Постанова № 43248218, 17.03.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/12875/14-п Головуючий у І інстанції Мельник О.О.Провадження № 33/780/105/15 Доповідач у 2 інстанції ДимарецькийКатегорія 429 17.03.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2015 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Димарецький В.М., за участю представника Київської митниці ДФС Захарова А.О., особи, яку притягнуто до відповідальності - ОСОБА_3, його представника - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2015 року щодо ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2015 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією 7300 доларів США в доход держави. Крім того, стягнуто в доход держави з ОСОБА_3 36 грн. 54 коп. судового збору та на користь Київської митниці ДФС понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 19 грн. 56 коп.

Вказане вище правопорушення ОСОБА_3 було вчинене за наступних обставин.

03 грудня 2014 року, о 13 годині 40 хвилин, в залі ,,Приліт" терміналу ,,Д" ДП ДМА ,,Бориспіль", під час проведення митного контролю пасажирів, які прилетіли до України з ОАЕ, м. Шарджа рейсом № 300, у громадянина України ОСОБА_3, який обрав проходження митного контролю по каналу, позначеному символами зеленого коридору - ,,зелений коридор", тим самим заявивши, що переміщувані ним через митний кордон товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив факти, що мають юридичне значення. Після перетину ним ,,білої лінії", яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю ,,зелений коридор", у ОСОБА_3 було виявлено 7300 доларів США, які перевищували наявну у нього суму валюти в розмірі 12460 доларів США. За протоколом про порушення митних правил було вилучено 7300 доларів США.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2015 року щодо нього скасувати та прийняти нове рішення, яким повернути йому вилучені кошти. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, посилається на те, що суд при розгляді справи допустив однобічність та неповноту з"ясування обставин справи, характер вчиненого правопорушення, не дослідив особу правопорушника, ступінь його вини, наявність чи відсутність обставин, що обтяжують відповідальність. Судом було безпідставно проігноровано його клопотання про виклик свідка ОСОБА_5

Заслухавши пояснення: апелянта, його представника, які підтримали апеляційну скаргу, уточнивши її вимоги; представника митниці, який заперечував проти апеляційної скарги, допитавши свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та надані документи під час апеляційного розгляду справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 17 (Застосування судами Конвенції та практики Суду) Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до свої власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним. Суд також вказав, що органи влади повинні дотримувати розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства та потребою захищати право заявника на мирне володіння своїм майном, тобто чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, суд зауважив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення.

Апеляційним судом, як і судом першої інстанції було встановлено, що правопорушення, яке вчинив ОСОБА_3 полягало у переміщенні через митний кордон України - ,,зелений коридор" не задекларованих митному органу коштів, які перевищують 10 000 євро, що підлягає обов'язковому декларуванню.

За вказаних вище даних слід погодитись з висновком суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

Що ж до призначеного судом першої інстанції стягнення ОСОБА_3, то апеляційний суд приходить до такого.

Так, під час апеляційного розгляду даної справи встановлено, що кошти, які знаходились у ОСОБА_3 під час проходження митного контролю не мали ознак приховування, про їх наявність та бажання задекларувати, тобто діяти відповідно до законів України при проходженні митного контролю він одразу повідомив працівників митниці. При цьому, як встановлено поясненнями ОСОБА_3, допитом свідка ОСОБА_5 частина коштів, яка знаходилась у ОСОБА_3 належала йому (ОСОБА_5.) та які він перед посадкою на літак передав для збереження ОСОБА_3

Дані, які б свідчили про незаконність походження згаданих коштів, в матеріалах справи відсутні. Навпаки законність їх походження підтверджується, як поясненнями самого ОСОБА_3, так і відповідними документами, які надані до суду.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_3 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався. Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

З огляду на наведене, враховуючи обставини справи, приходжу до висновку, що застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку не відповідає вимогам положень ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції ,,З захисту прав і основних свобод людини", практиці Європейського Суду з прав людини, тобто є не пропорційним вчиненому ОСОБА_3 правопорушенню.

За вказаних обставин постанову судді суду першої інстанції слід змінити та звільнити ОСОБА_3 від стягнення у виді конфіскації валютних цінностей, повернувши їх останьому.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2015 року щодо ОСОБА_3, в частині накладання на нього стягнення у вигляді конфіскації валюти, змінити.

Грошові кошти в сумі 7300 (сім тисяч триста) доларів США, вилучені згідно протоколу №0675/125120103/14 від 03 грудня 2014 року, повернути ОСОБА_3.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області підпис В. Димарецький

Згідно з оригіналом. Суддя В. Димарецький