Постанова № 43249812, 17.03.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/550/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Носенка М.В.,

представника позивача - Бехтер Л.В.,

представника відповідача - Решетнік М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава Бізнес - Безпека" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава Бізнес - Безпека" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що твердження відповідача щодо не відображення в додатку 5 до декларації та реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за травень 2014 року податкової накладної № 5 від 20.05.2014 на суму ПДВ 43 666,67 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ "Бонанза-Трейд", є безпідставними та спростовуються додатком № 5 до декларації з ПДВ за травень 2014 року та реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

Стверджував, що при формуванні додатку № 8 до декларації з ПДВ за травень 2014 року було допущено технічну помилку в зазначенні місяця, а саме замість травня вказано лютий, яка ні яким чином не впливає на реальність господарської операції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено, включення платником до складу податкового кредиту за травень 2014 року сум ПДВ по податковій накладній від 20.05.2015 №5 на суму ПДВ в розмірі 43 666,67 грн. незареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних, за господарськими операціями з ТОВ "Бонанза-Трейд".

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава Бізнес - Безпека" зареєстроване як юридична особа 21.12.2006, ідентифікаційний код 34825407; перебуває на обліку в якості платника податків в ДПІ у м. Полтава та відповідно до свідоцтва №200144409 є платником податку на додану вартість (а.с. 66-69).

Працівниками ДПІ у м. Полтава проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року ТОВ "Полтава Бізнес - Безпека".

За результатами перевірки складено акт від 11.07.2014 № 7/16-01-15-01/34825407, яким зафіксовано порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість до сплати на суму 43 667,00 грн. завищення суми податкового кредиту (а.с.17-20).

За результатами розгляду вказаного акту ДПІ у м. Полтава винесено податкове повідомлення-рішення № 0036501501 від 02.09.2014 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 65 500,50 грн. (а.с. 14).

З вимогою про визнання протиправними та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги від 30.10.2014 № 3763-25 позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що донарахування спірного грошового зобов'язання зі сплати ПДВ контролюючим органом здійснено з огляду на наступні доводи.

ДПІ у м. Полтава в ході проведеної перевірки встановлено, що ТОВ "Полтава Бізнес - Безпека" до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року включено до податкового кредиту податкову накладну №5 від 20.05.2014 на суму ПДВ 43666,67 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ "Бонанза-Трейд", яка не зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, ТОВ "Полтава Бізнес - Безпека" не скористалось правом наданим йому пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо включення податкової накладної №5 від 20.05.2014 на суму ПДВ 43666,67 грн. виписаної ТОВ "Бонанза-Трейд" до складу податкового кредиту шляхом подання разом з податковою декларацією заяви зі скаргою на ТОВ "Бонанза-Трейд".

Разом з тим, ТОВ "Полтава Бізнес - Безпека" в додатку 8 до декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року було включено податкову накладну №5 від 20.02.2014 на суму ПДВ 43666,67 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Бонанза-Трейд". При цьому, зазначену податкову накладну не було відображено в додатку 5 до декларації та реєстрі отриманих податкових накладних за травень 2014 року. Отже, податкову накладну №5 від 20.02.2014 на суму ПДВ 43666,67 грн. підприємством не віднесено до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за травень 2014 року. ТОВ "Полтава Бізнес - Безпека" документи до додатку 8 декларації з ПДВ за травень 2014 року до ДПІ у м. Полтава не було подано.

Оцінюючи наведені доводи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. .

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних або звернутися до податкової із скаргою на постачальника яким допущено порушення порядку заповнення або реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що 01.06.2014 між позивачем (покупець) та ТОВ "Бонанза-Трейд" (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів №2 за умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю нафтопродукти в асортименті (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах даного договору (а.с.51-52).

За результатами здійснення вказаної господарської операції складено рахунки-фактури, видаткові накладні, а ТОВ "Бонанза-Трейд" виписано податкову накладну №5 від 20.05.2014 на суму 262 000,00 грн. у тому числі ПДВ 43 666,67 грн. (а.с. 53-55).

20.06.2014 позивачем до ДПІ у м. Полтава подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2014 року у якій до складу податкового кредиту включено податкову накладну виписану ТОВ "Бонанза-Трейд" №5 від 20.05.2014 (а.с. 24-30).

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем разом з податковою декларацією з податку на подану вартість за травень 2014 року до ДПІ у м. Полтава було подано додаток 8 "заява про відмову постачальника надати податкову накладну" (а.с. 32).

Зі змісту вказаного додатку судом встановлено, що позивачем подано скаргу до ДПІ у м. Полтава на ТОВ "Бонанза-Трейд" у зв'язку з не здійсненням останнім реєстрації податкової накладної від 20.05.2014 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підтвердження надіслання до ДПІ у м. Полтава податкової декларації з податку на подану вартість за травень 2014 року з додатками позивачем суду надано квитанцію № 2 (а.с. 33).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що під час заповнення додатку №8 до декларації з ПДВ за травень 2014 року було допущено технічну помилку в зазначені дати виписки податкової накладної ТОВ "Бонанза-Трейд" №5, а саме: замість 20.05.2014 вказано 20.02.2014. Вказана помилка була допущена лише у додатку №8, а у всіх інших документах таких як додаток №5 до декларації з ПДВ та реєстр отриманих та виданих податкових накладних за травень 2014 року зазначена правильна дата складання податкової накладної №5.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що недолік щодо зазначення в додатку 8 до податкової декларації з ПДВ за травень 2014 року, дати виписки податкової накладної ТОВ "Бонанза-Трейд" за №5 на суму ПДВ 43 666,67 грн. не впливає на зміст проведеної операції та її відображення у податковому обліку, не позбавляє можливості ідентифікувати особу постачальника, загальну вартість придбаного товару, та охарактеризувати зміст господарської операції, а тому не може мати наслідком позбавлення покупця права на податковий кредит.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що складання акту перевірки 11.07.2014 позбавило позивача можливості внести коригування до податкової звітності разом з поданням податкової декларації з ПДВ за червень 2014 року.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, суд акцентує увагу на положеннях частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

А відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. Натомість, позивач надав належні докази правомірності формування податкового кредиту.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 02.09.2014 № 0036501501 підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про скасування податкової вимоги від 30.10.2014 №3763-25, суд враховує наступне.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкову вимогу визначено як письмову вимогу контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За приписами пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Системний аналіз наведених положень Податкового кодексу України є передумовою для висновку про те, що податкова вимога формується в разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, податкову вимогу від 30.10.2014 №3763-25 ДПІ у м. Полтава сформовано у зв'язку з наявністю в особовій картці платника податку податкового боргу з ПДВ в розмірі 66940,28 грн.

Суд вважає за необхідне вказати, що у зв'язку з оскарженням позивачем податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтава від 02.09.2014 № 0036501501 до суду, визначена даним рішенням сума грошового зобов'язання, в силу наведених вище положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, вважається неузгодженою.

Оскільки грошове зобов'язання, про сплату якого ДПІ у м. Полтава ТОВ "Полтава Бізнес - Безпека" надіслано податкову вимогу від 30.10.2014 №3763-25, на дату розгляду справи судом є неузгодженим, суд дійшов висновку про необхідність скасування зазначеної вимоги.

При цьому, суд виходить з того, що за змістом наведених вище положень Податкового кодексу України податкова вимога надсилається лише в разі наявності у платника податків податкового боргу та законодавцем не визначено підстав зупинення дії податкової вимоги чи її відкликання в даному випадку.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 02.09.2014 № 0036501501.

Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 30.10.2014 № 3763-25.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава Бізнес - Безпека" витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 23 березня 2015 року.

Суддя С.С. Бойко