Вирок № 43258658, 23.03.2015, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/210/15-к

Провадження № 1-кп/222/30/2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

судді: Доценко С.І.,

при секретарі: Болбат Н.І.,

за участю прокурора: Сімонової І.В.,

потерпілого: ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Володарське кримінальне провадження № 12015050640000062 від 13.02.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Володарське, Володарського району, Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_2 07.02.2015 року, близько 12-00 год., умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету заволодіння слюсарними металевими лещатами, які належать ОСОБА_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_2 шляхом зловживання довірою, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_1, який є його сусідом, знаходячись у дворі домоволодіння ОСОБА_1 попросив його дати слюсарні металеві лещата для тимчасового користування по господарству, на що ОСОБА_1 дав добровільну згоду. Після чого, ОСОБА_1 погрузив на свій автомобіль ГАЗ вищезазначені слюсарні лещата 7827-0262-ДСТУ 4045-75 та перевіз до домоволодіння ОСОБА_2, який мешкає за адресою АДРЕСА_1. Надалі, 09.02.2015 року ОСОБА_2, переслідуючи свій корисливий умисел продав слюсарні лещата, вартість яких згідно товарознавчої експертизи № 351 від 17.02.2015 року становить 850 гривень, своєму знайомому ОСОБА_3, причинивши потерпілому ОСОБА_1 матеріалу шкоду на загальну суму 850 гривень. 24.02.2015 року, на стадії досудового розслідування, між підозрюваним ОСОБА_2 і потерпілим ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 12015050640000062 від 13.02.2015 року було укладено угоду про примирення, згідно якої сторони домовилися про те, що підозрюваний ОСОБА_2 визнає себе винним у вчинення злочину та зобов'язується більшене вчиняти по відношенню до потерпілого ОСОБА_1 аналогічних злочинів, а потерпілий ОСОБА_1 не має до підозрюваного ОСОБА_2 претензій матеріального характеру. Також сторони домовились про призначення підозрюваному ОСОБА_2 покарання за санкцією ст. 190 ч. 1 КК України у виді 80 годин громадських робіт.

У разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України прокурор чи потерпілий мають право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2, які виразились в заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за ч. 1 ст. 1905 КК України.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, є злочином невеликої тяжкості.

Узгоджена сторонами вид і міра покарання відповідають санкції ст. 190 ч.1 КК України і обрана відповідно до тяжкості вчиненого злочину з урахуванням особи обвинуваченого та обставин, що пом'якшують покарання.

На підставі викладеного суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 473, 474 ч.5 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Потерпілий ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні просили затвердити зазначену угоду та пояснили, що їм зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 ч. 1 п. 1,2 КПК України.

Заслухавши думку сторін судового провадження, прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди про примирення, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Перед затвердженням угоди про примирення, суд згідно з вимогами ч. 5-6 ст. 474 КПК України з'ясував, що обвинувачений ОСОБА_2 визнає себе винним, розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення та вид покарання.

ОСОБА_2 характеризується задовільно, не судимий в силу ст. 89 КК України, не працює, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога у групі ризику по наркоманії.

Суд переконався, що укладення угоди про примирення сторонами є добровільним. Судом також роз'яснено, що наслідком затвердження угоди про примирення для обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку та відмова від здійснення права на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, в тому числі права мовчати, мати захисника, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, а для потерпілого - обмеження права оскарження вироку та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченому ОСОБА_2 узгодженої сторонами міри покарання у вигляді громадських робіт.

По справі проведена судова товарознавча експертиза № 351 від 17.02.2015 року, у зв'язку з чим з ОСОБА_2 на користь держави, у рахунок судових витрат за проведення експертизи, слід стягнути 245,70 гривень.

Речові докази: слюсарні металеві лещата, передані на зберігання ОСОБА_1, передати за належністю.

Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374, 468, 469, 471, 473-475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Затвердити угоду про примирення, укладену 24 лютого 2015 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винними у вчинені злочину, передбаченого ст.190 ч.1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 80 (сімдесяти) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (р/р 31116115700009, одержувач: УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/24060300, код банку: 813015, код ЄДРПОУ-38025367, назва банку: ГУДКСУ у запорізькій області) 245 (двісті сорок п'ять) гривень 70 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи.

Речові докази: слюсарні металеві лещата, передані на зберігання ОСОБА_1, передати за належністю -ОСОБА_1.

Роз'яснити ОСОБА_2, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області, через Володарський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені у ч. 1 ст. 473 КПК України.

Суддя С.І. Доценко