Постанова № 43250769, 19.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16812/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Служби зовнішньої розвідки України, третя особа - Військова частина К-1410 про визнання протиправними дії та зобо'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_2 перебував на військовій службі та проходив її в органах державної безпеки України в період з 30 листопада 1999 року по 08 травня 2014 року. З останньої дати він звільнений з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів наказом командира в/ч К1410 №354-ос від 08.05.2014 року.

23 липня 2014 року позивач з заявою звернувся до Служби зовнішньої розвідки, де виразив прохання провести сплату усього належного грошового.

Листом Служби зовнішньої розвідки України, вих. №5/2/4710/11 від 28 серпня 2014 року прим.№1 у задоволенні зазначеної вимоги відмовлено з посиланням на Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо виплати одноразової грошової допомоги» (№ 1241-VІІ, від 6 травня 2014 року), які стосуються внесення змін до статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Не погоджуючись із вказаними рішеннями Служби зовнішньої розвідки України, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду, в якому просив визнати протиправними дії щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та зобов'язати відповідача здійснити виплату цієї допомоги відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", п. 5.4.1 Наказу Голови Служби зовнішньої розвідки України від 28.02.2008 № 45.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо виплати одноразової грошової допомоги", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які були доповнені нормою, відповідно до положень якої, одноразова грошова допомога при звільненні не виплачується військовослужбовцям, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 15 згадуваного закону (в редакції чинній на час звільнення позивача) визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Згідно із ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (в редакції чинній станом на час звільнення позивача) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до п. 5.4.1 Наказу Голови Служби зовнішньої розвідки України від 28.02.2008 №45 зареєстрованого Міністерством юстиції України 25.03.2008 за №246/14937 військовослужбовцям при звільненні з військової служби за віком, за станом здоров'я, після закінчення строку контракту, у зв'язку із скороченням, за станом здоров'я, після проведення організаційних заходів, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до законодавства.

Згідно із п. 6.6.1 Наказу Голови Служби зовнішньої розвідки України від 28.02.2008 № 45 при звільненні військовослужбовців з військової служби грошове забезпечення виплачується їм до дня виключення наказом зі списків особового складу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебував на військовій службі з 30.11.1999 року по 08.05.2014 року, та на день звільнення мав вислугу 14 років 04 місяці 12 днів; був звільнений з військової служби за п/п. «в» п.66 (у зв'язку зі скороченням штатів) в запас та відповідно до наказу командира в/ч К1410 №354-ос від 08.05.2014 року виключений зі списків особового складу з цієї дати.

З аналізу викладеного вбачається, що при звільненні позивача з військової служби той набув право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до вказаних вище норм законодавства.

При цьому, відповідач, відповідно до п. 6.6.1 Наказу Голови Служби зовнішньої розвідки України від 28.02.2008 № 45, зобов'язаний виплатити одноразову грошову допомогу разом із належним грошовим забезпеченням до дня виключення наказом зі списків особового складу.

Суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що позивач згідно із Наказом Голови СЗР України № 293-ос з 03 квітня 2014 року був виведений у розпорядження Директора 5 Департаменту СЗР України з місцем дислокації м. Київ, а відтак продовжив проходження служби в Службі зовнішньої розвідки України за межами АРК Крим з 03 квітня 2014 року по дату звільнення.

Відповідно до норм Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо виплати одноразової грошової допомоги" одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, не виплачується військовослужбовцям, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України.

Проте, відповідно до частини ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо виплати одноразової грошової допомоги" цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (набрав чинності 29 травня 2014 року.)

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції акти законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності, і не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

За загальним положенням, встановленим цією статтею, закони та інші нормативно-правові акти (укази Президента, постанови Кабінету Міністрів, накази міністерств та держкомітетів тощо), не мають зворотної сили в часі, тобто не поширюються на поведінку, що мала місце /в той період, коли відповідний акт ще не був прийнятий або ще не набрав чинності.

Враховуючи, те що позивач був звільнений з військової служби 08 травня 2014 року та в той же день набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", п. 5.4.1 Наказу Голови Служби зовнішньої розвідки України від 28.02.2008 № 45, то відмова відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо виплати одноразової грошової допомоги", який набув чинності 29 травня 2014 року є протиправною.

Виходячи з цього, колегія суддів приходить до висновку, що відмова в виплаті одноразової грошової допомоги при звільнені в запас відповідачем являється безпідставною.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Служби зовнішньої розвідки України, третя особа - Військова частина К-1410 про визнання протиправними дії та зобо'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Служби зовнішньої розвідки України в частині відмови ОСОБА_2 у здійсненні виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Зобов'язати Службу зовнішньої розвідки України виплати ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", п. 5.4.1 Наказу Голови Служби зовнішньої розвідки України від 28.02.2008 №45 шляхом перерахування коштів на його картковий рахунок.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.