Постанова № 43249439, 23.03.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 р. Справа № 804/345/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 29222,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог податковим органом зазначено, що відповідач має податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 29222,09 грн. проте від його сплати ухиляється.

10.03.2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли письмові заперечення відповідача проти позову, в обґрунтування яких зазначено, що зміни до договорів оренди земельних ділянок не укладались тому відсутні підстави для донарахування грошових зобов'язань. Таким чином відсутні підстави для задоволення позову.

Частиною 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення.

Згідно пункту 4 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначається, що справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків: не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази суд встановив.

22.09.2011 року між П'ятихатською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі. За умовами вказаного договору в оренду передається земельна ділянка, яка знаходиться на території Троїцької сільської ради П'ятихатського району площею 15,8282 га. Строк дії договору 49 років. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 437,65 грн. за місяць, загальною сумою 5251,80 грн. за рік, що становить 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

22.09.2011 року між П'ятихатською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі. За умовами вказаного договору в оренду передається земельна ділянка, яка знаходиться на території Троїцької сільської ради П'ятихатського району площею 16,5665 га. Строк дії договору 49 років. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 458,06 грн. за місяць, загальною сумою 5496,76 грн. за рік, що становить 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

22.09.2011 року між П'ятихатською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі. За умовами вказаного договору в оренду передається земельна ділянка, яка знаходиться на території Троїцької сільської ради П'ятихатського району площею 21,8123 га. Строк дії договору 49 років. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 621,07грн. за місяць, загальною сумою 7452,83 грн. за рік, що становить 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

22.09.2011 року між П'ятихатською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі. За умовами вказаного договору в оренду передається земельна ділянка, яка знаходиться на території Троїцької сільської ради П'ятихатського району площею 5,5509 га. Строк дії договору 49 років. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 158,05 грн. за місяць, загальною сумою 1896,63 грн. за рік, що становить 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

З 01.01.2011 року питання щодо визначення розмір орендної плати за землю регулюється Податковим кодексом України.

Відповідно до п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно статті 9 Податкового Кодексу України визначено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі XIII «Плата за землю»

Відповідно до пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктами 288.1, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Водночас пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України визначається, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно п.286.5 ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У відповідності п.287.5 ст. 287 ПКУ податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи податковим органом на виконання вимог ст.58, 288 Податкового кодексу України 30.04.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0094291900, відповідно до якого відповідачеві визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 35292,09 грн. Вказане рішення отримане відповідачем 30.06.2014 року, доказів його оскарження до суду не надано.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно облікової картки платника податків, станом на час розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг, який з урахуванням наявної переплати та часткової сплати всього на суму 6070 грн. становить 29222,09 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу, позивачем 03.09.2014 року сформовано податкову вимогу № 242-35 на суму 29222,09 грн., яка була направлена засобами поштового зв'язку, що підтверджується матеріалами справи. Сума вказана у податковій вимозі відповідачем не сплачена, доказів оскарження вказаної вимоги не надано, тому податкова вимога не є відкликаною.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, у зв'язку із непогашенням податкових зобов'язань, за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 29222,09 грн.

Доказів погашення вказаної заборгованості до суду не надано.

Щодо доводів відповідача про те, що зміни до договорів оренди земельних ділянок не укладались тому відсутні підстави для донарахування грошових зобов'язань суд зазначає наступне.

З аналізу укладених відповідачем договорів оренди земельних ділянок вбачається, що розмір орендної плати переглядається, зокрема, у випадках і з моменту зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством, в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до п. 32 договорів визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Оскільки зміна розміру нормативної грошової оцінки не визначена сторонами договору як підстава для зміни умов укладених договорів, та її збільшення не вносить змін в умови укладених договорів, оскільки відповідно до них розмір орендної плати становить 3 % від нормативної грошової оцінки, доводи відповідача є необґрунтованими.

Зміна розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок впливає лише на розмір грошових зобов'язань з орендної плати за землю та її зміна не впливає на умови визначені сторонами договору оренди землі та на їх права та обов'язки, не змінює їх.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 95.3, 95.4 ст.95 цього Кодексу визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому, податкові зобов'язання відповідача підлягають погашенню за рахунок примусовому стягнення його активів.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 183-3, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 податковий борг у сумі - 29 222,09 грн. (двадцять дев'ять тисяч двісті двадцять дві гривні 09 коп.), котрі підлягають зарахуванню на бюджетних рахунок: - орендна плата за землю код платежу 13050518, р/р 332198157000278, банк одержувача - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код банку 37989321.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 23.03.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіВ.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля