Постанова № 43250048, 25.02.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2013 року справа № 2а/2470/2931/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Анісімова О.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Новоселицького районного управління юстиції, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна казначейська служба України про визнання неправомірними дій та відшкодування причиненої при цьому матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1.) звернулась до суду з адміністративним позовом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Новоселицького районного управління юстиції Чернівецької області (далі - відповідач або РАЦС) про визнання неправомірними дії у визначенні її прізвища при проведенні реєстрації 10.09.2005 р. шлюбу між неї та ОСОБА_2, як такі, що суперечать вимогам ч.2 ст.35 Сімейного кодексу України та призвели до порушення її права на вибір прізвища при реєстрації шлюбу та про стягнення у зв'язку із цим завданої їй матеріальної шкоди у сумі 996,55 грн. та моральної шкоди у сумі 5000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, всупереч положень Сімейного кодексу України, при реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у свідоцтві про реєстрацію шлюбу не вірно було вказано прізвище позивача, що у подальшому призвело до витрат матеріального характеру у зв'язку із заміною документів, в яких невірно було вказано прізвище позивача.

Ухвалою суду від 06.02.2013 р. до участі в справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Державну казначейську службу України (далі - третя особа).

Позивач надала суду заяву, відповідно до змісту якої просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Представник відповідача надала суду заяву, відповідно до якої, просить розглянути справу у порядку письмового провадження. Третя особа про день, час та місце слухання справи по суті повідомлена належним чином, однак до суду не з'явилась, будь-яких заяв чи клопотань суду не надала, про свою правову позицію щодо предмету спору суд не повідомила. За таких обставин, суд, керуючись ч.4 ст.122 та ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

У зазначеній адміністративній справі, до дня прийняття рішення по суті спору, відбулось три судових засідання, на яких сторони по справі висловили свої позиції щодо предмету спору. Зокрема, позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, а представники відповідача щодо задоволення позову заперечили.

У судовому засіданні, яке відбулось 06.02.2013 р. позивач пояснила суду наступне.

Так, 10.09.2005 р. між нею та ОСОБА_2 укладено шлюб, реєстрація якого проведена РАЦС. Після реєстрації шлюбу її прізвище було зареєстровано, як ОСОБА_2 - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу. На підставі зазначеного свідоцтва 25.10.2005 р. нею проведено заміну паспорта громадянина України на прізвище - ОСОБА_2 - ОСОБА_3 У 2007 р після народження сина ОСОБА_4 в свідоцтві про народження, яке видане також РАЦС 25.05.2007 р, у відомостях про батьків, як мати зазначена ОСОБА_5 Однак після народження у неї другого сина ОСОБА_6 в свідоцтві про його народження, яке видано РАЦС 21.06.2012 р. у відомостях про батьків її прізвище зазначене, як ОСОБА_1 - ОСОБА_7, без зазначення громадянства, що не відповідало тим документам які в неї були в наявності на той час.

Відсутність інформації щодо її громадянства у свідоцтві про народження ОСОБА_6 від 21.06.2012 р. та зазначення інформації відносно неї, яка не співпадала на той час з даними її паспорту громадянина України призвело до того, що управлінням праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації Чернівецької області в листі за вих.№ 7155 від.22.06.2012 року їй відмовлено в поданні документів для призначення одноразової допомоги при народжені дитини.

У зв'язку із зазначеним, 22.06.2012 р. вона звернулась до начальника РАСЦ з заявою щодо надання пояснень з приводу розбіжностей у написанні її прізвища, яке має місце у вищезазначених документах. На подану нею заяву, РАЦС надав відповідь, в якій вказано, що після реєстрації шлюбу 10.09.2005 р. між нею та ОСОБА_2, у свідоцтві про шлюб її прізвище було записано, як «ОСОБА_1», хоча відповідно до ст. 35 Сімейного кодексу України повинно було бути записано, як «ОСОБА_1». У подальшому, як зазначено у відповіді, при здачі звітів за вересень місяць 2005 року вказану помилку було виявлено та усунуто, але її про це не повідомлено.

Також, позивач суду пояснила, що не зважаючи на те, що відповідач виявив дану помилку у вересні 2005 р., ним 29.05.2007 р. при державній реєстрації актового запису про народження першого сина ОСОБА_4 у графі «мати» допущено повторно ту саму помилку, тобто зазначено її прізвище як «ОСОБА_1».

За таких обставин, вважає, що відповідачем при реєстрації її шлюбу 10.09.2005 р., а також 29.05.2007 р. при державній реєстрації актового запису про народження її старшого сина ОСОБА_8 були допущені протиправні дії в частині зазначення її прізвища, як «ОСОБА_1», що прямо суперечить вимогам ст.35 Сімейного кодексу України, згідно якої її прізвище повинно було бути записаним, як «ОСОБА_1».

У зв'язку із зазначеним, нею було отримано ряд документів, в яких також було неправильно записано її прізвище, тобто, як «ОСОБА_1»: паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий Новоселицьким РВ УМВС України в Чернівецькій області від 25.10.2005 р.; закордонний НОМЕР_1, виданий 15.05.2009 р.; державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №9818309, виданий 11.01.2010 р. відділом Держкомзему у Новоселицькому районі Чернівецької області. У подальшому, після отримання 27.06.2012 р. відповіді РАЦС, про допущену ним помилку у визначені прізвища, позивач провела заміну вищевказаних документів, в яких було вказано невірно її прізвище, що підтверджується отриманими новими документами.

При проведенні заміни вищезазначених документів ОСОБА_1 понесені витрати в сумі 996,55 грн.

Крім цього, протиправними діями відповідача їй заподіяно моральну шкоду, яка полягає у тому, що за весь період намагання поновити порушені права її життя було перенасичене негативними емоціями, психічними переживаннями, так як вона не могла належним чином доглядати за своїми синами, особливо за меншим, який потребував періодичного кормління груддю. Позивач вимушена була витрачати час на підготовку заяв, звернень та судового позову, а також для неодноразового відвідування різних інстанцій , а саме РАЦС, реєстраційно-міграційної служби; відділу Держкомзему у Новоселицькому районі Чернівецької області та ТОВ «Глобус КО» ( для заміни державного акта на право власності на земельну ділянку), управління праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації, де вона по вищезазначеним причинам не могла своєчасно подати документи для призначення одноразової допомоги при народженні дитини, і як наслідок цьому, отримала дану допомогу із значним запізненням, що особливо вплинуло на її психологічний стан, так як сума цієї допомоги для неї є значною.Таким чином, вважає, що внаслідок протиправних дій відповідача їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в 5000 грн.

Представники відповідача у судовому засіданні суду пояснили наступне.

Так, РАЦС 10.09.2005 р. зареєстровано шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про що в Державний реєстр актів цивільного стану внесено запис за № 74. У свідоцтві про шлюб та в актовому записі було зазначено прізвище позивача як «ОСОБА_1». У подальшому при підготовці звіту за вересень 2005 р. РАСЦ виявлено невідповідність прізвища, у зв'язку із чим внесено виправлення до актового запису та подано до Головного управління статистики в Чернівецькій області належну інформацію.

Оскільки при реєстрації народження першої дитини позивача було пред'явлено паспорти обох батьків та свідоцтво про шлюб, то відомості про батьків в актовий запис про народження внесено на підставі паспортних даних та представленого свідоцтва про шлюб, що передбачено Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940 (далі - Правила).

Реєстрація народження другої дитини позивача здійснена відділом РАЦС 21.06.2012 р., про що до Державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено актовий запис за №0073581191. При цьому реєстрація народження дитини відбувалася за заявою батька.

Оскільки реєстрація народження здійснювалася без пред'явлення паспорту матері та в медичній довідці про народження зазначене її дошлюбне прізвище, то в свідоцтві про народження дитини громадянство матері зазначено не було та відомості про матір було зазначено на підставі актового запису про шлюб, де міститься інформація про її прізвище «ОСОБА_1». У подальшому актовий запис в частині внесення відомостей про громадянство було доповнено за заявою позивача.

Крім цього, відповідно до пункту 12 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян України, затвердженого постановою КабінетуМіністрів України від 22.08.2007 № 1064, про виявлення у витязі з Реєстру помилки, допущеної особою, що здійснила державну реєстрацію, отримувач витягу або уповноважена ним особа повідомляє письмово у п'ятиденний строк реєстраторові, який перевіряє відповідність відомостей даним Реєстру. Якщо помилка підтверджується, реєстратор безоплатно її виправляє в день надходження повідомлення та видає новий витяг з Реєстру.

Отже позивач мала можливість, проте своєчасно не встановила розбіжності в наявних у неї документах та не скористалась правом на їх усунення.

Умовою цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду на підставі статей 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України є факт неправомірної поведінки дій (бездіяльності) посадових осіб РАЦС, підтверджених належними доказами, та безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями та завданою шкодою. Цей зв'язок полягає в тому, що причиною завданої шкоди мають бути саме неправомірні дії РАЦС. Дійсні обставини справи свідчать про відсутність такого причинно-наслідкового зв'язку, а тому позов є безпідставним.

Щодо отримання позивачем закордонного паспорту та державного акту на право власності на земельну ділянку представники РАЦС вважають, що позов в цій частині не підлягає задоволенню з огляду на те, що законодавством не передбачено, що зміна прізвища особи тягне за собою обов'язкову заміну зазначених документів.

Зокрема відповідно до Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.02.2007 № 719-V (зі змінами) строк його дії становить десять років. Зміна прізвища, імені чи по батькові також не тягне за собою зміну правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності, в тому числі й на земельну ділянку, так як при вчиненні будь-яких цивільно-правових угод, особі достатньо надати документи, що підтверджують ці обставини (зміну прізвища).

Вважають, що позивачем не надано доказів заподіяння їй моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не зазначено за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, та з чого вона виходить, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

На уточнююче запитання суду, чи повідомляв РАЦС позивача, про виявлену ним у вересні 2005 р. помилку щодо зазначення у свідоцтві про реєстрацію шлюбу її прізвища, як «ОСОБА_1», а не «ОСОБА_1», представники відповідача відповіли, що ні.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Так, 10.09.2005 р. між позивачем та ОСОБА_2 укладено шлюб, реєстрація якого проведена РАЦС. Після реєстрації шлюбу її прізвище було зареєстровано, як ОСОБА_2 - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу.

У зв'язку із зміною дошлюбного прізвища, на підставі зазначеного свідоцтва про реєстрацію шлюбу позивачем проведено заміну паспорта громадянина України на прізвище ОСОБА_2 - ОСОБА_3 серії НОМЕР_2, виданий Новоселицьким РВ УМВС України в Чернівецькій області від 25.10.2005 р.

Крім цього, нею на прізвище ОСОБА_2 - ОСОБА_3 отримано закордонний НОМЕР_1, виданий 25.05.2009 р. та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №9818309, виданий 11.01.2010 р. відділом Держкомзему у Новоселицькому районі Чернівецької області.

Після народження у позивача другого сина ОСОБА_6 в свідоцтві про його народження, яке видано РАЦС 21.06.2012 р. у відомостях про батьків її прізвище записане, як «ОСОБА_1», а не «ОСОБА_1», як записано у вищезазначених документах (у свідоцтві про народження першого сина від 29.05.2007 р. прізвище позивача записано, як «ОСОБА_1»).

У зв'язку із розбіжністю у написанні її прізвища в документах виданих РАЦС, а також у зв'язку із відмовою їй управлінням праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації Чернівецької області у прийнятті документів для призначення одноразової допомоги при народжені дитини (довідка №7155, від 22.06.2012 р., а.с.12) позивач звернулась із заявою до РАЦС щодо надання пояснень з приводу розбіжностей у написанні її прізвища, яке має місце у вищезазначених документах.

27.06.2012 р. за вих. №647 РАЦС, на подану позивачем заяву, надав відповідь, в якій вказано, що після реєстрації шлюбу 10.09.2005 р. між нею та ОСОБА_2, у свідоцтві про шлюб її прізвище було записано, як «ОСОБА_1», хоча відповідно до ст. 35 Сімейного кодексу України повинно було бути записано, як «ОСОБА_1». У подальшому, як зазначено у відповіді, при здачі звітів за вересень місяць 2005 року вказану помилку було виявлено та усунуто, але про це не повідомлено позивача.

У зв'язку із зазначеним позивачем було здійснено заміну отриманих на прізвище «ОСОБА_1» документів, а саме паспорту громадянина України, паспорту громадянина України для виїзду за кордон та державного акта на право власності на земельну ділянку, що призвело до матеріальних витрат для виготовлення зазначених документів.

Зокрема за заміну паспорта громадянина України (копія паспорта міститься у матеріалах справи, а.с.16), позивачем витрачено 19,00 грн., з них 17,00 грн. згідно квитанції №23750.1447.1 від 23.07.2012 р. (державне мито за оформлення паспорту громадянина) та 2,00 грн. згідно квитанції №23750.1447.2від 23.07.2012 р. (банківська комісія); за заміну паспорту громадянина України для виїзду за кордон (копія паспорта міститься у матеріалах справи, а.с.20), позивачем витрачено 422,15 грн., з них 170,00 грн. згідно квитанції №23750.28.1 від 01.10.2012 р. (державне мито за оформлення паспорту), 3,00 грн. згідно квитанції №23750.28.2від 01.10.2012 р. (банківська комісія), 87,15 грн. згідно квитанції №23750.29.1 від 01.10.2012 р. (плата за послуги ВГІРФО), 5,00 грн. згідно квитанції №23750.29.2від 01.10.2012 р. (банківська комісія), 120,00 грн. згідно квитанції №23750.30.2від 01.10.2012 р. (плата за бланки ВГІРФО), 5,00 грн. згідно квитанції №23750.30.3від 01.10.2012 р. (банківська комісія), 30,00 грн. згідно квитанції №23750.31.1 від 01.10.2012 р. (плата за послуги ДП «Документ»), 2,00 грн. згідно квитанції №23750.31.2від 01.10.2012 р. (банківська комісія); за заміну державного акта на право власності на земельну ділянку позивачем витрачено 555,40 грн., що підтверджується договором №829 на проведення робіт та послуг із землеустрою, укладеного між позивачем та ТОВ «Глобус КО», квитанціями ПАТ «Укрсоцбанк» №8249153 від 06.08.2012 р. на 358,40грн., №8249153 від 06.08.2012 р. на 10,00 грн. (банківська комісія), №24203769 від 14.09.2012 р. на 182,00 грн., №24203769 від 14.09.2012 р. від 14.09.2012р. на 5,00 грн.

Суд вважає, що відповідач при проведенні реєстрації 10.09.2005 р. шлюбу між позивачем та ОСОБА_2, в частині здійснення у свідоцтві про шлюб запису прізвища нареченої, якою була ОСОБА_1, діяв неправомірно, що призвело до завдання матеріальної та моральної шкоди позивачу.

Так, РАЦС в розумінні КАС України є суб'єктом владних повноважень, який відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та п.1 ч.3 ст.2 КАС України зобов'язаний діяти у на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; «у межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; «у спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Крім цього, РАЦС у своїй діяльності у т.ч. керується Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 р. №2398-VI, відповідно до якого він є органом державної реєстрації актів цивільного стану, діяльність якого відповідно до ч.1 ст.8 цього Закону ґрунтується на принципах додержання законності, захисту прав і законних інтересів громадян та держави, додержання таємниці державної реєстрації актів цивільного стану, належного документального оформлення проведеної державної реєстрації.

До правовідносин, що є предметом даного спору, застосовуються положення Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) та Сімейного кодексу України (далі -СК України).

Відповідно до ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Ім'я фізичній особі надається відповідно до закону.

Законом, яким визначається порядок надання особі ім'я (у даному разі прізвища) після укладення шлюбу є СК України.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.35 СК України наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами, а згідно першого речення ч.2 цієї ж статті СК України наречена, наречений мають право приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої.

Позивач скористалась правом наданим їй ч.2 ст.35 СК України та вирішила приєднати до свого прізвища «ОСОБА_1» прізвище нареченого «ОСОБА_1».

Однак РАЦС всупереч положень ч.2 ст.35 СК України невірно здійснив запис прізвища позивача у свідоцтві про шлюб від 10.09.2005 р., а саме замість правильного за таких обставин запису прізвища нареченої «ОСОБА_1», здійснив запис «ОСОБА_1».

У подальшому, як встановлено судом, при здачі звітів за вересень 2005 р. відповідач виявив зазначене порушення та усунув його шляхом здійснення виправлення у актовому запису, однак про зазначене не було повідомлено позивача та не вживалось жодних заходів щодо заміни свідоцтва про шлюб між позивачем та ОСОБА_2

Крім цього, дослідженням матеріалів справи встановлено, що не зважаючи на те, що відповідач виявив зазначене порушення у вересні 2005 р., ним 29.05.2007 р. при державній реєстрації актового запису про народження першого сина ОСОБА_4 у графі «мати» допущена повторно та сама помилка, тобто зазначено її прізвище як «ОСОБА_1».

Відповідно до ст. 294 ЦК України фізична особа має право на ім'я. Фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції. У разі перекручення імені фізичної особи воно має бути виправлене. Якщо перекручення імені було здійснене у документі, такий документ підлягає заміні.

Згідно із п.2.18 Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.09.2002 р., №86/5 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) унесення змін до актових записів цивільного стану провадиться відділом реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного первинного (або поновленого) актового запису. Після цього виписується нове свідоцтво про реєстрацію акта цивільного стану, із штампом "Повторно", яке видається заявнику або надсилається до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника для вручення йому. Одночасно анулюється первинне свідоцтво, подане заявником для внесення змін, яке в подальшому знищується у встановленому порядку.

Відповідно до положень ч.2 ст.35 СК України правильним прізвищем позивача є «ОСОБА_1», будь-який інший його запис є його перекрученням та порушує право особи на належне ім'я, яке надане відповідно до закону.

РАЦС відповідно до положень п.2.18 Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану внесено виправлення до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, однак всупереч зазначеної ж норми не внесено запис до паперового носія актових записів цивільного стану, яким є свідоцтво про шлюб.

Отже аналізуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач при проведенні реєстрації 10.09.2005 р. шлюбу між позивачем та ОСОБА_2, в частині здійснення у свідоцтві про шлюб запису прізвища нареченої, як «ОСОБА_1», а не «ОСОБА_1», діяв не на підставі та не у спосіб встановлений законом, а тому його дії в цій частині є неправомірними, у зв'язку із чим позов в частині вимоги немайнового характеру підлягає задоволенню.

Неправомірність дій позивача породила матеріальні витрати позивача, які були пов'язані із заміною отриманих на прізвище «ОСОБА_1» документів, а саме паспорту громадянина України, паспорту громадянина України для виїзду за кордон та державного акта на право власності на земельну ділянку. Тобто, у даному разі має місце безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями відповідача та завданою у зв'язку із цим шкодою позивачу. При цьому суд зазначає, що враховуючи положення ст.294 ЦК України, така заміна документів є законодавчо мотивованою та направлена на захист права особи на ім'я.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 на заміну вищезазначених документів витратила 996,55 грн. (із врахуванням банківської комісії), що підтверджується відповідними квитанціями. При цьому суд зазначає, що дослідженням змісту квитанцій встановлено, що банківська комісія сплачена позивачем у зв'язку із необхідністю сплатити основний платіж, підстави на сплату якого виникли у зв'язку із неправомірними діями відповідача.

Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст.21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою і підсудні одному адміністративному суду. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача у частині стягнення на його користь заподіяної матеріальної шкоди у зв'язку з неправомірними діями відповідача на суму 996,55 грн. підлягають задоволенню.

Крім цього, згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичною або юридичною особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 ст.1167. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом,іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок її джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження,незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках.

Позивачем у позовній заяві, а також судовому засіданні було зазначено, що моральна шкода, заподіяна їй протиправними діями РАЦС полягає у тому, що за весь період намагання поновити порушені права її життя було перенасичене негативними емоціями, психічними переживаннями, так як вона не могла належним чином доглядати за своїми синами, особливо за меншим, який потребував періодичного кормління груддю. Позивач вимушена була витрачати час на підготовку заяв, звернень та судового позову, а також для неодноразового відвідування різних інстанцій.

Враховуючи те, що позивач на момент заміни документів була матір'ю дитини, яка через свій вік потребувала значної уваги до себе, особливо від матері, враховуючи фізіологічні (у т.ч. психоемоційні) особливості жінок післяродового періоду, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості суд вважає за необхідним стягнути з Державного бюджету України в особі РАСЦ на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, яку суд оцінює у 500 грн. У частині стягнення моральної шкоди на суму 4500,00 грн. відмовити за необґрунтованістю.

Щодо обґрунтування відповідачем свого заперечення на позов приписами Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064, то суд зазначає, що на момент виникнення оспорюваних правовідносин у 2005 р. зазначений Порядок не діяв. При цьому про порушення своїх прав позивач дізналась у червні 2012 р.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а згідно з ч.2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішення суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач по справі обґрунтував свої позовні вимоги, тоді як РАСЦ не довів суду ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Новоселицького районного управління юстиції Чернівецької області про визнання неправомірними дії у визначенні її прізвища при проведенні реєстрації 10.09.2005 р. шлюбу між неї та ОСОБА_2, як такі, що суперечать вимогам ч.2 ст.35 Сімейного кодексу України та призвели до порушення її права на вибір прізвища при реєстрації шлюбу та про стягнення у зв'язку із цим завданої їй матеріальної шкоди у сумі 996,55 грн. та моральної шкоди у сумі 5000,00 грн. підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Новоселицького районного управління юстиції Чернівецької області про визнання неправомірними дій та відшкодування причиненої при цьому матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії відділу державної реєстрації актів цивільного стану Новоселицького районного управління юстиції Чернівецької області у визначенні прізвища ОСОБА_1 при проведенні реєстрації 10.09.2005 р. шлюбу між нею та ОСОБА_2, як такі, що суперечать вимогам ч.2 ст.35 Сімейного кодексу України та призвели до порушення її права на вибір прізвища при реєстрації шлюбу.

Стягнути з Державного бюджету України в особі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Новоселицького районного управління юстиції Чернівецької області (код ЄДРПОУ 26593150) на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору на суму 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 02 коп. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Стягнути з Державного бюджету України в особі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Новоселицького районного управління юстиції Чернівецької області (код ЄДРПОУ 26593150) на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 996 (дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 55 коп., як матеріальну шкоду заподіяну неправомірними діями відповідача.

Стягнути з Державного бюджету України в особі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Новоселицького районного управління юстиції Чернівецької області (код ЄДРПОУ 26593150) на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп., як розмір грошового відшкодування моральної шкоди заподіяної неправомірними діями відповідача.

Зобов'язати Державну казначейську службу України стягнути зазначені грошові платежі із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання їз рахунку відділу державної реєстрації актів цивільного стану Новоселицького районного управління юстиції Чернівецької області.

У частині стягнення із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у сумі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. - відмовити.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.В. Анісімов