Вирок № 43251454, 24.03.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 1кп/760/460/15

760/4494/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Криворот О.О.,

при секретарі - Мисніковій О.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Кучера Ю.М.,

представника потерпілої - ОСОБА_1,

та обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України -

встановив:

згідно з пред'явленим обвинуваченням ОСОБА_2 19.02.2015 приблизно о 18 год. 00 хв., перебуваючи у торгівельному залі магазину «Делта Спорт» по вул. Борщагівській, 173/187 в м. Києві, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, вирішив таємно викрасти чуже майно, що належить ТОВ «ДЦ Делта Спорт».

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, маючи при собі заздалегідь пристосований виготовлений ним із фольги пакет, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав поло чоловіче торгової марки «Nike», артикул №652446-032, розмір «М» вартістю 849 грн., що належить ТОВ «ДЦ Делта Спорт», яке в подальшому помістив у заздалегідь виготовлений ним із фольги пакет, пристосований для блокування сигналу антикрадіжної кліпси при виході через магнітні ворота магазину, після чого направився до виходу з магазину та пройшовши каси магазину, підійшов до магнітних воріт, де був затриманий працівником магазину з викраденим майном, тим самим не вчинивши всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, що не залежали від його волі.

Таким чином, згідно з пред'явленим обвинуваченням ОСОБА_2 своїми діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Потерпілою особою від даного кримінального правопорушення є: ТОВ «ДЦ Делта Спорт» (код ЄДРПОУ 32554627), юридична адреса: м. Київ, бул. Л.Українки, 24, фактична адреса: м. Київ, вул. Борщагівська, 173/187, в особі представника ОСОБА_1.

27.02.2015 між потерпілою особою в особі представника ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 укладена угода про примирення.

Згідно з вказаною угодою ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України в обсязі підозри. Крім того, ОСОБА_2 в повному обсязі відшкодував матеріальну шкоду в розмірі 849 грн. та в подальшому зобов'язався кримінальних правопорушень не вчиняти.

Також вказаною угодою сторони погодили покарання за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходив з наступного.

Згідно з ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадження у формі приватного обвинувачення.

Так, злочин у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком визнає права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що перелічені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінальному кодексу України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між потерпілою особою і обвинуваченим ОСОБА_2 та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст.ст. 373,374,475 КПК України, суд

з а с у д и в:

затвердити угоду від 27.02.2015 між потерпілою особою в особі представника ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва протягом 30 днів з дня його проголошення з обмеженням :

- підозрюваним виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 394 КК України;

- потерпілим виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу.

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України.

Судя О.О.Криворот