Ухвала суду № 43252096, 18.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2015 р.Справа № 638/16188/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

позивача - ОСОБА_1

позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.02.2015р. по справі № 638/16188/13-а

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Харківської міської ради

про оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень, стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, звернулися до суду з позовом до Харківської міської ради про оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень, стягнення матеріальної шкоди.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 03 лютого 2015 року задоволено клопотання представника Харківської міської ради про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження у справі до вирішення по суті цивільної справи за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, управління Держкомзему про визнання недійсними державних актів на землю, договору купівлі-продажу земельної ділянки, приведення у придатний для використання стан, повернення земельної ділянки територіальній громаді, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання рішень такими, що не відповідають чинному законодавству, яка знаходиться в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою направити справу в суд першої інстанції для продовження розгляду; визнати нечинним, незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Харкіської міської ради від 20.03.2013 р. № 152 «Про відновлення, належне утримання і приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан», в частині п.п. 22 і 23 додатку до вказаного рішення виконкому таким, що порушує Закон «Про виконавче провадження», оскільки тільки Державна виконавча служба уповноважена примусово виконувати рішення суду, а жодних дій ДВС стосовно виконання рішення суду не було; визнати вказане рішення таким, що порушує і Правила благоустрою м. Харкова, затверджені ХМР 16.11.11, № 504/11, оскільки параграф 5.10 зазначених правил розповсюджується на самобуди і безхазяйне майно, але не розповсюджується на приватну власність, яка має необхідні документи та дозволи. Рішення про демонтаж гаража та огорожі обох ділянок було приняте виконкомом ХМР вдень 20.03.13, ще до реєстрації цих ділянок за ХМР (а право власності настає з моменту реєстрації, отже, вдень 20.03.13 ХМР не мала на них жодного права). Скасувати рішення виконкому ХМР № 152 від 20.03.13 рішення в частині включення огорож садових ділянок АДРЕСА_1 та гаража до числа об'єктів, які підлягають демонтажу; визнати незаконним це рішення стосовно зазначених об'єктів. Прийняти ухвалу про усунення порушень законодавства щодо наших земельних садових ділянок АДРЕСА_1, для поновлення наших порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили це; визнати дії посадових осіб та комунальних служб ХМР, які 22.03.13 знищили гараж на садовій АДРЕСА_1 та огорожу двох ділянок, - цієї та садової ділянки АДРЕСА_2, на якій знищено частину саду і самої ділянки, такими що порушують Закон «Про виконавче провадження», оскільки тільки Державна виконавча служба уповноважена примусово виконувати рішення суду, а жодних дій ДВС стосовно виконання рішення суду не було. Садова ділянка АДРЕСА_1, на якій знаходився гараж, знищений 22.03.2013, була зареєстрована за ХМР тільки 28.03.13, отже, ні у день прийняття рішення виконкому (20.03.13), ні у день фізичного знищення гаража ХМР не мала на цю ділянку і на гараж на ній права власності, оскільки право на цю ділянку не було на тоді зареєстроване за ХМР; ухвалою суду заборонити проведення будь-яких земляних, будівельних, дорожніх та інших робіт на садових ділянках АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 чиновниками ХМР, її підрядними організаціями та іншими особами в інтересах ХМР. Заборонити Харківській міській раді приймати рішення про відчуження, здачу в оренду, у заставу, надання у користування, у власність зазначених садових ділянок вул. АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, оскільки Ухвалою ВССУ від 10.12.14 судові рішення, якими державні акти ОСОБА_1 на ці земельні ділянки визнавались недійсними, скасовані; на підставі ст. 56 Конституції України, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 21, ч. 2, ст. 105, ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства, ст.152 Земельного кодексу України зобов'язати Харківську міську раду відшкодувати позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдану їм матеріальну шкоду у розмірі 11470 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят) гривень, що є тільки частиною матеріальної шкоди, завданої їм, а саме витрат на придбання шлакоблоків для будівництва гаража, і залишити за ними право на відшкодування повної суми матеріальних втрат - у рамках інших судових справ.

Позивачі в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи скарги підтримали у повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, письмових заперечень колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що представником відповідача було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи, яка знаходиться в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова.

Задовольняючи клопотання представника Харківської міської ради, суд першої інстанції виходив з того, що зупинення провадження у справі є доцільним, тому що усуне можливість постановлення рішень, що суперечили б один одному та забезпечить правильне вирішення спору.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання про зупинення провадження суд зазначив, що обставиною, яка перешкоджає подальшому судочинству, став факт наявності в провадженні суду справи, сторонами якої є ті ж учасники та предметом розгляду є аналогічні правовідносини.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту поданих відповідачем обґрунтувань для зупинення провадження по справі вбачається, що дана позовна заява не обґрунтована обставинами, які підлягають встановленню в тій справі.

З огляду на з'ясовані обставини, підстави для зупинення провадження у справі, відповідно до ст.156 КАС України, відсутні, оскільки наслідки розгляду іншої справи не мають безпосереднього відношення до розгляду даної справи.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження та зупинення провадження по справі не відповідає чинному законодавству.

Виходячи з наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що підстави для зупинення провадження на підставі ст. 156 КАС України були відсутні.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду закріпленні у ст. 199 КАС України.

Так, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін; змінити ухвалу суду; скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду; скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі; скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду не наділений повноваженням розглядати позовну заяву по суті заявлених вимог.

Відповідно до ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому розгляду справи, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.204 ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.02.2015р. по справі № 638/16188/13-а скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Харківської міської ради про оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень, стягнення матеріальної шкоди направити до Дзержинського районного суду м. Харкова для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 23.03.2015 р.