Ухвала суду № 43258391, 19.03.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/1020/15 Головуючий 1 інстанції Лігус С.В.

Справа № 644/2255/14-ц Доповідач: Коваленко І.П. Категорія: житлові

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коваленко І.П

суддів - Довгаль А.П., Коровіна С.Г.,

при секретарі - Москаленко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у праві користування квартирою, вселення та стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2014 ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у праві користування квартирою, вселення та стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування вимог посилався на те, що він проживав в спірній квартирі АДРЕСА_1 з дитинства разом з батьками, які померли, та він разом з братом - відповідачем ОСОБА_1 прийняли спадщину у вигляді спірної квартири, але право власності на неї не зареєстрували та проживали разом в спірній квартирі.

Приблизно з липня 2012 року відповідач став перешкоджати йому у користуванні квартирою, встановив запірні пристрої на двері до санітарного вузлу, а після того, як він загубив ключ від вхідної двері квартири, не дав зробити дублікат, а приблизно з 19.07.2013 року він зовсім був позбавлений можливості мешкати у квартирі, так як відповідач не пускав до квартири. З того часу був вимушений мешкати у сторонніх осіб, витрачаючи власні кошти за найм житла. Так, ним був складений договір найму житла з гр. ОСОБА_3 від 22.07.2013 року. Відповідно до договору оренди від 22 липня 2013 року він сплатив 2250 грн., які і просив стягнути з відповідача.

Крім того, просив усунути перешкоди у користуванні спірною квартирою та вселити його в зазначену квартиру і стягнути з відповідача 2000 грн. моральної шкоди, яка настала внаслідок порушення права на користування житлом, оскільки, маючи право на користування квартирою, вимушений мешкати у сторонніх осіб, значний час орендувати житло, не має визначеності у постійному житлі, відчуває незручності, живе у постійному стресі, у зв'язку із чим він морально страждає весь цей час.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та зазначив, що позивач неодноразово намагався вселитися в спірну квартиру, але відповідач йому перешкоджав. З цих питань позивач звертався до органів міліції..

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали та надали пояснення, що позивач проживав в спірній квартирі разом з батьками. Власниками квартири внаслідок її приватизації стали батьки сторін та сторони по справі. З 2011 року після смерті батьків сторін в спірній квартирі став проживати відповідач з сім'єю. Відповідач не перешкоджав позивачу в користуванні та проживанні в спірній квартирі. Сварки між сторонами виникали із-за того, що позивач ніде не працює, веде анти суспільний спосіб життя, вживає наркотичні речовини, позивач неодноразово втрачав ключі від вхідних дверей, після чого відповідач надав йому ключі від вхідної двері. З приводу зазначених сварок між сторонами неодноразово викликалися робітники міліції. Оскільки позивач ніде не працює та проживає у родичів, то він не міг укласти договір оренди та знімати житло. Ці обставини відповідач підтвердив при допиті його в якості свідка.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2014 року позов ОСОБА_2 - задоволено частково.

Усунуто перешкоди у праві користуванні квартирою та вселено ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1.

В позові про стягнення матеріальної шкоди в сумі 2250 грн. та моральної шкоди в сумі 2000 грн. відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 243,60 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на незаконність,необґрунтованість рішення, неповне та неправильне встановлення обставини, що мають значення для справи, та таке, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч.І ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

Згідно ч. 4 ст. 64 ЖК України, якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

Із матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності батьку сторін - ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 30.01.1997 року.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Мати сторін ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно довідок від 18.02.2014 року та 17.12.2013 року на час смерті батьків сторони проживали та були зареєстровані в спірній квартирі.

На даний час свідоцтво про право власності на квартиру після смерті батьків сторонами не отримано.

Судом встановлено, що між сторонами виникали сварки стосовно користування спірною квартирою, що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які зазначали, що позивач ніде не працює, заробітків та грошей в нього не має, проходив лікування від наркоманії, проживає у своїх родичів за їх рахунок.

Свідок ОСОБА_9, яка є дружиною відповідача ОСОБА_1, надала пояснення, що між сторонами виникали сварки із-за того, що позивач ніде не працює, веде анти суспільний спосіб життя, вживає наркотичні речовини, позивач неодноразово втрачав ключі від вхідних дверей, вони з відповідачем були вимушені змінити замки на вхідній двері.

Відповідно до довідки начальника СВ Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС У в Харківської області позивач ОСОБА_2 звертався неодноразово в міліцію з приводу сварок та бійок між сторонами. Відповідно до копії заяви позивача на адресу начальника Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС У в Харківської області ці звернення були з приводу неможливості проживання його в спірній квартирі.(а.с.47,48).

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що права позивача порушені і підлягають захисту шляхом його вселення в цю квартиру.

Посилання відповідача на те, що він не чинив перешкод позивачу у проживанні в спірній квартирі обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції і не приймаються колегією суддів, оскільки будь-яких доказів цього відповідач не надав.

Рішення суду в частині відмови в позові не оскаржувалось і апеляційною інстанцією не переглядалось.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2014 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -