Постанова № 43249655, 20.03.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2015 року Справа № 813/7797/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Кіщак К.В.

представник позивача Шабат Ю.В.,

представника відповідача не з'явився,

представник третьої особи 1 Андріяш Н.В.,

третя особа 2 не з'явився,

третя особа 3 не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до Приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Тетяни Олексіївни, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «Компанія з управління активами Карпати інцест», ТзОВ «ІРС Сістем», ОСОБА_4 про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в :

ПАТ «ВіЕс Банк» звернувся із позовом до приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О., треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «Компанія з управління активами Карпати інвест», ТзОВ «ІРС Сістем», ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування з моменту прийняття рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Тетяни Олексіївни, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 13978056 від 23.06.2014, в частині реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення іпотеки та вилучення запису про реєстрацію іпотеки, зареєстрованої 03.11.2008 року в Державному реєстрі іпотек, номер запису 6106846, реєстраційний номер 8143508, яка виникла на підставі іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Тетяною Олексіївною 4436 від 03.11.2008 року, іпотекодержателем за яким є ПАТ «ФОЛЬКСБАНК», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк», а іпотекодавцем є ОСОБА_4.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі іпотечного договору від 03.11.2008 р. виникла іпотека належного ОСОБА_4 офісу в АДРЕСА_1. Оскаржуване рішення прийняте нотаріусом на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду від 29.05.2014 р., однак, згідно із цією ухвалою відповідач мав здійснити лише дії щодо зняття заборони відчуження предмета іпотеки, а не реєструвати припинення іпотеки. Факт припинення іпотечного договору не тягне автоматичного обов'язку державного реєстратора зареєструвати припинення іпотеки в Державному реєстрі речових прав. Позивач як обтяжувач вищевказаного нерухомого майна не звертався до відповідача з заявою про реєстрацію припинення іпотеки.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з аналогічних мотивів.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні. Ствердив, зокрема, що з рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.03.2014 року у справі №161/2784/14-ц встановлено, що «відповідно до листа банку від 13.01.2014 року, заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором №КР53474 від 03.11.2008 року відсутня, а тому в силу вимог ст. 599 ЦК України, зобов'язання останнього за кредитним договором є припиненим». Таким чином, оскільки основне зобов'язання суд визнав припиненим, то припиняється і іпотека, тому що у відповідності до ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання. Також ст. 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. У відповідності до ст. 74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна. З цієї підстави і було прийнято оскаржуване рішення.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини.

На підставі іпотечного договору від 03.11.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Тетяною Олексіївною за №4436 від 03.11.2008 року виникла іпотека належного ОСОБА_4 офісу в АДРЕСА_1, іпотекодержателем за яким є ПАТ «ФОЛЬКСБАНК», правонаступником якого згідно зі своїм Статутом є ПАТ «ВіЕс Банк», а іпотекодавцем є ОСОБА_4.

З рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.03.2014 року у справі №161/2784/14-ц встановлено, що «відповідно до листа банку від 13.01.2014 року, заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором №КР53474 від 03.11.2008 року відсутня, а тому в силу вимог ст. 599 ЦК України, зобов'язання останнього за кредитним договором є припиненим» Цим рішенням визнано припиненим зазначений іпотечний договір. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.05.2014 року в справі №161/2784/14-ц, встановлено порядок виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.03.2014 року в справі 161/2784/14-ц, та ухвалено, що позивачу ОСОБА_4 слід подати відповідачу заяву-повідомлення про припинення іпотечного договору та пред'явити рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.03.2014 до приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Тетяни Олексіївни, яка у відповідності до вимог ст. 74 Закону України «Про нотаріат» має вчинити дії щодо зняття заборони на відчуження спірного нерухомого майна.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.10.2014 в справі №161/13723/14-ц скасовано рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.03.2014 року в справі 161/2784/14-ц за заявою ПАТ «ВіЕс Банк» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з тих мотивів, що ОСОБА_4 боргу, забезпеченого іпотечним договором, в користь ПАТ «ВіЕс Банк» не сплатив, а ПАТ «ВіЕс Банк» як іпотекодержатель не набув право власності на предмет іпотеки, оскільки ОСОБА_4 передав право власності на предмет іпотеки третім особам без відома та без згоди іпотекодержателя задовго до виникнення спірних правовідносин по справі стосовно припинення іпотечного договору. Рішення набрало законної сили відповідно до ухвали апеляційного суду Волинської області від 25.12.2014 р.

Окрім цього, ухвалою апеляційного суду Волинської області від 25.12.2014 р. скасовано ухвалу Луцького міськрайонного суду від 29.05.2014 р. в частині встановлення порядку виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 13.03.2014 р. та відмовлено в задоволенні заяви про встановлення порядку виконання заочного рішення Луцького міськрайонного суду від 13.03.2014 р.

Приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Тетяна Олексіївна діючи як державний реєстратор 23.06.2014 видала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер витягу 23371910, сформований 23.06.2014 в час 20:43:08, з якого встановлено, що 23.06.2014 відповідачем здійснено реєстрацію припинення іпотеки офісу загальною площею 148,6 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та вилучено запис про реєстрацію іпотеки, зареєстрованої 03.11.2008 року в Державному реєстрі іпотек номер запису 6106846 реєстраційний номер 8143508. Як встановлено з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.06.2014 року, індексний номер витягу 23371910, підставою для реєстрації припинення вищевказаної іпотеки є ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.05.2014 року в справі 161/2784/14-ц, а також заява ОСОБА_4 за реєстраційним номером 7126141, зареєстрована в дату та час: 23.06.2014 20:39:04.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За змістом статті 9 цього Закону, державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відтак, позивач безпідставно посилається на відсутність підстав для припинення іпотеки станом на дату вчинення нотаріусом відповідної дії (23.06.2014 р.).

Оскаржуване рішення прийнято та реєстрація проведена до скасування відповідних судових рішень, на підставі судових рішень, які на дату вчинення відповідної дії набрали законної сили. При цьому, такі дії були вчинені у відповідності до змісту зазначених судових рішень.

Оскільки основне зобов'язання суд визнав припиненим, то припиняється і іпотека, тому що у відповідності до ст. З Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання. Також ст. 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. У відповідності до ст. 74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з п.5 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 року №296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні відповідного повідомлення про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки). У відповідності до п.71 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868, державна реєстрація припинення обтяження нерухомого майна іпотекою проводиться нотаріусом одночасно із зняттям ним заборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки.

Те, що у подальшому судові рішення скасовані, не могло бути враховано відповідачем на час вчинення відповідних дій та не доводить порушення закону.

Позивач у встановленому порядку не обґрунтував, яким чином оскаржуване рішення, прийняте на підставі чинних судових рішень, порушує права позивача. Після скасування зазначених рішень позивач не позбавлений права у встановленому порядку реалізувати свої права іпотеко держателя.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлені судом вищенаведені фактичні обставини справи у співставленні з нормами діючого законодавства, якими у своїй діяльності керується відповідач, доводять безпідставність позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17-20, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст постанови складено та підписано 25.03.2015 року.