Ухвала суду № 43250477, 05.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

іменем України

"05" березня 2015 р. справа 804/6138/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2013 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад Дніпро» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправним акту документальної позапланової невиїзної перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Каскад Дніпро» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, в якому просило визнати протиправним акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №1023/22-6/35984688 від 05.04.2013; скасувати податкові повідомлення-рішення №0001262250 від 19.04.2013 та №0001252250 від 19.04.2013.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2013 позов задоволений частково та скасовані податкові повідомлення-рішення. В частині вимог про визнання протиправним акту перевірки провадження у справі закрито.

В апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує що суд не надав належної оцінки обставинам, викладеним в актах перевірок ПП «Транс Атлантика Сервіс», ПНВП «Техніка», ПП «Екоскан Сервіс», ПП «Мегіур», які є контрагентами позивача.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

В період з 25.03.2013 по 29.03.2013 посадовими особами ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Транс Атлантика Сервіс» за травень-червень 2012 року, ПНВП «Техніка» за серпень-вересень 2012 року, ПП «Екоскан Сервіс» за вересень-листопад 2012 року та ПП «Мегіур» за липень-серпень 2012 року. За результатами перевірки складено акт №1023/22-6/35984688 від 05.04.2013, в якому зазначено про відсутність доказів реальності господарських операцій з переліченими контрагентами.

На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення №0001262250 від 19.04.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 138875гр, з яких за основним платежем 111100гр та штрафними санкціями 27775гр; №0001252250 від 19.04.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 111461гр25коп, з яких за основним платежем 89169гр та штрафними санкціями 22292гр25коп.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «Екоскан Сервіс» 12.09.2012 укладено договір №34/14, згідно з умовами якого ПП «Екоскан Сервіс» зобов'язується надавати інформаційні, консультаційні послуги. На виконання умов договору ПП «Екоскан Сервіс» виписані податкові накладні №638 від 29.11.2012, №590 від 27.11.2012, №154 від 07.11.2012. Загальна сума податкових накладних складає 122000гр. На підтвердження виконання умов договору надано акт здачі-прийняття робіт, платіжні доручення №231 від 21.12.2012, №222 від 29.11.2012, №189 від 30.10.2012.

Також між даними підприємствами було укладено договір поставки матеріалів №300912 від 30.09.2012, відповідно до умов якого ПП «Екоскан Сервіс» зобов'язується продати, а позивач придбати будівельні матеріали. Відповідно до видаткової накладної РН-0000032 від 30.09.2012, ПП «Екоскан Сервіс» продана двукомпонентна бітумно-латексна емульсія за 83200гр. На виконання умов договору, ПП «Екоскан Сервіс» виписано податкову накладну №669 від 30.09.2012 на суму 83200гр.

Між позивачем та ПП «Транс Атлантика Сервіс» укладено договори підряду №392 від 21.05.2012 та №393 від 18.05.2012, згідно з якими ПП «Транс Атлантика Сервіс» зобов'язується виконати роботи по гідроізоляції покрівлі на об'єктах по вулиці Героїв Сталінграду, 225 в м.Дніпропетровську та по вул.Гайок, 4а в місті Біла Церква. На виконання умов договорів ПП «Транс Атлантика Сервіс» виписані податкові накладні №612 від 21.05.2012, №541 від 12.06.2012, №542 від 12.06.2012. На підтвердження виконання умов договорів надані: довідка про вартість виконаних будівельних робіт; акти прийому виконаних будівельних робіт; локальні кошториси на ремонт металевої покрівлі, на гідроізоляцію покрівлі; підсумкові відомості ресурсів; платіжні доручення №34 від 21.05.2012, №76 від 17.07.2012, №78 від 17.07.2012, №114 від 17.08.2012.

Між позивачем та ПНВП «Техніка» укладено договір №11 від 17.08.2012 про надання інформаційних, консультаційних послуг. На виконання умов договору ПНВП «Техніка» виписані податкові накладні №292 від 17.08.2012, №604 від 28.09.2012, №553 від 27.09.2012, №473 від 29.08.2012. На підтвердження виконання умов договору надано акти здачі-прийняття робіт; платіжні доручення №118 від 17.08.2012 на суму 50138гр82коп, №132 від 29.08.2012 на суму 55000гр, №162 від 27.09.2012 на суму 51000гр, №164 від 28.09.2012 на суму 22000грн.

Також між даними підприємствами було укладено договір №01/08/12-01 від 01.08.2012 щодо розробки сайту позивача. На виконання умов договору ПНВП «Техніка» виписані податкові накладні №171 від 10.09.2012, №2 від 01.09.2012. На підтвердження виконання умов договору надано акти здачі-прийняття робіт, роздруківки сайту, платіжне доручення №140 від 10.09.2012 на 93000гр.

Між позивачем та ПП «Мегіур» укладено договір на створення сайту №69 від 12.06.2012, згідно з умов якого ПП «Мегіур» приймає на себе обов'язки з розробки та розкрутки сайту. На підтвердження оплати наданих послуг позивачем надано платіжне доручення №97 від 06.08.2012 на суму 74000гр.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень рішень відповідача, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також пунктами 1.2, 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995.

