Ухвала суду № 43252106, 16.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 р.Справа № 820/19803/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представник позивача Мержицький А.О.

представник відповідача Шалімова Л.Ш.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015р. по справі № 820/19803/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго-Рев"

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваго-Рев» (далі за текстом - ТОВ «Ваго-Рев», позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі за текстом - Західна ОДПІ, відповідач), в якому просив суд скасувати винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 25.11.2014 року № 0003582203, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8018122,5 грн. (за основним платежем - 6414498,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1603624,5 грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.11.2014 року № 0003582203.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 44.1. ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Західна ОДПІ зазначає, що ТОВ «Ваго-Рев» неправомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по господарським відносинам з ТОВ «Фінансінвестгруп», ТОВ«Східенергоальянс», ТОВ «Євроінтерторг» у зв'язку з відсутністю реальності здійснення господарських операцій з вказаними постачальниками.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваго-Рев» зареєстрований 17.08.2009 року у виконавчому комітеті Харківської міської Ради, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 36623607, та знаходиться на обліку як платник податків (зборів) у Західній ОДПІ.

Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ваго-Рев» з питань взаємовідносин з ТОВ «Фінансінвестгруп», ТОВ «Східенергоальянс», ТОВ «Євроінтерторг» за липень 2014року.

За результатами перевірки складено акт № 4076/20-33-22-03-07 від 11.11.2014 року, яким зафіксовано порушення п. 44.1. ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвели до заниження підприємством податку на додану вартість на загальну суму 6414498,0 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки Західною ОДПІ 25.11.2014 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003582203, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8018122,5 грн. (за основним платежем - 6414498,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1603624,5 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості висновків податкового органу про відсутність реальності здійснення позивачем господарських операцій ТОВ «Фінансінвестгруп», ТОВ«Східенергоальянс» та ТОВ «Євроінтерторг», з огляду на наявність всіх первинних документів, які свідчать про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Фінанінвестгруп» (Постачальник) та ТОВ «Ваго-Рев» (Покупець) 28.04.2014року був укладений договір поставки № 28/04, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю матеріали та запасні частини згідно видаткових накладних, а Покупець прийти та оплатити товар.

Між ТОВ «Східенергоальянс» (Постачальник) та ТОВ «Ваго-Рев» (Покупець) 15.05.2014 року укладений договір поставки № 15/05, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю матеріали та запасні частини згідно видаткових накладних, а Покупець прийти та оплатити товар.

Також 30.07.2014року між ТОВ «Євроінтерторг» (Постачальник) та ТОВ «Ваго-Рев» (Покупець) був укладений договір поставки № 30/07, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю матеріали та запасні частини згідно видаткових накладних, а Покупець прийти та оплатити товар.

На підтвердження реальності господарських операцій сторонами договорів складено наступні первинні документи, що містяться в матеріалах справи, а саме: договори, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Придбані товарно-матеріальні цінності отримувались робітниками позивача на підставі довіреностей, були оприбутковані та перебувають на складі позивача, що підтверджується складським інвентаризаційним описом та оборотно-сальдовими відомостями по рахунках.

Придбаний товар транспортувався до складу позивача силами та засобами постачальників та використовувався для виконання ремонтних робіт на користь КП «Харківський метрополітен» згідно договору від 01.03.2010 року № 24803/Т, укладеного за результатами проведення тендеру строком на сім років до 2017 року, що підтверджується договором та первинними документами, наявними в матеріалах справи.

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити передбачені положеннями ст.ст. 201, 138 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704).

Також колегією суддів встановлено, що на час видачі податкових накладних контрагенти позивача ТОВ «Фінансінвестгруп», ТОВ«Східенергоальянс» та ТОВ «Євроінтерторг» були зареєстровані в установленому законом порядку, знаходились на обліку в податковому органі, мали статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання договорів, докази що спростовують ці обставини відповідачем не надано.

Також відповідачем не надано до суду доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товару у ТОВ «Фінансінвестгруп», ТОВ «Східенергоальянс» та ТОВ «Євроінтерторг».

Отже, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам укладених договору поставки та видам господарської діяльності, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, тобто підстави вважати зазначені податкові документи недійсними відсутні.

Таким чином, формування податкового кредиту обумовлено придбанням товару з метою його використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності та необґрунтованості нарахування грошових зобов'язань позивачу, оскільки здійснення господарських операцій з ТОВ «Фінансінвестгруп», ТОВ «Східенергоальянс» та ТОВ «Євроінтерторг» документально підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача, враховуючи наявність актів контрагентів позивача, з огляду на наступне.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентів позивача або інші недоліки господарської діяльності контрагентів позивача при фактичному здійсненні господарських операцій не впливає на податковий кредит позивача.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що ненадання доказів транспортування товарів вказує на відсутність реальності їх придбання, оскільки, як зазначалось вище, перевезення товарів від продавця до складу позивача здійснювалось силами та засобами постачальника.

При цьому, контролюючий орган не позбавлений права на отримання податкової інформації у відповідності до п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, ст. 73 Податкового кодексу України, якщо вважає недостатність наданих позивачем первинних та інших документів під час проведення перевірки.

Окремо слід зазначити, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товару та використання його у власній господарській діяльності, окремі недоліки такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність права на податковий кредит та підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання ТМЦ.

Згідно зі ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факту порушення ТОВ «Ваго-Рев» вимог податкового законодавства та правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 25.11.2014 року № 0003582203.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015р. по справі № 820/19803/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 23.03.2015 р.