Рішення № 4324897, 05.10.2007, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-2735\07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

05 жовтня 2007 р. Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Богуславець І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом приватного Підприємства «Адвокатське бюро» до ОСОБА_1про повернення майна та стягнення неустойки , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить вилучити у відповідача комп'ютер АТХ/1 845/ Сеі.1.7/ 256mb/ 40gb/ GF 64-400/ 56к/ 3.5/ cd sony/ sbl/ 80w ps/2, монітор Samsung 753 DFX вартістю 3160 грн., стягнути неустойку в сумі 1896 грн., державне мито в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення в розмірі 30 грн.

В обґрунтування свої позовних вимог позивач посилається на те, що 05.10.2002 року приватне підприємство "Адвокатське бюро", маючи право передавати майно у володіння і користування за плату під контролем держави для забезпечення сплати податків, керуючись п. 2 ст. 4 Закону України "Про власність" уклало з відповідачем договір оренди з викупом № 04102002/87 строком на 24 місяці, за яким відповідач отримав комп'ютер ATX/ I 845/ Сеі.1.7/ 256mb/ 40gb/ GF 64-400/ 56к/ 3.5/ cd sony/ sbl/ 80w ps/2, монітор Samsung 753 DFX вартістю 3160 грн., за що він згідно п. 1 ст. 265 ЦК Української РСР, п. 4.3.3 договору та додатку № 1 до цього договору сплачував щомісячні платежі за користування майном по 158 грн., але в червні 2004 року перестав їх сплачувати. Згідно п. 4.3.5 договору відповідач був зобов'язаний повернути майно та всі права на нього, ця обставина згідно п. 1 ст. 212 ЦК України була відкладальною для прав і обов'язків по договору оренди з викупом. Позивач зазначає, що після 05.10.04 р. поновили договір з відповідачем по 05.10.06р. Але відповідач платежі не сплачував і до цього часу зобов'язання не виконав.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав вимоги викладені у позовній заяві, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач, в судове засідання 05.10.2007 року не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомив, а тому суд на підставі п. 4 ст. 169 ЦПК України вважає за можливе слухати справу у його відсутність. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та можливість задоволення даного позову виходячи з наступного.

05.10.2002 року приватне підприємство "Адвокатське бюро" уклало з відповідачем договір оренди з викупом № 04102002/87 строком на 24 місяці, за яким відповідач отримав комп'ютер АТХ/ І 845/ Cel.1.7/ 256mb/ 40gb/ GF 64-400/ 56к/ 3.5/ cd sony/ sbl/ 80w ps/2, монітор Samsung 753 DFX вартістю 3160 грн. (а.с. 7-8)

Згідно графіку виплати по договору № 04102002/87 від 05.10.2002 року відповідач мав сплачувати позивачу щомісячні платежі за користування майном по 158 грн., але в червні 2004 року перестав їх сплачувати.

Судом встановлено, що згідно п. 4.3.5 договору відповідач був зобов'язаний повернути майно та всі права на нього. На підставі п. 4.2.4 договору позивач мав право повторно передати орендоване майно в оренду іншій особі - ПП "Євротекс- плюс", з яким у нього було укладено договір про надання товарів в оренду. Враховуючи те, що відповідач повинен був повернути це майно на протязі 5 днів для передачі ПП "Євротекс- плюс", який був зобов'язаний сплачувати орендну плату, яку не сплачував відповідач, але отримувати орендну плату від ПП "Євро текс - плюс" позивач не міг в зв'язку з порушенням відповідачем права власності позивача на майно та обов'язку відповідача, встановленого п. 4.3.5 договору, повернути майно в разі несплати щомісячного платежу, тобто позивач одержував доходи від використання майна відповідачем, а сам не міг використовувати майно, яке знаходилося у відповідача.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України (в редакції від 16.01.2003 року з наступними змінами), цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

 ст. 162 ЦК Української РСР передбачала, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускалися, а ч.3 ст. 6 ЦК Української РСР передбачала, що припинити правовідношення можна було лише в судовому порядку.

 ст. 269 ЦК Української РСР встановлювала, що пред'явити позов про дострокове розірвання договору потрібно було в суді у випадку невнесення відповідачем плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу, тому вимагати у відповідача повернення орендованого майна без припинення договору позивач не міг, як і передати орендоване майно у власність відповідачу згідно ст.  222 ЦК Української РСР, оскільки не відповідав за встановлену законодавством неможливість вилучення орендованого майна у випадку несплати орендного платежу орендарем.

 ст. 212 ЦК Української РСР не звільняла відповідача від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання - слачувати щомісячні платежі за користування майном.

Враховуючи, що ч. 1 ст. 3 ЦК Української РСР встановлювала, що ЦК Української РСР регулював всі майнові відносини, а відповідач продовжував користуватися майном, за що повинен був сплачувати щомісячні платежі, відносини позивача з відповідачем підпадали під дію ст. 256 ЦК Української РСР - надання майна у тимчасове користування за плату, яку повинен здійснювати відповідач по договору -158 грн. на місяць.

П. 1 ч. 1 ст. 265 ЦК Української РСР передбачав обов'язок наймача своєчасно вносити плату за користування майном, однак відповідач не сплачував 158 грн. в місяць на рахунок позивача за користування майном, порушуючи право позивача на отримання плати за користування відповідачем майном, встановлене ст. 256 ЦК Української РСР, внаслідок чого позивач не отримував дохід по 158 грн. на місяць.

Пункт 9.4 договору передбачав, що договір може бути розірваний лише за згодою сторін або на підставі діючого законодавства України. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо б відповідач виконав свій обов'язок по договору та повернув майно, яке є власністю позивача, останній отримував від ПП "Євротекс - плюс" щомісячний дохід за користування майном, передбачений ст. 4 договору.

Відповідач не сплачував платежі за користування майном та не повернув майно, яким він продовжував користуватися, не даючи своєї згоди на розірвання договору.

Орендоване майно залишалося у відповідача і відповідно до ст. 764 ЦК України відбулося поновлення договору з відповідачем.

 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином - сплатою грошей за користування майном, таким чином існує невиконане зобов'язання відповідача за 24 місяці по договорам від 05.10.02 року та від 05.10.04

року.

Оскільки відповідач свої обов'язки по договору не виконав доцільним буде застосування ч. 2 ст. 612 ЦК України, яка встановлює, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

 ст. 1214 ЦК України передбачає, що особа, яка зберегла в себе майно без достатньої правової підстави, яка згодом відпала, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які б вона могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. Продовжуючи користуватись майном відповідач повинен сплачувати за таке користування, що за 12 місяців користування складає 158 грн. х 12 міс. = 3792 грн.

Згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України відповідач з 05.10.06 р. за невиконання обов'язку повернення майна повинен сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення, тобто 158 грн. + 158 грн. = 316 грн. в місяць, що за 12 місяців становить 1896 грн.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За такими обставинами суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно п.4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причини неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причини неявки будуть визнані судом неповажними, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 4, 203, 214, 256, 265 ЦК Української РСР, п.п. 4, 10 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. ст. 11, 16, 22, 526, ч. 1 ст. 530, ст. ст. 534, 610, 611, ч. 1 ст. 612, 625, 759, 764, ч. 2 ст. 785 ЦК України, ст. ст. 57, 59, 60, 62, 64, 84, 88, 169, 212, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Адвокатське бюро» до ОСОБА_1про повернення майна та стягнення неустойки - задовольнити.

Вилучити у ОСОБА_1, проживаючого : АДРЕСА_1комп'ютер АТХ/ І 845/ Cel.1.7/ 256mb/ 40gb/ GF 64-400/ 56к/ 3.5/ cd sony/ sbl/ 80wps/2, монітор Samsung 753 DFX вартістю 3160 грн.

Стягнути з ОСОБА_1на користь Приватного підприємства «Адвокатське бюро»: 03061, м. Київ, вул. Шепелева 6, кв.102, код 25386779, р/р № 26002301002331 в АКБ «Мрія», МФО 321767, неустойку на загальну суму 1896 грн., а також державне мито в сумі 51 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 30 грн., а всього 1946 грн.

Рішення може бути оскаржено позивачем на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається в десятиденний термін з дня проголошення рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.