Постанова № 43249601, 18.09.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року 17:40Справа № 808/7100/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Чернової Ж.М. розглянувши у порядку скороченого провадження в залі суду м.Запоріжжя справу за адміністративним

позовом: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1099,22 грн.

Ухвалою суду від 02.09.2013 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та надано відповідачу строк для подання до суду заперечень проти позову та доказів на їх обґрунтування.

Вказана ухвала направлена відповідачу та отримана ним 06.09.2013 про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Станом на 18.09.2013 до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності 15.11.2001 відділом реєстрації та єдиного реєстру Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради та перебуває на обліку платників податків в Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Із матеріалів справи з'ясовано, що відповідач зареєстрований як платник єдиного податку, про що свідчить корінець свідоцтва серії НОМЕР_2, виданий ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя від 13.01.2011. При цьому підприємцем обраний вид діяльності «торгівельна діяльність магазину», та визначена ставка податку, яка складає 200,00 грн. щомісяця (з 01.01.2011)

Згідно даних облікової картки платника податків ФОП ОСОБА_1, яка ведеться ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя, станом на 14.08.2013 відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 1099,22 грн., який виник внаслідок наступного.

Як свідчать матеріали справи, суми єдиного податку що підлягали сплаті до 20.09.2011, до 20.10.2011 та до 21.11.2011 відповідачем не сплачені, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 563,05 грн. (з урахуванням переплати у сумі 36,95 грн.).

Крім того, 08.10.2012 податковим органом проведено перевірку з питань своєчасної сплати (перерахування) платником податків - фізичною особою сум єдиного податку, під час якої встановлено порушення відповідачем п.295.1 ст. 295 Податкового кодексу України, а саме встановлено, що відповідачем несвоєчасно сплачено суми єдиного податку в період з 21.03.2011 по 21.11.2011 у сумі 1061,04 грн.

Відповідальність за таке порушення передбачена п.122.1. ст.122 Податкового кодексу України.

За результатом проведеної перевірки податковим органом складено акт від 08.10.2012 №672/17-2947402929 та сформовано податкове повідомлення-рішення від 17.10.2012 №0011511700 про застосування штрафних санкцій у сумі 530,52 грн., які направлені на адресу відповідача та отримані 12.10.2012 та 01.11.2012 відповідно.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання позивачем нараховано пеню у розмірі 5,65 грн. за період з 21.07.2011 по 21.09.2011.

За приписами п.129.1.1. пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене загальна суму податкового боргу з єдиного податку, яка обліковується за ФОП ОСОБА_1 складає 1099,22 грн.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожний громадянин України зобов'язаний сплачувати податки та збори в розмірах, встановлених законом.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, була запроваджена Указом Президента України 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (чинного на момент виникнення правовідносин), передбачала особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того, єдиний податок не було включено до переліку видів податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» (чинного на момент виникненняя правовідносин). Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.

Відповідно до пункту 1 цього Указу, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень.

Підпунктом 2 пункту 2 Указу передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно із частиною другою пункту 5 Указу, суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Вказаний вище Указ №727/98, припинив дію 01.01.2012, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» №4014-VI від 04.11.2011.

Цим же Законом передбачено, що зарахування сум погашення податкового боргу, що сформувався станом на 31 грудня 2011 року, здійснюються у порядку, встановленому Податковим кодексом України;

За правилами п.300.1. ст.300 Податкового кодексу України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як свідчать матеріали справи, прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалося.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань позивачем у відповідності до ст.59 Податкового кодексу України, 31.03.2011 вручено відповідачу податкову вимогу від 23.03.2011 року №686.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України передбачено направлення податкової вимоги не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

За приписами п.59.5. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За правилами п.87.11. ст.87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податковий борг, підтверджений документально та підлягає стягненню.

Відповідно до приписів п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.17, 158-162, 183-2, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1 (ІПНПП НОМЕР_1) суму боргу по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1099,22 (одна тисяча дев'яносто дев'ять) гривень 22 коп. на р/р 31514970700006, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код одержувача -38025423, одержувач УК у Ленінському районі м.Запоріжжя, код б/к 18050400;

Звернути постанову суду до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ж.М.Чернова