Вирок № 43250449, 24.03.2015, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/160/15

Справа№754/2691/15-к

В И Р О К

Іменем України

24.03.2015 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі :

головуючого судді Татаурової І.М.,

при секретарі Ленській Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду кримінальне провадження №12015100030001031 від 29.01.2015р. відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, не працює, інваліда 3-ої групи, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимий:

03.10.2000р. Шевченківським районним судом м. Києва за ст.ст. 17 ч.2, 140 ч.2, 44, 42 КК України в ред.1960 року на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки зі сплатою штрафу в сумі 170 грн.; 11.11.2002р. Подільським районним судом м. Києва за ст.ст. 309 ч.1, 71 КК України на 2 роки позбавлення волі; 15.01.2004 р. Печерським районним судом м. Києва за ст.ст.185 ч.2,71 КК України на 4 роки позбавлення волі. 09.02.2007р. умовно - достроково звільнений на невідбутий строк покарання 6 місяців 15 днів; 30.03.2009р. Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 309 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі. 19.05.2010р. умовно - достроково звільнений на невідбутий строк покарання 7 місяців 10 днів; 05.07.2011р. Подільським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі. 17.01.2014р. умовно - достроково звільнений на невідбутий строк покарання 2 місяці 22 дні; 23.06.2014р. Подільським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі п. «г» ст. 1 ЗУ «Про аміністію» від 08.04.2014р. звільнений від відбування покарання; 14.08.2014р. Подільським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.2 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України,

сторона обвинувачення: прокурор Козьякова М.Л.,

сторона захисту обвинувачений ОСОБА_1,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, повторно вчинив кримінальне правопорушення - злочин за наступних обставин.

Так, 28.01.2015 р. приблизно о 20:00 год., ОСОБА_1, перебуваючи біля 1-го під'їзду буд. №28-А по вул. Стальського в м. Києві, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, для особистого вживання, без мети збуту, за грошові кошти в сумі 100 грн., незаконно повторно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, загальною масою (в перерахунку на суху речовину) 0,074 г., згідно висновку експерта №343х від 10.02.2015р., який містився в ін'єкційному шприці об'ємом 5 мл.

Після чого, шприц поклав до кишені рюкзака, який був при ньому, та незаконно зберігаючи при собі, без мети збуту, переніс до АДРЕСА_2, де цього ж дня, тобто 28.01.2015р. приблизно о 20:40 год., був затриманий працівниками міліції, які при поверхневому огляді в присутності двох понятих виявили та вилучили вказаний наркотичний засіб.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України, визнав повністю при вище вказаних фактичних обставинах, які встановлені в ході досудового розслідування та судового розгляду, дав суду зізнавальні показання про обставини вчинення злочину, а саме, що 28.01.2015р. приблизно о 20:00 год., він зустрівся з наглядно знайомим йому чоловіком біля 1-го під'їзду буд. №28-А по вул. Стальського в м. Києві та придбав у нього для особистого вживання без мети збуту за грошові кошти в сумі 100 грн. шприц з наркотичним засобом, який поклав в свій рюкзак.

Після чого він переніс до АДРЕСА_2, де приблизно о 20:30- 20:40 год. був затриманий працівниками міліції.

Щиро кається, просить суд суворо його не карати. При призначенні покарання просить суд врахувати те що він є інвалідом 3-ої групи та у нього є неповнолітня дитина.

Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою винуватість та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичних обставин кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового розгляду розуміють правильно зміст цих обставин, не мають сумніву у добровільності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 309 ч.2 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно.

При призначені покарання ОСОБА_1. суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення - обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення - злочин середньої тяжкості, особу винного, а саме:

- має незняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості (а.с.50-51, 52-55);

- не перебуває на облік у лікаря - психіатра в Київському міському психоневрологічному диспансері №3 (а.с.57);

- перебуває під наркологічним диспансерно - динамічним наглядом в Київській міській наркологічній клінічній лікарні «СОЦІОТЕРАПІЯ» (а.с.56);

- згідно з даними вироку Подільського районного суду м. Києва від 14.08.2014р. встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 3-ої групи загального захворювання, має на утриманні неповнолітню дитину (а.с.52-55).

Обставиною, яка пом'якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочину.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - злочину, особи винного, обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний злочин середньої тяжкості, а тому беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією частини статті за якою кваліфіковано його діяння із застосуванням вимог ст. 71 КК України, оскільки ОСОБА_1 не відбув покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 14.08.2014р.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не пред'являвся.

Речові докази, згідно постанови старшого слідчого СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві Калашнік М.С. від 13.02.2015р., передані на зберігання до камери схову Деснянського РУ, що підтверджено квитанцією №005155 від 18.02.2015р. (а.с. 59,60).

Питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно ст. 124 КПК України підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта в сумі 196 грн. 56 коп. (а.с. 58).

Під час досудового розслідування та судового розгляду в кримінальному провадженні №12015100030001031 від 29.01.2015р. відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід не застосовувався.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.01.2015р., ОСОБА_1 затриманий 29.01.2015р. в кримінальному провадженні №12014100040015751 від 15.11.2014р. (а.с.61-63).

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, ст. 65 КК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст. 71 ч.1 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, до покарання призначеного за новим вироком часткового приєднати невідбуту частину покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 14 серпня 2014 року, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки вісім місяців.

Строк відбування покарання рахувати з моментузатримання, тобто з 29 січня 2015 року.

Речові докази в кримінальному провадженні №12015100030001031 від 29.01.2015р., які знаходяться на зберіганні в кімнаті схову речових доказів Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві відповідно до квитанції №005155 від 18.02.2015р. - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (УК у Деснянському районі ЄДРПОУ 37984978, р/р 31115115700004) процесуальні витрати за залучення експерта в сумі 196 (сто дев'яносто шість) грн. 56 коп.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: