Вирок № 43255545, 25.03.2015, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1068/15-к

Номер провадження 1-кп/623/106/2015

ВИРОК

іменем України

25 березня 2015 року року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Піддубного І.А.

при секретарі Довгополій І.В.

з участю прокурора Федорченко І.С

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі кримінальне провадження № 12014220320001766 від 13 грудня 2014 р. про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Івано- Франківська, українця, громадянина України, раніше не судимого, який мешкає в АДРЕСА_1,

у вчинені злочину, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 13 грудня 2014 року приблизно о 10 годині, зупинившись на одному з блокпостів, розташованому в м.Слов'янськ Донецької області, від невстановленої досудовим розслідуванням особи на ім'я ОСОБА_3, в якості подарунка отримав у власне користування три бойових проміжних патрона 7,62х39АК, калібру 7,62 мм, корпус наступальної ручної гранати РГД-5, один уніфікований запал (підривач) ручної гранати модернізований, дистанційної дії, типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) та вибухову речовину бризантної дії, тим самим, незаконно, не маючи спеціального на те дозволу, придбав бойові припаси та вибухову речовину, які став незаконно зберігати при собі без передбаченого законом дозволу, та перебуваючи в якості пасажира в автомобілі «MERCEDES-BENZ 814D», реєстраційний номер НОМЕР_1, пересувався по території Донецької та Харківської областей, направляючись до м. Івано-Франківськ за місцем свого мешкання.

13 грудня 2014 року о 20 годин 05 хвилин на посту дорожньо-патрульної служби, розташованому на 630 км. автошляху Київ-Харків-Довжанський, поблизу м. Ізюм Харківської області, в ході проведення огляду особистих речей ОСОБА_1, співробітники міліції виявили та вилучили три бойових проміжних патрона 7,62х39АК, калібру 7,62 мм, один корпус наступальної ручної гранати РГД-5, один уніфікований запал (підривач) ручної гранати модернізований, дистанційної дії, типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) та вибухову речовину бризантної дії, які останній придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу відповідно до Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою КМУ №576 від 12.10.1992.

Відповідно до висновку експерта науково-дослідного експертно- криміналістичного центру № 602 від 25.12.2014 р. три бойових проміжних патрона 7,62х39АК, калібру 7,62 мм є боєприпасами та придатні для проведення пострілів, призначені для стрільби з бойової нарізної зброї відповідного калібру і типорозміру патронника ( автомати та кулемети системи Калашникова ).

Згідно висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №596\2014 від 29.01.2015 корпус наступальної ручної гранати РГД-5, виготовлений промисловим (заводським) способом, споряджений вибуховою речовиною групи бризантних - тротилом, вагою 100-115 грамів, який в окремому стані до категорії бойових припасів не відноситься; уніфікований запал (підривач) ручної гранати модернізований, дистанційної дії, типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), виготовлений промисловим (заводським) способом, спорядженні комбінованим зарядом ініціюючої вибухової речовини (тетронітрорезорцинат свинцю та азид свинцю) та бризантною вибуховою речовини ТЕН, масою 1,1 - 1,2 грами, який в окремому стані до категорії бойових припасів не відноситься; вибухова речовина бризантної дії являється пластичною вибуховою речовиною на основі гексогену типу ПВР, виготовленою промисловим способом вагою 205 грам, придатна до вибуху від детонуючого імпульсу стандартного засобу ініціювання (електродетонатора).

Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.263 КК України, тобто незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Під час досудового розслідування між прокурором Федорченко І.С. та підозрюваним ОСОБА_1 26 лютого 2015 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_1 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ст. 263 ч.1 КК України - 3 р. позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.

Покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п.п. 2-4 ст. 76 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного. Відповідно п.2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Крім того, суд переконався, що підозрюваний цілком розуміє права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Угоду від 26 лютого 2015 року по кримінальному провадженню № 12014220320001766 про визнання винуватості, укладену між прокурором Федорченко І.С. та підозрюваним ОСОБА_1, затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винуватим за ст. 263 ч.1 КК України та призначити узгоджене покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням на 1 рік.

Покласти на ОСОБА_1 обов'язки передбачені п.п. 2-4 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1, обраний на досудовому слідстві - домашній арешт, залишити до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі - 3 стріляних гільзи патронів 7,62х39АК та 3 стріляних гільзи патронів 7,62х54R (Мосін) та фрагменти (осколки) гранат Ф-1, РГД-5 та запалів (підривачів) УЗРГМ (УЗРГМ-2), зданих до камери зберігання речових доказів Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській област підлягають знищенню.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області витрати за проведення судово-балістичної експертизи експертизи № 602 від 25.12.2014 року 737 грн. 10 коп. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова),; судової вибухотехнічної експертизи № 596/2014 від 29.01.2015 року 2951 грн. 52 коп. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова), а всього 3688 грн.62 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ізюмського міськрайсуду: І.А.Піддубний.