Рішення № 43246611, 17.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015Справа №910/2802/15-гСуддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС"

до приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

про стягнення 49 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Січкаренко Р.Г. - представник за довіреністю № ГО-14/247 від 19.12.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" до приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про стягнення 49 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.06.2014 року в м. Києві автомобілем «Ауді» д.н. АА 0309 МО, під керуванням Штикова Павла Володимировича здійснено ДТП, у результаті якої застрахований позивачем автомобіль марки «Хюндай» д.н. АА 5024 КА, під керуванням Бубенкової Оксани Володимирівни, отримав механічні пошкодження.

Позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 120 035,83 грн.

Цивільну відповідальність винуватця ДТП застраховано у відповідача.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.02.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.02.2015 року.

20.02.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва від МТСБУ надійшла витребувана інформація.

24.02.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 10.02.2015 року.

В судове засідання 24.02.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.02.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 31270921, але 24.02.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.02.2015 року розгляд справи відкладено на 17.03.2015 року.

В судове засідання 17.03.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.02.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 31272347.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 07.07.2014 року справа №753/11339/14-п провадження №3/753/4206/14, 07 червня 2014 року о 13.45 год., водій Штиков Павло Володимирович керуючи автомобілем «Ауді» д.н. АА 0309 МО, на регульованому перехресті пр. Григоренка - вул. Крушельницької в м. Києві, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофора не надав дорогу автомобілю «Хюндай» д.н. АА 5024 КА, внаслідок чого здійснив зіткнення з даним автомобілем, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.16.6 Правил дорожнього руху України, тобто скоїв правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Вищевказаною постановою, Штикова Павла Володимировича визнано винним за ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне правопорушення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту ПК/21 №001362 від 06.05.2014 року, укладеного між приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" та Ціпун Юрієм Петровичем, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Hyundai» д.н. АА 5024 КА.

Відповідно до звіту №562/14 про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику транспортного Hyundai д.н. АА 5024 КА, вартість відновлювального ремонту Hyundai д.н. АА 5024 КА складає 122 661,96 грн.

Згідно з страховим актом №16658В/40/2014 від 06.08.2014 року позивачем вирішено виплати Штикову П.В. (на рахунок ТОВ «Едем-Авто») страхове відшкодування в розмірі 112 037,44 грн. (120 035,83 грн. розмір страхового відшкодування - 7 998,39 грн. сума несплачених страхових платежів).

Позивачем було сплачено страхове відшкодування в розмірі 112 037,44 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №18481 від 11.08.2014 року.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля «Audi» д.н АА0309МО (VIN-код ТЗ WAUZZZ8RXDA073197), застрахована приватним акціонерним товариством "Українська охоронно-страхова компанія" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0034107 (строк дії з 08.04.2014 року по 07.04.2015 року).

Так, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Для врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачу заяву №Н.05.0.0/407 на виплату страхового відшкодування вих.№Г0502/6184 від 30.09.2014 року, з проханням здійснити відшкодування шкоди в розмірі 120 035,83 грн.

У встановлений строк позивачу не було виплачено страхове відшкодування.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Пунктом 2 полісу №АІ/0034107 передбачено, що франшиза складає 1 000,00 грн.

Відповідно до полісу №АІ/0034107 ліміт по майну становить 50 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 49 000,00 грн. в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вулиця Борщагівська, будинок 145, ідентифікаційний код 23734213) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 49 000 (сорок дев'ять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 24.03.2015 року.

Суддя С.М.Мудрий