Вирок № 43255483, 24.03.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

24.03.2015

Справа №639/1958/15-к

Провадження №1-кп/639/206/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Кіся Д.П., за участю секретаря - Мельнікової А.В., сторін кримінального провадження: прокурора - Лазарєва А.А., обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/1958/15-к (в ЄРДР №12014220500002274 від 29.11.2014 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, офіційно неодруженого, з середньою освітою, офіційно непрацюючого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше судимого: 1) 18.04.2003 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, з іспитовим строком в 1 рік; 2) 23.06.2004 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі; 3) 19.03.2008 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі; 4) 23.09.2011 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, будучи раніше судимим, зокрема вироком Московського районного суду м. Харкова від 23.09.2011 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, скоїв злочин за таких обставин.

Так, 27.11.2014 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись у приміщені ЗОШ № 130, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Світланівська, буд. 23, де в приміщенні роздягальні помітив в зовнішній кишені куртки мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GalaxyGrantSM-G7102», який належав раніше йому невідомій ОСОБА_2, яка залишила вищевказаний мобільний телефон у приміщені роздягальні без нагляду.

У той час у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який, він упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав вищезазначений мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GalaxyGrantSM-G7102», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3991 від 10.12.2014 року матеріальну шкоду на загальну суму 2669 гривні 00 копійок, який належить ОСОБА_2

Після цього ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_1, передбачена ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, та пояснив як скоїв його при вищезазначених обставинах. Висновки судово-товарознавчої експертизи № 3991 від 10.12.2014 року обвинувачений не оспорював.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження всіх доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченим, суд дійшов висновку, що його вина в обсязі пред'явленого обвинувачення, є доведеною. Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані правильно - за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; офіційно не працює; має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, та ОСОБА_4; має постійне місце проживання та реєстрації; раніше судимий.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєних злочинів, їх наслідки, а саме, що майно потерпілій було повернуто, обставину, що пом'якшує покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.

При цьому, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1, попередження скоєння ним нових злочинів, та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого в цілому, можливе без його ізоляції від суспільства, та, призначаючи йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, вважає за можливе звільнити від відбування цього покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GalaxyGrantSM-G7102» -повернути законному власнику ОСОБА_2

Процесуальні витрати в сумі 391 (триста дев'яносто одна) грн. 20 коп. на залучення експертів стягнути з ОСОБА_1 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області №31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Д.П. Кісь