Акт перевірки не містить жодних зауважень щодо змісту конкретних первинних документів на предмет їх відповідності вимогам закону.

За таких обставин слід дійти висновку, що під час здійснення перевірки та судового розгляду справи позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження факту здійснення господарських операцій.

Слід також зазначити, що в акті перевірки відсутні будь-які посилання на те, що відповідні суми ПДВ, які були включені позивачем, як покупцем послуг/робіт, до складу свого податкового кредиту в зв'язку із здійсненням господарських операцій за договорами із ПП «Транс Атлантика Сервіс», ПНВП «Техніка», ПП «Екоскан Сервіс» ПП «Мегіур», не були включені останніми як продавцями/виконавцями в цих ж розмірах до складу своїх податкових зобов'язань з ПДВ та, відповідно, не сплачені до Державного бюджету України.

Актом перевірки не спростовується той факт, що ПП «Транс Атлантика Сервіс», ПНВП «Техніка», ПП «Екоскан Сервіс» ПП «Мегіур» на момент здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем були зареєстровані у встановленому порядку як платники ПДВ, які мали право виписувати та надавати податкові накладні.

Крім того, на день розгляду справи не існує судових рішень, вироків суду, які б були підтвердженням фіктивної діяльності ПП «Транс Атлантика Сервіс», ПНВП «Техніка», ПП «Екоскан Сервіс» ПП «Мегіур», визнання недійсними їх установчі документи, та злочинної діяльності посадових осіб цих підприємств.

Відповідно до пункту 14.1.36 статті 14 Податкового Кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 14.1.181 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності з пунктом 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного, слід погодитись з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач належним чином визначив показники податкової звітності з податку на додану вартість за операціями з ПП «Транс Атлантика Сервіс», ПНВП «Техніка», ПП «Екоскан Сервіс» ПП «Мегіур».

В обґрунтування правомірності податкових повідомлень-рішень позивач посилається на акти перевірок контрагентів позивача - ПП «Транс Атлантика Сервіс», ПНВП «Техніка», ПП «Екоскан Сервіс» ПП «Мегіур», у яких зазначено, що фінансово-господарська діяльність ПП «Транс Атлантика Сервіс», ПНВП «Техніка», ПП «Екоскан Сервіс» ПП «Мегіур» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ПП «Транс Атлантика Сервіс», ПНВП «Техніка», ПП «Екоскан Сервіс» ПП «Мегіур», фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Транс Атлантика Сервіс», ПНВП «Техніка», ПП «Екоскан Сервіс» ПП «Мегіур» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків.

Посилання відповідача на названі акти перевірки не приймаються судом виходячи з такого.

Поняття недійсного правочину та його визначення міститься у Цивільному кодексі України, норми якого згідно статті 2 ЦК України на податкові правовідносини не поширюються.

Крім того, слід зазначити, що податкове законодавство не пов'язує показники податкового обліку осіб з обставинами щодо дійсності правочинів, якщо вчиняються платниками податків.

Що стосується доводів відповідача про відсутність господарських операцій між позивачем та ПП «Транс Атлантика Сервіс», ПНВП «Техніка», ПП «Екоскан Сервіс» ПП «Мегіур», слід зазначити наступне.

Як зазначено вище, на день розгляду справи не існує судових рішень, вироків суду, які б були підтвердженням фіктивної діяльності ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ПНВП «Техніка», ПП «Екоскан Сервіс» ПП «Мегіур», визнання недійсними їх установчих документів та/або злочинної діяльності (скоєння злочинів) посадових осіб названих підприємств та позивача.

Досліджені судом акти перевірок ПП «Транс Атлантика Сервіс», ПНВП «Техніка», ПП «Екоскан Сервіс» ПП «Мегіур», зміст яких викладений у акті перевірки позивача, не містять у собі жодних відомостей про наявність/відсутність господарських правовідносин позивача з ПП «Транс Атлантика Сервіс», ПНВП «Техніка», ПП «Екоскан Сервіс» ПП «Мегіур», у тому числі з посиланням на конкретні регістри бухгалтерського обліку, результати впливу цих правовідносин на формування податкового кредиту позивачем.

Податкове законодавство України не ставить в залежність право покупця на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб, а також наявності та змісту правових взаємовідносин цих осіб між собою.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість одним із постачальників товару у ланцюгу постачання не впливає на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого при придбанні товару (послуг), оскільки Податковий кодекс України не ставить таке право покупця в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками товару (послуг) своїх договірних (цивільно-правових) та податкових зобов'язань.

У разі, коли контрагенти покупця чи треті особи не виконали свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них. Будь-які факти, встановлені під час перевірки контрагентів, не є підставою для позбавлення покупця права на витрати та податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання права на кредит та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовного того, що під час судового розгляду відповідач не надав беззаперечних доказів щодо відсутності господарських операцій між позивачем та ПП «Транс Атлантика Сервіс», ПНВП «Техніка», ПП «Екоскан Сервіс» ПП «Мегіур».

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність і обґрунтованість прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку відмову в задоволенні вимог позивача.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 05.03.2015.

В повному обсязі ухвала складена 18.03.2015.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова