Постанова № 43249579, 06.03.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

06 березня 2015 року

(14 год. 10 хв.)

Справа № 808/464/15

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Мащенко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бістар 3000» про стягнення коштів за податковим боргом.

26.01.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бістар 3000» (далі – відповідач), в якому позивач просить: стягнути з відповідача кошти у сумі податкового боргу в розмірі 262,97 грн. з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств; стягнути кошти у сумі податкового боргу в розмірі 2944,17 грн. з податку на прибуток приватних підприємств з рахунків відповідача у банках, які обслуговують цього платника податків, а також за рахунок готівки, що належить цьому платнику податків.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 262,97 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2944,17 грн. Борг виник внаслідок несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобов’язань, визначених самостійно у податковій звітності та внаслідок нарахування відповідачу штрафних (фінансових) санкцій за наслідками камеральної перевірки.

Ухвалою від 27.01.2015 року було відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначене на 10.02.2015.

У судове засідання 10.02.2015 представники сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не прибули.

09.02.2015 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення судового розгляду, у зв’язку із відрядженням представника відповідача.

11.02.2015 від позивача до суду надійшло клопотання про внесення змін у прохальну частину позовної заяви, у зв’язку із зміною розрахункових рахунків позивача, а саме:

- стягнути кошти в сумі податкового боргу, в розмірі 262,97 грн. авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, на р/р 33111347700007, отримувач УК у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район 11024000), код отримувача 38025409, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015;

- стягнути кошти в сумі податкового боргу, в розмірі 2944,17 грн. з податку на прибуток приватних підприємств, на р/р 33117318700007, отримувач УК у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район 11021000), код отримувача 38025409, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Ухвалою від 10.02.2015 розгляд справи було відкладено на 24.02.2015.

У судовому засіданні 24.02.2015 на підставі ст. 55 КАС України було здійснене процесуальне правонаступництво відповідача, залучено до участі в справі замість первинного позивача - Державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

24.02.2015 розгляд справи було відкладено на 06.03.2015.

06.03.2015 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, на позовних вимогах наполягає.

У судове засідання 06.03.2015 представники сторін не прибули.

У судове засідання 06.03.2015 представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не прибув.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач 21.03.2005 зареєстрований в якості юридичної особи.

За результатами проведення господарської діяльності відповідачем було подано позивачу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік від 03.03.2014 №1400010277, відповідно до якої відповідачем було розраховано розмір авансового внеску з податку на прибуток в розмірі 4609,00 грн.

Згідно облікової картки відповідача, судом встановлено, що за відповідачем рахувалась переплата у розмірі 4346,03 грн.

Отже, згідно даних облікової картки відповідача та довідки від 19.01.2015 заборгованість відповідача з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств складає 4609,00 грн. - 4346,03 грн. = 262,97 грн.

Позивачем на підставі п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств, за наслідками якої складено акт від 15.09.2014 №408/15-1/3343026 камеральної перевірки несвоєчасної сплати визначеного грошового зобов’язання, у висновках якого зазначено, що відповідачем порушено вимоги п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України, тобто відповідачем несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкового зобов’язання по податку на прибуток.

У зв’язку з встановленням зазначеним Актом перевірки порушень, на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.09.2014 №0010621501, яким відповідачу визначено суму штрафу по податку на прибуток у розмірі 2944,88 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачу 22.09.2014, про що свідчить підпис директора, наявний на корінці податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи відсутність заперечень відповідача проти позову та ненадання доказів, які б спростовували доводи позивача, судом встановлено, що зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено.

Згідно облікової картки відповідача, судом встановлено, що за відповідачем рахувалась переплата у розмірі 0,71 грн.

Отже, згідно даних облікової картки відповідача та довідки від 19.01.2015 заборгованість відповідача з податку на прибуток приватних підприємств складає 2944,88 грн. - 0,71 грн. = 2944,17 грн.

Вищезазначені суми грошових зобов’язань відповідачем не було сплачено.

04.11.2014 позивачем була сформована податкова вимога №916-25, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов’язанням у розмірі 3200,49 грн., в тому числі: 256,32 грн. – основний платіж, 2944,17 грн. – штрафні (фінансові) санкції. Вказана податкова вимога направлялося на адресу відповідача та була отримана 24.11.2014, про що свідчить підпис наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зазначені строки нараховані податкові зобов’язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми права, у зв’язку з непогашенням відповідачем податкового боргу, податківцями була направлена на його адресу податкова вимога від 04.11.2014 №916-25, сума грошового зобов’язання визначена у розмірі 3200,49 грн. Вказана податкова вимога направлялося на адресу відповідача та була отримана 24.11.2014, про що свідчить підпис наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Пунктом 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, тому у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 04.11.2014 №916-25 відкликаною. Відтак, податкова вимога позивача від 04.11.2014 №916-25 є чинною.

Згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що у зв’язку з несвоєчасною сплатою узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на прибуток позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.09.2014 №0010621501, яким відповідачу визначалася сума штрафу з податку на прибуток у розмірі 2944,88 грн.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Відповідно до приписів ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бістар 3000» про стягнення коштів за податковим боргом – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бістар 3000» (код ЄДРПОУ 33432026, зареєстроване: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 27-а) з рахунків у банках, обслуговуючих цього платника податків, податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 262,97 грн. (двісті шістдесят дві гривні 97 коп.) на р/р 33111347700007, УК у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район 11024000), код отримувача 38025409, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бістар 3000» (код ЄДРПОУ 33432026, зареєстроване: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 27-а) з рахунків у банках, обслуговуючих цього платника податків, податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2944,17 грн. (дві тисячі дев’ятсот сорок чотири гривні 17 коп.) на р/р 33117318700007, УК у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район 11021000), код отримувача 38025409, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль