Ухвала суду № 43251979, 24.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/96/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Римар Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТАКТ» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНТАКТ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0004082201 від 24 грудня 2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТАКТ» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004082201 від 24 грудня 2014 року.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТАКТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахункам та правовідносинам з ТОВ «Ельф» за період березень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення вимог п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНТАКТ» занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет, за період березень 2014 року, всього в сумі 22 227,00 грн., про що складено акт перевірки від 01 грудня 2014 року №119/22-213/30390413/6730.

На підставі акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 24 грудня 2014 року № 0004082201 про збільшення ТОВ «КОНТАКТ» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 33 341,00 грн. за основним платежем - 22 227,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 114,00 грн.

На думку відповідача вказані порушення сталися в результаті того, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентами є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15 січня 2014 року між позивачем та ТОВ «Ельф» було укладено договір поставки № 5Т, відповідно до якого, ТОВ «Ельф» зобов'язаний передати у власність ліфтові комплектуючі, а ТОВ «КОНТАКТ» належним чином прийняти та оплатити комплектуючі, матеріали та інші товари в строк та за умовами цього договору.

Відповідно до вказаного договору поставки, перевезення товару здійснювалося за рахунок покупця, позивача по справі, у зв'язку з чим між позивачем та ТОВ «ВВ Трейд Лтд», 24.02.2014 року, укладений договір про надання послуг з перевезення № 10.

На підтвердження виконання вказаного договору поставки, позивачем до матеріалів справи надано первинні документи, а саме: видаткові накладені № 4 від 10 березня 2014 року; № 6 від 14 березня 2014 року; № 98 від 31 березня 2014 року; податкові накладні: від 10 березня 2014 року, від 14 березня 2014 року, від 31 березня 2014 року, товарно-транспортні накладні № ВВ 1003.1 від 10 березня 2014 року, № ВВ 1403.1 від 14 березня 2014 року; № ВВ3103.1 від 31 березня 2014 року (видані ТОВ «ВВ Трейд Лтд»).

Відповідно до пп. "а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійсненню платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій за договором, укладеним між позивачем та ТОВ «Ельф», на які позивач як платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем належним чином спростовані не були.

Натомість, на підтвердження отримання товару за договором поставки від ТОВ «Ельф», позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладені, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, які на думку колегії суддів спростовують висновок апелянта про встановлений перевіркою факт відсутності господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом.

Крім того, підтвердженням реальності взаємовідносин позивача із ТОВ «Ельф» у перевіряємий період, окрім вищезазначеного, також є договірні відносини щодо надання послуг з перевезення придбаного за договором поставки товару (договір № 10 між позивачем та ТОВ «ВВ Трейд Лтд»); договірні відносини щодо оренди нежитлового приміщення від 30 квітня 2009 року №142 та суборенди нежитлового приміщення від 01 січня 2014 року №1.

Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки отримані ТОВ «КОНТАКТ» первинні документи, дають підстави для висновку про сплату позивачем сум податку в ціні придбання товару своєму безпосередньому постачальнику, який видав йому податкові накладні, маючи статус платника податку на додану вартість, а тому оцінка судом першої інстанції обставин та матеріалів справи відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, які регулюють порядок визначення та відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів також не приймає доводи апеляційної скарги з посиланням на неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ельф» та вважає обґрунтованими посилання суду першої інстанції на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року, якими визнано протиправними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Ельф» за результатами якої складено акт № 321/10-13-22-03/19423329 від 07 липня 2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ельф» при фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами - покупцями за період березень 2014 року.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо недоліків у заповненні товарно - транспортних накладних, оскільки вказані апелянтом недоліки у заповненій названих документів не свідчать про їх недійсність та не спростовують факт здійснення господарської операції та сплати позивачем податку.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів також до уваги не приймає, оскільки вони є ідентичними доводам заперечення на адміністративний позов та висновкам акту перевірки, яким судом першої інстанції, з урахуванням матеріалів та обставин справи, було надано належну правову оцінку.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 березня 2015 року.

Головуючий: І.Г.Ступакова

Судді: А.І.Бітов

М.М.Милосердний