише встановила огорожу замість металевої сітки, яка з часом стала непридатна для виконання своїх захисних та естетичних функцій, при цьому ствердила, що така огорожа не перешкоджає мешканцям будинку та не створює жодних перешкод у користуванні прибудинковою територією та не завдає ні моральної ні матеріальної шкоди ні ЛКП «Богданівка», ні Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради.

Заявник - відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримала, дала пояснення, аналогічні викладеним в заяві, просить скасувати дане рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 проти задоволення заяви заперечив, зазначивши, що викладені в такій обставини не можуть бути підставою для скасування заочного рішення суду від 12.08.2014 року.

Заслухавши думку представника позивача та відповідача, дослідивши подану заяву, матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Зі змісту ст.228 ЦПК України вбачається, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, законом визначено, що суд може скасувати ухвалене ним заочне рішення лише за наявності одночасно двох підстав, визначених у ст.232 ЦПК України, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. При цьому, для скасування заочного рішення необхідно переконатись, чи є достатні для цього підстави, передбачені законодавством, та провести оцінку поважності причин неповідомлення відповідачем про причини своєї неявки в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, і оцінити надані відповідачем докази на предмет їх істотного значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 12.08.2014 року позов Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради задоволено, зобовязано ОСОБА_2, власника квартири АДРЕСА_1, демонтувати металеву огорожу довжиною 24 м, самочинно встановлену на землях комунальної власності міста (а.с.50-51).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 12.08.2014 року, не зявилась, про причини неявки не повідомила, будучи належно повідомленою про час і місце розгляду справи, про що стверджується актом ЛКП «Богданівка» (а.с.38).

Суд звертає увагу на те, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, на яку й були направлені повідомлення про виклик в суд та копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви із усіма додатками (а.с.20).

Суд звертає увагу на те, що вказана поштова кореспонденція неодноразово поверталась на адресу суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», а не «за зазначеною адресою не проживає», що свідчить про те, що відповідача було належно повідомлено про необхідність одержання поштової кореспонденції згідно п.п. 93, 99, 110, 116 «Правил надання послуг поштового звязку» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, однак відповідач завідомо знаючи відправника даних листів, Залізничний районний суд м.Львова, на переконання суду, уникнув їх одержання, що на думку суду свідчить про його належне повідомлення про час, день та місце розгляду справи та судом були вжиті всі заходи щодо такого повідомлення відповідача.

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач належно повідомлялась про час та місце розгляду справи, їй було достовірно відомо про розгляд справи у суді, про зміст заявлених до неї позовних вимог, оскільки мала можливість отримати копію позовної заяви з додатками до такої, однак вона тривалий час, протягом якого розглядалась справа, в судові засідання не зявлялась.

Між тим, відповідачем не надано жодних доказів, що могли мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст.10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з наведеного, суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 не навела жодних аргументів, які б спростовували рішення суду, і не надали суду будь-яких доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а тому, з огляду на вимоги ч.1 ст.232 ЦПК України, підстав для скасування заочного рішення Залізничного районного суду м.Львова від 12.08.2014 року і призначення справи до розгляду в загальному порядку немає.

Керуючись ст.ст. 208-210, 231, 232 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м.Львова від 12 серпня 2014 року залишити без задоволення.

Розяснити відповідачу, що залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не є перешкодою оскарження заочного рішення в загальному порядку, а саме до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м.Львова, шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: Колодяжний С.Ю.